Рівненський міський суд Рівненської області
м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362)26-59-17
Справа № 2А-2413/10
03 вересня 2010 року Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді -Музичук Н.Ю.
при секретарі - Радюк Ю.Ю.
з участю: представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Рівненської міської ради в особі адміністративної комісії про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження в справі,
Позивач звернулась з позовом до Виконавчого комітету Рівненської міської ради в особі адміністративної комісії про скасування постанови №185 від 23 квітня 2010 року в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 182 КпАП України, якою накладене стягнення у вигляді штрафу на суму 255 грн. та закриття провадження в справі, вважаючи стягнення незаконним, необгрунтованим, прийнятим з порушенням встановленого законом порядку.
Письмових заперечень на позовну заяву відповідачем не надано.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, підтвердив обставини викладені в позові та просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечив проти його задоволення. Пояснив, що по тексту оскаржуваної постанови дійсно мають місце описки, які не впливають на законність постанови. Крім того пояснив, що позивачка була повідомлена рекомендованою поштою про час і місце розгляду адміністративної справи, що підтверджується поштовою листівкою. Будь-яких клопотань і заяв порушника на час розглдляду справи не було, що стало підставою розгляду справи без її участі. Факт правопорушення підтверджений свідками та протоколом про адміністративне правопорушення. Просить відмовити в позові.
Розглянувши подані в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради №185 від квітня 2010 року в справі про адміністративне правопорушення було притягнуто до відповідальності громадянку ОСОБА_3 за ст. 182 КУпАП та накладено штраф в розмірі 255 грн.
Згідно вищевказаної постанови та складеного майстром ЖКП «Галицьке» протоколу про адміністративне правопорушення від 09 квітня 2010 року, ОСОБА_3 на, утримує сторонніх осіб, які проживають за адресою без реєстрації та порушують громадський порядок /влаштовують гулянки в пізній час/, що виявлено 09 квітня 2010 року, про що складено протокол згідно зі ст.154 КпАП України /порушення правил тримання котів і собак/, в самому ж протоколі відсутнє посилання на статтю КпАП України. Є запис про те, що від дачі пояснень порушник відмовилась.
Ст. 182 КпАП України передбачає адміністративну відповідальність громадян та посадових осіб за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.
Відповідно до положень ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення , винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення та поясненням особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Встановлено, що в матеріалах справи /протоколі і постанові/ відсутні посилання на час, місце і конкретні фактичні обставини вчинення правопорушення ОСОБА_3 Особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, та її представник не визнали подію та вину у вчиненні правопорушення, вказуючи на відсутність події правопорушення в діях ОСОБА_3 та вини у вчиненні такого.
Належних допуститимих, відповідно ст.ст. 70-72 КАС України, доказів, якими підтверджується склад правопорушення в діях ОСОБА_3, які б спростували доводи позивача, протоколом про адміністративне правопорушення не наведені і в суді не надані. Також не відібрані пояснення від свідків та очевидців адміністративного правопорушення, які могли б засвідчити чи спростувати факт адміністративного правопорушення - правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.
За змістом протоколу вбачаються два окремі правопорушення, як проживання осіб за адресою без реєстрації та порушення громадського порядку, що не носить ознак правопорушення ні за ст. 182 КпАП України ні за ст. 154 КпАП України, що саме підписали зазначені в протоколі свідки судом не встановлено.
Крім того, згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне
правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається встановлення та врахування відповідачем даних обставин.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення (постанови) з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства. Доказів, які б спростовували доводи представника позивача відповідач суду не надав.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 182, 247,251, 258, 280 КпАП України, керуючись ст.ст.17- 19,122,143,159,161-163,167,171-2,185,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради за №185 від 23 квітня 2010 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 182 КУпАП, якою накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., скасувати, провадження в адміністративній справі закрити.
Постанова місцевого загального суду як адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо була подана заява про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук