ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5237/18
провадження № 1-кс/753/1514/18
"28" березня 2018 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , вивчивши скаргу ОСОБА_2 на дії прокурора у кримінальному провадженні № 42013110020000508,
26.03.2018 ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді зі скаргою на дії прокурора.
Посилаючись на те, що прокурор не бажає розглядати зібрані ним допустимі докази, заявник просить зобов'язати прокурора розглянути його заяву згідно з вимогами ч. 3 ст. 93 КПК України.
Вивчивши матеріали скарги, підстав для її розгляду по суті не вбачаю з огляду та такі обставини.
Ст. 303 КПК України містить вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені слідчому судді під час досудового розслідування.
Зокрема на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у неповерненні тимчасово вилученого майна, а також у нездійсненні процесуальних дій, які вони зобов'язані вчинити у визначений цим Кодексом строк; рішення про зупинення досудового розслідування; рішення про закриття кримінального провадження; рішення про відмову у визнанні потерпілим; рішення, дії чи бездіяльність при застосуванні заходів безпеки; рішення про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; рішення про зміну порядку досудового розслідування та продовження його; рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків; повідомлення слідчого, прокурора про підозру.
Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 223 КПК України).
Аналіз зазначених норм в сукупності з іншими положеннями кримінального процесуального закону, зокрема тих, які визначають загальні засади кримінального провадження, дає підстави для висновку, що право на оскарження слідчому судді рішень, дій чи бездіяльності особа отримує лише тоді, коли слідчий або прокурор прийняли певні рішення, вчинили конкретні дії або допустили конкретну бездіяльність, оскарження яких передбачено ч. 1 ст. 303 КПК України.
З матеріалів скарги вбачається, що 06.03.2018 ОСОБА_2 подав керівнику Київської місцевої прокуратури № 2 заяву, яку прокурор спрямував до Дарницького УП ГУ НП у м. Києві.
Враховуючи, що у заяві ОСОБА_2 лише виклав свої міркування щодо наявності підстав для складення повідомлення про підозру ОСОБА_3 , при цьому проведення будь-яких слідчих (розшукових) дій він не ініціює, ця заява по суті не є клопотанням, а тому положення ст. 220 КПК України на неї не поширюються.
Більш того у скарзі заявник посилається лише на приписи ст. 93 КПК України, яка регулює питання збирання доказів у кримінальному провадженні і не містить вказівки на будь-які строки.
З огляду на вказане суд дійшов висновку, що фактично заявником оскаржуються дії прокурора, які не можуть бути предметом судового розгляду під час досудового розслідування, що відповідно до положень ч. 4 ст. 304 КПК України є підставою для відмови у відкритті провадження за скаргою.
Керуючись пунктом 3) частини 2 та частиною 4 статті 304 КПК України, слідчий суддя
У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на дії прокурора у кримінальному провадженні № 42013110020000508 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту одержання її копії.
Слідчий суддя: