Справа № 544/22/18
Пров.№3/544/23/2018
02 лютого 2018 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі судді Нагорної Н. В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління Держпраці у Полтавській області, у відношенні:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, працює начальником Управління державної казначейської служби України у Пирятинському районі, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 188-1 КУпАП,
У протоколі про адміністративне правопорушення №16-09-210/_512 від 28.11.2017 зазначено, що ОСОБА_1, будучи начальником Управління державної казначейської служби України у Пирятинському районі, допустила порушення вимог законодавства в частині забезпечення виконання норм робочих місць для працевлаштування інвалідів. Так, згідно із Звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 12 осіб. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа. Середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб. Станом на 01 листопада 2017 року середньооблікова кількість штатних працівників Управління державної казначейської служби України у Пирятинському районі складає - 12 осіб. На момент перевірки кількість інвалідів, які працюють на підприємстві - 0 осіб, чим порушила ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, пояснивши, що штатний розпис затверджує ГУ ДКСУ в Полтавській області. Вакантних посад в 2016 - 2017 роках в організації не було. Крім того, особи з інвалідністю з питанням про їх працевлаштування до управління також не зверталися. Просила закрити провадження за відсутністю події та складу правопорушення.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 254 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 188-1 КУпАП невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб,- у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюються до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
З аналізу вищенаведених норм закону вбачається, що на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю покладено обов'язок, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, а також надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Разом із тим, обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в ч. 1 ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
Встановлено, що ОСОБА_1 подавала звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік форми №10-ПІ, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу організації в цей період становила 12 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа.
Відповідно до протоколу №16-09-210/_512 від 28.11.2017 про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не виконується норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Однак, державним інспектором праці у протоколі не зазначено, у чому конкретно полягає невиконання начальником Управління державної казначейської служби України у Пирятинському районі вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» і якими доказами підтверджується вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Протокол та акт перевірки не містять доказів порушення ОСОБА_1 вимог Закону, не надано і доказів того, що особи, відносно яких встановлено інвалідність, самостійно зверталися до Управління державної казначейської служби України з метою працевлаштування, та їм було безпідставно відмовлено у прийнятті на роботу.
Також не надано доказів того, що ОСОБА_1 не вживала необхідні заходи, спрямовані на запобігання порушення прав інвалідів та їх працевлаштування.
На підставі викладеного суд зазначає, що в діях ОСОБА_1 не вбачається події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 188-1 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення відносно нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 248, 249, 251, 252, 280, 283-291 КУпАП, суд
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 188-1 КУпАП - закрити за відсутністю події та складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд Полтавської області. Постанову може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, при застосуванні заходів примусового впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Н. В. Нагорна