Справа№ 640/1543/18
н/п 1-кп/640/469/18
05.04.2018 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, раніше судимий: 09.04.1997 р. вироком Ленінського районного суду м. Харкова за ч.2 ст.141, ч.1 ст.229-6, ч.2 ст.229-6, ч.3 ст.140, ст.42 КК України /в ред.1960 р./до 4 років позбавлення волі; 26.01.2001 р. вироком Жовтневого районного суду м. Харкова за ч.1 ст.196-1 КК України /в ред. 1960 р./ до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.45 КК України умовно з іспитовим строком 2 роки і штрафом 200 грн.; 17.08.2001 р. вироком Жовтневого районного суду м. Харкова за ч.3 ст.140 КК України до 4 років позбавлення волі; 20.10.2010 вироком Московського районного суду м. Харкова за ч.2 ст.187 КК України до 7 років позбавлення волі, вирок змінений апеляційним судом Харківської області перекваліфіковано на ч.2 ст.186 КК України строк покарання зменшений до 5 років позбавлення волі; 18.11.2013 р. вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки; 27.09.2016 р. вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова за ч.1 ст.185 КК України до 100 годин громадських робіт; 14.03.2016 р. вироком Київського районного суду м. Харкова за ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.309, ст.ст.70, 71 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
19 вересня 2016 року о 10:07 год. ОСОБА_5 , маючи спільний злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , який вже засуджений за вчинення цього злочину вироком Київського районного суду м. Харкова від 20.02.2017 р., усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій у вигляді таємного викрадення чужого майна та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, направилися у бік центральної прохідної ДП ХМЗ «ФЕД» за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 132, до місця стоянки веломашин (велосипедів), що були прикріплені за допомогою кріплення велозамку до огорожі стоянки. Надалі, виконуючи дії, пов'язані між собою єдиним умислом та метою, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, розподіливши обов'язки між собою, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по ходу руху дістали із спортивного рюкзаку зеленого кольору, який знаходився разом з ними, заздалегідь приготовлений технічний інструмент «болторіз», за допомогою якого ОСОБА_6 та ОСОБА_5 роз'єднали кріплення велозамків, що з'єднували раму веломашини (велосипеду) з огорожею стоянки та скориставшись відсутністю власників та сторонніх осіб, які б могли перешкодити їх наміру, шляхом вільного доступу таємно викрали чуже майно, що належить ОСОБА_7 , а саме велосипед марки «CONWAY Limited Edition» з розташованим на рамі номером « НОМЕР_1 , 0163452», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 5524 від 30.11.2016 - 2433,33 гривень, та чуже майно, що належить ОСОБА_8 , а саме велосипед марки «SKYLINE Classic MTB Series» з розташованим на рамі номером «FEX 13800629», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 5524 від 30.11.2016 - 1633,33 гривень.
Заволодівши у такий спосіб майном потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покинули місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що у вересня 2016 року він разом із ОСОБА_6 приїхали на об'єкт по вул. Сумській в м. Харкова, де на парковці напроти парку Горького біля прохідної заводу ФЕД побачили два велосипеда, які вирішили викрасти. За допомогою болторіза роз'єднали кріплення велозамків та викрали обидва велосипеди. На одному поїхав ОСОБА_5 , а на другому велосипеді - ОСОБА_6 в напрямку 4 лікарні невідкладної медичної допомоги. Але їх на автомобілі догнали охоронці з паркова, зупинили ОСОБА_6 на забрали викрадений велосипед. ОСОБА_5 зміг втекти, але пізніше залишив викрадений велосипед біля трансформаторної будки, повідомивши місце, де залишив велосипед. Таким чином, обидва велосипеда були повернуті потерпілим. В скоєному кається, просить суворо не наказувати.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими, та викладених у вироку, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, положення ст.349 КПК України їм роз'яснені, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються. Обвинувачений ОСОБА_5 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими та викладених у вироку, доведена у повному обсязі та кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, офіційно не працює.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_5 , суд вважає щире каяття та відсутність шкоди від злочину, оскільки викрадене майно повернуто потерпілим.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, пом'якшуючі покарання обставини та відсутність обставин, які обтяжують покарання, та вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки саме такий вид покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При визначенні розміру остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_5 застосуванню підлягає ч.4 ст.70 КК України, оскільки він засуджується за вчинення кримінального правопорушення, скоєного ним до постановлення попереднього вироку Київського районного суду м. Харкова від 14.03.2017 р., яким ОСОБА_5 був засуджений за ч.2 ст.185, ч.1 ст.309, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ст.70, ст.71 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі.
Визначаючи початок строку відбування покарання, суд до покарання, яке остаточно призначається за сукупністю злочинів, зараховує покарання, що частково було відбуте за попереднім вироком Київського районного суду м. Харкова від 14.03.2017 р., а тому початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід рахувати з 12 листопада 2016 року.
Згідно ч.5 ст.72 КК України /в ред. від 26.11.2015 р./ зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, тому в строк покарання ОСОБА_5 зараховується строк попереднього ув'язнення з 12 листопада 2016 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вирішуючи питання щодо обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили, суд враховує те, що ОСОБА_5 засуджується до покарання у вигляді позбавлення волі, раніше судимий та відбуває покарання у виді позбавлення волі за попереднім вироком, тому приходить до висновку, що жоден інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не забезпечить запобігання спробам обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення та ухилитися від суду, тому застосовує до обвинуваченого до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України, процесуальні витрати на залучення експерта та проведення по справі судових експертиз підлягають стягненню на користь держави у відповідності до вимог ч.2 ст.124 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 /двох/ років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, враховуючи те, що ОСОБА_5 засуджується за вчинення кримінального правопорушення, вчиненого ним до постановлення вироку Київського районного суду м. Харкова від 14.03.2017, покарання за сукупністю злочинів визначити шляхом часткового складання призначених покарань та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 2 /двох/ років 6 /шести/ місяців позбавлення волі.
Обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ Харківська установа виконання покарань (№27) до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 02 червня 2018 року.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 12 листопада 2016 року.
Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_5 відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України /в ред. 26.11.2015 р./ строк попереднього ув'язнення з 12 листопада 2016 року по 20 червня 2017 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 439,80 грн.
Речові докази: велосипед марки «CONWAY Limited Edition» та велосипед марки «SKYLINE Classic MTB Series», передані на зберігання потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , залишити в їх користуванні.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий - суддя ОСОБА_1