Справа № 552/4125/17 Номер провадження 22-ц/786/786/18Головуючий у 1-й інстанції Васильєва Л. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
03 квітня 2018 року м. Полтава
Апеляційний суд Полтавської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді: Абрамова П.С.,
Суддів: Карпушина Г.Л., Обідіної О.І.,
За участю секретаря судового засідання: Колодюк О.П.,
за участю: позивача ОСОБА_2,
представника позивача ОСОБА_3,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", з участю третіх осіб: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Київський відділ державної виконавчої служби міста Полтави ГТУЮ у Полтавській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 січня 2018 року, ухвалене у період часу з 10:30:25 год. по 10:45:56 год. 17 січня 2018 року, під головуванням судді Васильєвої Л.М.,-
30 червня 2017 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вчиненого 13 лютого 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером 1705 про стягнення з неї на користь ПАТ « Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором № SМЕ0024682 від 23 серпня 2011 року у розмірі 82 392.17 грн., яка складається із: 6 726,86 грн. заборгованості за кредитом, заборгованості з відсотками за користування кредитом 2 460,71 грн., нарахованої пені 73 204.60 грн.
Позовні вимоги вмотивовувала тим, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ст.ст. 87, 88 ЗУ « Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженим наказом міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5. При вчиненні виконавчого напису нотаріус не пересвідчився у безспірності суми боргу та відсутності спору щодо розміру боргу.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 17 січня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволено.
Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 13 лютого 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером 1705 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа -Банк» заборгованості за кредитним договором № № SМЕ0024682 від 23 серпня 2011 року у розмірі 82 392.17 грн., яка складається із: 6 726,86 грн. заборгованості за кредитом, заборгованості з відсотками за користування кредитом 2 460,71 грн., нарахованої пені 73 204.60 грн.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 960 гривень.
В апеляційній скарзі ПАТ «Альфа-Банк» просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Апелянт зазначає, що місцевим судом порушено норм и матеріального та процесуального права.
Вказує на те, що суд дійшов невірного висновку про наявність спору щодо розміру заборгованості, оскільки позивач практично не оспорює суму заборгованості по тілу кредиту, а не згодна з нарахованою сумою пені, що не свідчить про існування спору.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 прохає рішення суду залишити без змін, вказуючи на необґрунтованість доводів апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.
встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини , а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:
Судом встановлено, що між сторонами 23 серпня 2011 року укладений кредитний договір № SМЕ0024682 , відповідно до умов якого банк надав позичальнику кошти у розмірі 40 000 грн. на строк 12 місяців зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Позичальник ОСОБА_2 ( на час укладення договору ОСОБА_5О.) має заборгованість по вказаному кредиту.
Рішенням постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громаді «Всеукраїнський фінансовий союз» від 18 жовтня 2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість по кредиту у розмірі 9 666,61 грн., 421,09. заборгованості за процентами, 397,99 грн. пені.
Вказане рішення скасоване ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 листопада 2015 року.
13 лютого 2017 року ПАТ « Альфа-Банк» звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про вчинення виконавчого напису про стягнення з позивача заборгованості по кредитному договору.
13 лютого 2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинив виконавчий напис за реєстровим номером 1705, за яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ « Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № SМЕ0024682 від 23 серпня 2011 року у розмірі 82 392.17 грн., яка складається із 6 726.86 грон. заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками за користування кредитом 2 460.71 грн., нарахованої пені 73 204.60 грн.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (з відповідними змінами), затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.
Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Правова позиція ВСУ справі за № 6-887цс17: З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Зокрема, спростовує безспірність заборгованості боржника той факт, що на час вчинення нотаріусом виконавчого напису в суді розглядається по суті спір щодо розміру цієї заборгованості.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
На підставі вищевикладеного, встановивши, що позивач заперечує проти розміру нарахованої пені, взявши до уваги також той факт, що розмір неустойки може бути зменшений відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку, що заборгованість за кредитним договором № SМЕ0024682 від 23 серпня 2011 року не є безспірною.
мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;
Так, в апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що право на звернення до нотаріуса для видачі виконавчого напису є його правом вибору способу захисту порушеного права.
Зі змісту судового рішення не вбачається, що судом заперечувалося сам факт права звернення позивача до нотаріуса для видачі виконавчого документу.
Зі змісту судового рішення вбачається, що суд встановив той факт, що наявна заборгованість за кредитним договором, укладеним між сторонами є спірною.
При цьому місцевий суд аргументував свою позицією нормами ЦК України ( ст. 551), які передбачають право на зменшення розміру неустойки.
Крім того з матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує спір щодо заборгованості за кредитним договором з 2012 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: Рішенням постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громаді «Всеукраїнський фінансовий союз» від 18 жовтня 2012 року, яке скасоване ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 листопада 2015 року.
Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності висновків місцевого суду в мотивувальній частині рішення, а саме: що на час вчинення виконавчого напису наявні судові спори щодо цієї заборгованості, є обґрунтованими. Матеріали справи не містять доказів існування такого судового спору. Однак, вказаний висновок місцевого суду не вплинув на вірність вирішення спору, що у відповідності з вимогами ч.2 ст.376 ЦПК України не є підставою для скасування або зміни судового рішення, оскільки воно не призвело до неправильного вирішення спору.
З урахуванням викладеного, порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 січня 2018 року, не встановлено.
Підстави для зміни та розподілу судових витрат судом апеляційної інстанції не встановлено.
Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції апелянту не компенсуються.
Керуючись ст. ст. 374 ч. 1 п.1, ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" - залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 січня 2018 року, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення (у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення), шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, у випадках, передбачених нормами ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 04 квітня 2018 року.
Головуючий суддя : /підпис/ ОСОБА_1
Судді: /підпис/ ОСОБА_6 /підпис/ ОСОБА_7
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Полтавської області ОСОБА_1