Провадження: 2-а/537/34/2018
Справа № 537/2419/17
05.04.2018 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Чернявській А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону УПП ДПС у місті Кременчуці лейтенанта поліції ОСОБА_2, за участю третьої особи - Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом, згідно якого просив суд ухвалити рішення, яким скасувати постанову, винесену інспектором роти №1 батальйону УПП у місті Кременчуці лейтенантом поліції ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії АР № 425245 від 27 травня 2017 року, якою позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 27 травня 2017 року інспектором роти №1 батальйону УПП в місті Кременчуці лейтенантом поліції ОСОБА_2 винесено постанову серії АР №425245 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп. Суттю правопорушення є проїзд водія на заборонений червоний сигнал світлофора. Позивач зазначає, що висновки, зроблені інспектором Чернецьким М.А., не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та фактичних обставинах справи, виходячи з наступного. 27 травня 2017 року позивач, керуючи автомобілем Ford Tranzit, рухався по проспекту Лесі Українки в потоці інших транспортних засобів з дозволеною в тому місці швидкістю. На світлофорі під час його проїзду під ним загорівся жовтий сигнал. Одразу зупинитися ОСОБА_1 не мав можливості, оскільки транспортний засіб Ford Tranzit відноситься до категорії вантажних, гальмовий шлях яких складає близько 20-25 м, тому, щоб не створити аварійну обстановку, водій вимушений був продовжити рух. Окрім того позивач вважає, що відповідачем порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та складання постанови про накладення адміністративного стягнення, оскільки інспектором не було з'ясовано всіх обставин справи, не зазначено в постанові про накладення адміністративного стягнення про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення. У зв'язку із викладеними обставинами позивач і вимушений звернутись до суду із позовом про скасування постанови про накладення на нього адміністративного стягнення.
Позивач, ОСОБА_1, в судовому засіданні просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в ньому.
Відповідач, інспектор роти №1 батальйону УПП ДПС у місті Кременчуці ДПП лейтенант поліції ОСОБА_2, в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надав до суду заяву, згідно якої просив розглянути справу без його участі та зазначив, що проти задоволення позову заперечує з підстав, зазначених у письмових запереченнях.
Так, згідно письмових заперечень, наданих відповідачем до суду 07 липня 2017 року, останній вважає, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності серії АР №425245 від 27 травня 2017 року за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, була складена правомірно у зв'язку із тим, що позивач, керуючи автомобілем Ford Tranzit, державний номерний знак НОМЕР_1, близько 12 год. 35 хв. в місті Кременчуці по проспекту Лесі Українки, будинок 140, проїхав на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги підпункту 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху України. Окрім того, факт проїзду позивача на заборонений сигнал світлофора зафіксовано на нагрудну відеокамеру, закріплену на форменому одязі. Також, як зазначає інспектор, при розгляді справи про адміністративне правопорушення та складанні оскаржуваної постанови відповідачем було дотримано процедуру її винесення, роз'яснено ОСОБА_1 його права, строк та порядок сплати адміністративного штрафу, постанову оголошено в присутності позивача негайно. Щодо відсутності в оскаржуваній постанові відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, інспектор пояснив, що дане адміністративне правопорушення зафіксовано не в автоматичному режимі, а постанова винесена саме про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у зв'язку із чим такі відомості відсутні.
Представник третьої особи, Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції - ОСОБА_3, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на правомірність накладення адміністративного стягнення на позивача та дотримання процедури винесення постанови про притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Вислухавши пояснення позивача, ОСОБА_1, приймаючи до уваги думку відповідача, інспектора роти №1 батальйону УПП ДПС у місті Кременчуці ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2, представника третьої особи, Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3, ознайомившись з відеозаписом адміністративного правопорушення, дослідивши матеріали справи, давши відповідну правову оцінку зібраним у матеріалах справи доказам, суд приходить до висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
15 грудня 2017 набув чинності Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, яким Кодекс адміністративного судочиснтва України викладено в новій редакції.
Відповідно до пункту 10 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 15 грудня 2017 року), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У зв'язку з вищевикладеним, справа повинна бути розглянута за правилами, що діють після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України від 03 жовтня 2017 року в редакції Закону України №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
27 травня 2017 року інспектором роти №1 батальйону УПП ДПС у місті Кременчуці лейтенанта поліції ОСОБА_2 винесено постанову серії АР № 425245, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп.
Як вбачається із вказаної вище постанови, 27 травня 2017 року о 12 год. 35 хв. по проспекту Лесі Українки, будинок 140, в місті Кременчуці, водій ОСОБА_1, керуючи
транспортним засобом Ford Tranzit, державний номерний знак НОМЕР_1, проїхав на заборонений червоний сигнал світлофору, чим порушив вимоги підпункту 8.7.3 е Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до вказаного Закону встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями) (далі - ПДР).
