Справа № 557/766/17
номер провадження 1-кп/570/73/2018
іменем України
14 березня 2018 року м. Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12017180080000303 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бабин Гощанського району Рівненської області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, працюючого столярем-будівельником ТОВ СГП ім. Воловікова, неодруженого, який проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , який є раніше не судимий відповідно до ст. 89 КК України,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України,
ОСОБА_5 23 червня 2017 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, отримавши на зберігання від ОСОБА_4 мобільний телефон «BRAVIS MAJOR» чорного кольору, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , вартістю 699 гривень, із сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 50 гривень, флеш-карта пам'яті вартістю 130 гривень, будучи зобов'язаним зберігати речі, які передані ОСОБА_6 та повернути останньому у схоронності, умисно незаконно привласнив ввірене йому майно шляхом обернення на свою користь та розтратив його шляхом відчуження(продажу), чим завдав потерпілому майнової шкоди в розмірі 879 гривень.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 191 КК України як привласнення, розтрата чужого майна, яке було йому ввірене.
30 червня 2017 року між обвинуваченим та потерпілим укладена угода про примирення відповідно до положень ст. 471 КПК України.
Обвинувачений та потерпілий за умовами угоди про примирення дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 1 ст. 191 КК України та щодо покарання, яке повинний понести обвинувачений у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим.
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом в підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості. ОСОБА_5 беззастережно визнав обвинувачення у підготовчому судовому засіданні, також судом з'ясовано, що сторони добровільно уклали угоду про примирення, зміст якої відповідає вимогам ст. 471 КПК України, а вид і розмір покарання у виді обмеження волі передбачені санкцією ч. 1 ст. 191 КК України.
Суд переконався, що обвинувачений ОСОБА_5 у повній мірі розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.
Також судом після детального роз'яснення прав перевірено, що обвинувачений ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_4 розуміють наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені у ст. 473 КПК України.
Таким чином, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про примирення у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України з призначенням узгодженого між обвинуваченим та потерпілим щодо його виду і розміру покарання.
ОСОБА_5 в судовому засіданні заявив клопотання про застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2016 році» та просив звільнити його від відбування покарання. Своє клопотання мотивує тим, що він вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості і має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, стосовно яких він не позбавлений батьківських прав. Факт батьківства ОСОБА_5 підтверджується наданими витягами № 00019054886, 00019055025, 00019055279 з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження свідоцтвами про народження дітей: сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У відповідності до п. "в" ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, які не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.
Прокурор та потерпілий не заперечували щодо застосування відносно ОСОБА_5 Закону України «Про амністію у 2016 році».
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду від 30 червня 2017 року про примирення, укладену між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
Звільнити ОСОБА_10 від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Речові докази по справі мобільний телефон «BRAVIS MAJOR» чорного кольору, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , сім-карту оператора мобільного зв'язку «Київстар», флеш-карту пам'яті залишити у власності потерпілого.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 1 ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України.
Суддя ОСОБА_1