Справа № 638/14775/17
Провадження № 4-с/638/175/18
02.04.2018 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова
у складі - судді Подус Г.С.,
при секретарі Коваленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 у ВП №55822099, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 у ВП №55822099, в якій просить суд, визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 у ВП №5582209 від 27.02.2018 р. про розшук майна боржника.
В обґрунтування скарги зазначає, що 06.12.2017 року Дзержинським районним судом м. Харкова винесено заочне рішення по справі за позовом ОСОБА_3, до ОСОБА_1, про стягнення боргу за договором позики, звернення стягнення на предмет іпотеки. 05.02.2018 року видано виконавчий лист №638/14775/17.
27.02.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 винесено постанову про розшук майна боржника.
В судове засідання скаржник не з'явилася, була повідомлена належним чином.
Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2, в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про слухання справи без його участі, проти задоволення скарги заперечував.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно роз'яснень, викладених в абзацах 1, 2 та 3 п. 1 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» частиною 5 статті 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Згідно ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В судовому засіданні встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 знаходиться виконавчий лист №638/14775/17 від 06.12.2017 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суми 3209446,00 грн.
Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження №55822099 від 16.02.2018 року.
Боржник зазначену постанову отримала 27.02.2018 року, що підтверджується унікальним штрих кодом на поштовому конверті, роздруківкою пошукового запиту з офіційного сайту ДП «Укрпошта».
27.02.2018 року приватним державним виконавцем виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 винесено постанову про розшук майна боржника.
Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 55822099 по виконанню судового рішення відповідають вимогам Цивільного процесуального кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись ст. ст. 447, 448, 450 ЦПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 у ВП №55822099- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її проголошення.
Суддя