При цьому особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, згідно із пунктом 8.7.3 ПДР, сигнали світлофора мають такі значення:
а) зелений дозволяє рух;
б) зелений у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках). Таке саме значення має сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій секції світлофора. Сигнал у вигляді стрілки, що дозволяє поворот ліворуч, дозволяє й розворот, якщо він не заборонений дорожніми знаками. Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції, увімкнений разом із зеленим сигналом світлофора, інформує водія про те, що він має перевагу в зазначеному стрілкою (стрілками) напрямку (напрямках) руху перед транспортними засобами, що рухаються з інших напрямків;
в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух. Для інформування водіїв про час (у секундах), що залишився до кінця горіння сигналу зеленого кольору, можуть застосовуватися цифрові табло;
г) чорна контурна стрілка (стрілки), нанесена на основний зелений сигнал, інформує водіїв про наявність додаткової секції світлофора і вказує інші дозволені напрямки руху ніж сигнал додаткової секції;
ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів;
д) жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу;
е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух. Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків; Стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої смуги руху (або крайньої лівої смуги руху на дорогах з одностороннім рухом) за умови надання переваги в русі іншим його учасникам, які рухаються з інших напрямків на сигнал світлофора, що дозволяє рух;
є) поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу;
ж) чорні контурні стрілки на червоному і жовтому сигналах не змінюють значення цих сигналів та інформують про дозволені напрямки руху при зеленому сигналі;
з) вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою (стрілками).
Відповідно до пункту 8.10 ПДР, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Положеннями пункту 8.11 ПДР встановлено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Положеннями частини 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції 2017 року), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.
Позивачем надано твердження того, що він переїхав стоп лінію на жовтий сигнал світлофора і, щоб не застосовувати екстрене гальмування, продовжив рух на жовтий колір світлофора, однак суд звертає увагу, що до матеріалів справи на підтвердження вчиненого позивачем правопорушення відповідачем надано відеозапис від 27 травня 2017 року, який було зроблено за допомогою технічного приладу, що має функції відеозапису та який знаходився у службовому автомобілі патрульних поліцейських.
Із даного відеозапису вбачається, що автомобіль Ford Tranzit здійснив проїзд перехрестя на червоний сигнал світлофора. Так, із відеозапису вбачається, що по проспекту Лесі України в місті Кременчуці світлофор о 12:34:34 годині працював в режимі миготливого жовтого сигналу, потім в 12:34:38 вмикається червоний сигнал світлофору, і коли вже горить червоний сигнал світлофору, автомобіль Ford Tranzit проїжджає перехрестя о 12:34:40.
Таким чином, у наданому відповідачем та дослідженому в судовому засіданні в якості доказу відеозапису від 27 травня 2017 року, чітко зафіксований проїзд автомобіля Ford Tranzit, яким керував ОСОБА_1, на червоний сигнал світлофору.
Тобто, автомобіль під керуванням ОСОБА_1, на жовтий сигнал світлофора лише під'їжджав до перехрестя, перебуваючи ще до дорожньої розмітки 1.12 (стоп-лінія), дорожнього знаку 5.62 "Місце зупинки" або, якщо їх немає, не ближче 10 м перед світлофором.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач мав можливість виконати вимоги п.8.10 ПДР, не застосовуючи положення п.8.11 ПДР щодо дозволу на проїзд на жовтий сигнал світлофора, оскільки автомобіль під керуванням ОСОБА_1 здійснював проїзд перехрестя вже не на жовтий, а на червоний сигнал світлофора.
Враховуючи положення статей 72,73, 74, 75, 76 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції 2017 року), суд приходить до висновку, що відеозапис з нагрудної відеокамери є належним та допустимим доказом по справи та підтверджує, що позивач в порушення п.2.3. «б» ПДР Україн не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, зокрема, на жовтний мигаючий сигнал світлофору, не зміншив швидкість та не зупинився, чим порушив п.8.7.3. «е» ПДР України , за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Положеннями статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення як, зокрема, порушення правил дорожнього руху, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (в тому числі передбачені частиною 2 статті 122).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.112015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, статтею 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене частинами першою, другою і третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до пункту 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно зі статтею 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Отже, повноваження щодо розгляду справи про порушення ПДР, а саме вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення та визначення виду адміністративного стягнення відносяться до службової особи Національної поліції.
Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачено, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
При цьому, згідно зі статтею 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що інспектором патрульної поліції було дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1
У зв'язку із викладеними обставинами, приймаючи до уваги встановлений в судовому засіданні факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки інспектором патрульної поліції було дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, у зв'язку із чим в їх задоволенні слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 3, 5, 6, 7, 8, 72, 77, 139, 244, 246, 286, пунктом 10 Розділом VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 15 грудня 2017 року), статтею 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце реєстрації: 39618, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Репіна, будинок 72) до інспектора роти №1 батальйону УПП ДПС у місті Кременчуці лейтенанта поліції ОСОБА_2 (адреса: 39600, Полтавська область, місто Кременчук, проїзд 40 років ДАІ, проїзд 3) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Постанову серії АР №425245, винесену інспектором роти №1 батальйону УПП ДПС у місті Кременчуці лейтенантом поліції ОСОБА_2 27 травня 2017 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп. - залишити без змін.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області на протязі десяти днів з дня отримання постанови у повному обсязі, з одночасним подання копії апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Суддя: Д.О. Зоріна