Апеляційний суд Рівненської області
Іменем України
05 квітня 2018 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника- адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23.02.2018 року про накладення арешту на майно, з участю:
прокурора - ОСОБА_8
захисника- адвоката ОСОБА_9
Цією ухвалою задоволено клопотання начальника відділу слідчого управління ГУНП в Рівненській області та накладено арешт на майно із забороною розпоряджатись та використовувати майно третьої особи ОСОБА_6 , який проживає в АДРЕСА_1 , а саме: 660 євро, купюра номіналом 200 грн., всього 6200 грн., 7050 доларів США, 10 000 доларів США, носій інформації SP silicon, флеш-карту SP silicon, ноутбук Lenovo V3070, ноутбук Asus X542, мобільний телефон марки «Samsung GT 85282» із сім-картою.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, впродовж 2014-2018 років на території Рівненської та інших областей діє організована група осіб, які зорганізувались з метою заволодіння грошовими коштами громадян шляхом шахрайства в особливо великих розмірах. Так, організована злочинна група у складі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та невстановлених досудовим слідством осіб під керівництвом ОСОБА_14 у період часу з 2014 року по січень 2018 року, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою заволоділи коштами потерпілих в особливо великому розмірі на загальну суму 1 096 058 грн.
В ході досудового розслідування встановлено причетність ОСОБА_6 , за місцем проживання якого 14.02.2018 року під час проведення обшуку було вилучено речі та кошти, які мають значення речових доказів та відшкодування заподіяної шкоди потерпілим.
В поданій апеляційній скарзі захисник- адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати в частині накладення арешту на грошові кошти та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні клопотання слідчого в частині арешту грошових коштів. Вказує, що суд не дослідив та не дав належної оцінки доказам на підтвердження права власності третіх осіб на вилучені грошові кошти.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника- адвоката ОСОБА_9 про задоволення апеляційної скарги, міркування прокурора, який просить ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, відповідно до ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів клопотання, в ході досудового розслідування встановлено причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення за ч.4 ст.190 КК України.
14.02.2018р. під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 було вилучено 660 євро, купюра номіналом 200 грн., всього 6200 грн., 7050 доларів США, 10 000 доларів США, носій інформації SP silicon, флеш-карту SP silicon, ноутбук Lenovo V3070, ноутбук Asus X542, мобільний телефон марки «Samsung GT 85282» із сім-картою та як докази приєднано до матеріалів вказаного кримінального провадження.
При апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали встановлено, що слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про арешт майна в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, вірно зазначив про достатність підстав вважати, що вилучене у ОСОБА_6 майно та зокрема і грошові кошти можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, також є достатні підстави вважати, що вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, з чим погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, тому доводи апеляційної скарги про належність грошових коштів на праві власності третім особам як на підставу для скасування ухвали слідчого судді не заслуговують на увагу.
У зв'язку з цим, судова колегія вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, наведені в ній доводи не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді не вбачається.
На підставі наведеного, керуючись ст.376, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23.02.2018 року про накладення арешту на майно ОСОБА_6 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника- адвоката ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3