Справа № 569/4683/18
26 березня 2018 року м.Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Смолій Л.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про надання у володінння і користування частини спільного майна в натурі, суд,-
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись з позовом до ОСОБА_3 про надання у володінння і користування частини спільного майна в натурі.
Дана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175-177 ЦПК України та має наступні недоліки. До позову не доданий попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачі понесли і які очікують понести у зв'язку із розглядом справи.
Окрім того відповідно до ч.3,4 ст. 175 ЦПК позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються та зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка містить вимоги матеріального характеру, не містить зазначення ціни позову, крім того позивачі не вказують по якому варіанту згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження слід провести розподіл житлового будинку між сторонами. Відповідно до визначеного ними варіанту слід у позові зазначити його ціну та визначити відносно неї суму судового збору, яка сплачується за розгляд справи у суді.
Згідно п. 1 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судові витрати це - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 9 ЗУ «Про судовий збір» та п.п 2 п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).
Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем ОСОБА_2 подано до суду, як підтвердження сплати судового збору квитанцію № 0.0.958180166.1 від 08.02.2018 року на суму сплати 704,8 грн.
Проведена судом перевірка зарахування судового збору сплаченого ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України, як того вимагає законодавство виявила, що судовий збір за доданим позивачем платіжним документом згідно відомостей комп'ютерної програми «Д-3» не зараховано до спеціального фонду державного бюджету.
Зважаючи на викладене, а також на те, що судовий збір сплачений ОСОБА_2 за майже 2 місяці до звернення до суду з позовом викликає у суду сумніви в тому, що він сплачений за розгляд і вирішення судом конкретної справи.
Враховуючи викладене, дану позовну заяву необхідно залишити без руху, для виправлення недоліків вказаних в ухвалі, шляхом надання розрахунку суми судових витрат, які позивачі понесли, або планують понести у зв»язку з розглядом справи, зазначення змісту позовних вимог (по якому варіанту розподілу житлового будинку слід виділити у користування ОСОБА_3 його частку у майні) та надання позивачем ОСОБА_2 підтвердження зарахування судового збору до спеціального Фонду Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 175-177,185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про надання у володінння і користування частини спільного майна в натурі - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк, з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків зазначених в ухвалі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя -