Провадження № 2/616/52/18
Справа № 616/941/17
Іменем України
02 квітня 2018 року Великобурлуцький районний суд Харківської області в складі головуючого - судді Нестайка Ю.В.
з участю: секретаря судового засідання - Капленко А.В.
прокурора Великобурлуцького відділу Чугуївської місцевої прокуратури - Караченцева Д.Ю.
сторони: позивач - Великобурлуцька районна державна адміністрація Харківської
області, представник Мальцева О.Ю.
відповідач - ОСОБА_3
розглянувши справу за позовом Великобурлуцької районної державної адміністрації до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей,
Великобурлуцька районна державна адміністрація як орган опіки і піклування звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення її батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3,- та стягнення аліментів на утримання дітей в розмірі ? частини всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, до досягнення ними повноліття.
На обґрунтування позову зазначено, що з 13.04.2017 до цього часу малолітні діти перебувають у КЗ «Харківський обласний центр соціального-психологічної реабілітації дітей «Надія» в с. Вільхуватка Великобурлуцького району Харківської області. До центру діти поступили у занедбаному, брудному стані. За час перебування у центрі дітей тричі відвідували мати - 20.05.2017, 14.07.2017 та 25.08.2017. ОСОБА_3 офіційно не працює, не має постійного доходу, зловживає спиртними напоями, вихованням дітей не займається, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню дітьми загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дітей, не створила умов для отримання ними освіти на належних умов для повернення дітей у сім'ю. ОСОБА_3 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків по вихованню малолітніх дітей.
У судовому засіданні представник позивача Мальцева О.Ю. позов підтримала та пояснила, що до служби у справах дітей з 2015 року почали надходити скарги на ОСОБА_3 від Шипуватської сільської ради та сусідів з приводу її зловживання алкоголем, сварок у сім'ї, неналежного догляду за дітьми. Діти ніколи не відвідували дитячі заклади, старша дочка не пішла до школи. У сім'ї були відсутні продукти харчування, діти були брудні, голодні, обірвані, залякані. Ці обставини змусили у квітня 2017 року помістити дітей до КЗ «Харківський обласний центр соціального-психологічної реабілітації дітей «Надія». За рік відповідач нічого не зробила для створення умов для життя дітей, покинула свій будинок у с. Шипувате та наразі проживає з співмешканцем у с. Стецьківка. ОСОБА_3 веде аморальний спосіб життя, не працює. Діти дуже складні, усі відстають у розвитку, фактично не вміють говорити, потребують спеціальної корекції та спеціального навчання. При цьому відповідач веде себе агресивно, належно не сприймає зусилля з боку відповідних служб допомогти їй організувати своє життя, безвідповідально ставиться до дітей, фактично нічого не робить для повернення їх у сім'ю.
Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала, висловила бажання забрати дітей до себе, пояснивши, що з січня 2018 року вона припинила вживати алкоголь, має намір влаштуватися на роботу. Також пояснила, що наразі батько дітей відбуває покарання у виді позбавлення волі, вона живе у с. Стецьківка з співмешканцем, має намір забрати туди і дітей.
На підставі наданих позивачем доказів суд встановив фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до свідоцтв про народження ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13-18).
Згідно з вироком Великобурлуцького районного суду Харківської області від 28.03.2017 батько дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, відбуває покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки і 7 місяців (а.с.19-23).
Згідно з довідкою Шипуватської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчасно не пішла до школи в зв'язку з несвоєчасним проходженням медичного огляду (а.с.28).
Відповідно до довідки Великобурлуцької центральної районної лікарні, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, на обліку у лікаря нарколога не перебуває (а.с.29)
Згідно з актами обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_3, упродовж 2015-2016 років вона проживала за адресою: АДРЕСА_2, в будинку з пічним опаленням, де були створені мінімальні умови для життя (а.с.32-35).
У акті від 14.04.2017 зазначено, що умови проживання значно погіршилися, предметів побуту майже немає, те що є - непридатне для використання. Дитячий одяг старий, брудний та зношений. В приміщенні антисанітарні умови, продукти харчування відсутні, дров немає, діти знаходяться без нагляду матері, ОСОБА_3 поводиться неадекватно внаслідок постійного алкогольного сп'яніння (а.с. 38).
13.04.2017 ОСОБА_3 подала заяву про влаштування її дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, до КЗ «Харківський обласний центр соціального-психологічної реабілітації дітей «Надія»(а.с.30).
Згідно довідки директора КЗ «Харківський обласний центр соціального-психологічної реабілітації дітей «Надія», 13.04.2017 до закладу були зараховані малолітні діти: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3. На момент зарахування діти були доставлені до центру в старому, зношеному одязі, непридатному для використання. Діти мали вкрай неохайний вигляд, дівчата не реагували на своє ім'я, на звернення до них оточуючих, не мали найпростіших навичок самообслуговування, не розмовляли, лише копіювали деякі звуки. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повинні за віком відвідувати навчальний заклад, але діти навіть не були зараховані до школи через певні проблеми з розумовим розвитком. Дітей тричі відвідувала мати, під час спілкування ОСОБА_4 зовсім не реагувала на матір, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не виявляли емоцій по відношенню до неї (а.с.61).
Відповідно до листа від 13.05.2017 Великобурлуцького районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, під соціальним супроводом сім'я ОСОБА_3 перебувала з 09.03.2016. Протягом супроводу ОСОБА_3 мало йшла на контакт з соціальним працівником центру, не виконувала поради, завдання, ситуація у сім'ї не покращувалася. За 6 місяців ситуація у сім'ї майже не змінилась на краще, тому термін здійснення соціального супроводу було продовжено ще на 6 місяців (а.с.8).
Відповідно до листа від 11.10.2017 Великобурлуцького районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, 17.05.2017 ОСОБА_3 написала заяву на здійснення центром соціального супроводу, тим самим погодилась на співпрацю та виконання рекомендацій фахівця із соціальної роботи. В ході соціального супроводу, на початковому етапі ОСОБА_3 влаштувалась на роботу, відносно підтримувала порядок в будинку, відвідувала дочок у ХОЦСПРД «Надія», погодилась пройти консультування у лікаря-нарколога, але в подальшому на прийом не з'явилась, знову не визнаючи зловживання спиртним за проблему (а.с.9).
У довідці Шипуватської сільської ради від 13.10.2017 зазначено, що ОСОБА_3 має трьох неповнолітніх дітей, не працює, зловживає спиртними напоями, недбало ставиться до дітей, не задовольняє життєво важливих потреб дітей, з боку сусідів на ОСОБА_3 неодноразово надходили скарги до сільської ради про те, що ОСОБА_3 часто залишає малолітніх дітей без нагляду та голодними (а.с.26).
У медичних висновках про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дітей зазначено, що усі троє дітей відповідачки виявляють ознаки розумової відсталості (а.с. 62-64).
Великобурлуцька районна державна адміністрація у своєму висновку вказала про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, зазначивши, що вона не піклується про життя та здоров'я дітей, тобто ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків (а.с.6-7).
Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Пунктом два частини першої статті 164 СК України встановлено, що батьки або один з них можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Пленум Верховного Суду України у п.п. 15,16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив судам, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини від інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального усвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідач не надала відзив та доказів, які б спростовували докази, надані позивачем.
Встановивши на підставі наданих позивачем доказів обставини справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 продовж тривалого часу свідомо нехтувала своїми обов'язками по вихованню та матеріальному забезпеченню дітей, не піклувалася про їх здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову в частині позбавлення батьківських прав.
Відповідно до ст.ст. 180, 182, 183 СК України з відповідача слід стягнути аліменти на утримання дітей у межах заявлених вимог у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) на кожну дитину.
Відповідно до ч. 3 ст. 193 СК України аліменти належить перераховувати на особисті рахунки дітей у публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України».
За приписами ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1409,60 грн. (704,80 + 704,80), виходячи з того, що задовольняється як вимога про позбавлення батьківських прав, так і вимога про стягнення аліментів.
Керуючись ст.ст.10,11,13,141,263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, батьківських прав відносно дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей в розмірі ? частки від усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно на кожну дитину, але не менше мінімального розміру аліментів, встановленого законом, чинним на момент виконання рішення, починаючи з 06 грудня 2017 року, до досягнення дітьми повноліття.
Аліменти на утримання дітей перераховувати на їх особисті рахунки у публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України».
Стягнути з ОСОБА_3 1409,60 гривень судового збору у дохід держави.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Великобурлуцький районний суд Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 03 квітня 2018 року.
Суддя Ю.В.Нестайко