Постанова від 15.03.2018 по справі П/811/1397/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 рокусправа № П/811/1397/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Дурасової Ю.В.

судді: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 (суддя К.М. Притула)

у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКП Кран-Сервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПКП Кран-Сервіс", звернувся з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позов обґрунтовано тим, що Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області було проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю “ПКП Кран Сервіс”, щодо підтвердження відомостей отриманих від уповноважених банків про порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в частині проведення розрахунків з фірмою “Terex MHPS GmbH, Німеччина по контрактах № V-UA-KS-011113IK від 04.11.2013 та № V-UA-KS-23072014YS від 03.09.2014 та з “ООО “Крансервисрус”, Росія по “Договору № 148 купли продажи” від 12.08.2016 р., за період з 22.08.2014 р. по 07.06.2017 р., внаслідок чого було складено акт від 14.06.2017 року № 216/11-28-14-11/35615734.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 07.07.2017 року прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Кіровоградській області.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що розрахунок штрафних санкцій, здійснений відповідачем та твердження в Акті перевірки про наявність порушень ст. 1 ЗУ «Про здійснення розрахунків в іноземній валюті» є неправомірним, оскільки термін нарахування пені у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (пп. 129.1.2 ст. 129 ПКУ), т.т. термін нарахування пені за порушення строків зарахування валютної виручки повинен був посилатися з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку надходження валютної виручки.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем (Головним управлінням Державної фіскальної служби у Кіровоградській області) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення вимог валютного законодавства, а саме ст. 1, 2 ЗУ «Про здійснення розрахунків в іноземній валюті». Посилається на Інструкцію про здійснення контролю за експортними та імпортними операціями, затвердженої постановою Правління національного банку України від 24.03.1999року № 136, згідно якої банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення митної декларації або підписання акта , рахунку (інвойсу) або іншого документу, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг. Виходячи з цього, пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за результатами перевірки нарахована з наступного календарного дня, встановленого відповідно до раніше одержаних за цими операціями висновків., а не з наступного робочого дня, як вважає платник.

Представником позивача надано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, згідно якої просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без мін. Посилається на те, що наявність на супровідних документах запису митного органу «Під митним контролем» з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України, тому датою імпорту (надходження на митну територію України) не є дата оформлення митної декларації, а дата фактичного перетину товаром митного кордону України. Також посилається на Європейську конвенцію про обчислення строків, згідно якої також підтверджується, що нарахування пені за порушення строків зарахування валютної виручки повинен був початися з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку надходження валютної виручки.

Учасники процесу в судове засіданні не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.4 ст. 229 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції дослідженні встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ “ПКП Кран Сервіс”, щодо підтвердження відомостей отриманих від уповноважених банків про порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в частині проведення розрахунків з фірмою “Terex MHPS GmbH, Німеччина по контрактах № V-UA-KS-011113IK від 04.11.2013 та № V-UA-KS-23072014YS від 03.09.2014 та з “ООО “Крансервисрус”, Росія по “Договору № 148 купли продажи” від 12.08.2016 р., за період з 22.08.2014 р. по 07.06.2017 р. (а.с. 23-49).

В акті № 216/11-28-14-11/35615734 від 14.06.2017 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення, а саме:

- ст. 2 Закону України “Про здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР, із змінами і доповненнями, в зв'язку з несвоєчасним надходженням імпортного товару в загальній сумі 56866,59 Євро по контракту № V-UA-KS-011113IK від 04.11.2013 р. (на підставі дод. № 14 від 16.06.2014 р.- 7900,00 євро, дод. № 15 від 27.06.2014 р. - 48966,59 євро до контракту) укладеного з “Demag Cranes&Components Gmbh”, Німечинна, (в подальшому “Terex MHPS GmbH”, Німеччина);

- ст. 1 Закону України “Про здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 р. №185/94-ВР, із змінами і доповненнями, в зв'язку з несвоєчасним надходженням валютної виручки в сумі 30096,00 євро та ненадходження валютної виручки в сумі 32984,00 євро по контракту № 148 від 12.08.2015 року, укладеному з ТОВ “Крансервисрус”, Росія.

Згідно висновків Акту перевірки підтверджено інформацію отриману від ПАТ “ПРИВАТБАНК в частині порушення здійснення розрахунків з нерезидентами по імпортному контракту №У-ЦА-К8-01111ЗІК від 04.11.2013: № Г-31.0.0.0/1-41440 від 02.12.2014, дата операції - 22.08.2014, 27.08.2014. № Г-31.0.0.0/1-5076 від 05.08.2015, дата операції -21.04.2015.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 07.07.2017 року № НОМЕР_1, відповідно до якого нараховано пеню за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД в сумі 1139964,19 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Закону “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” №185/94-ВР від 23.09.1994 р., Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 1 ст. 1 Закону “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

При цьому, в силу частини 1 статті 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України (в редакції, на час розгляду справи), висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваного рішення).

Так, Верховний Суд України у постанові від 04 листопада 2014 року по справі № 21-469а14 вказує, що пеня за порушення встановлених статтями 1, 2 Закону № 185/94-ВР строків є адміністративно-господарською санкцією, застосування якої має відбуватися із дотриманням строків, установлених статтею 250 Господарського кодексу України.

Контролюючий орган при виявленні факту порушення суб'єктом господарювання встановлених нормативно - правовими актами правил здійснення господарської діяльності, має дотримуватись положень законодавства, у зв'язку з чим може прийняти рішення про застосування такого виду адміністративно - господарських санкції, як пеня, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення.

Слід взяти до уваги, що відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз наведених правових норм та наявних у матеріалах справи доказів, дійшов правильного висновку, що згідно отриманих листів від ПАТ “ПРИВАТБАНК” № Г-31.0.0.0/1-41440 від 02.12.2014 та № Г-31.0.0.0/1-5076 від 05.08.2015, які були отримані 09.12.2014 та 12.08.2015, останній мав з урахуванням шестимісячного строку встановленого ст.250 Господарського кодексу України провести відповідну перевірку та застосувати до позивача адміністративно - господарські санкції.

Так, аналогічні порушення статті 250 Господарського кодексу України допущені відповідачем і в частині правовідносин по Договору № 148 від 12.08.2015.

На виконання умов вказаного договору ТОВ “ПКП Кран-сервіс” відвантажено ТОВ “Крансервисрус”, Росія відвантажено частини крану мостового на загальну суму 30096,00 Євро, в тому числі:

-по МД № 901030000/2015/000684 від 10.09.2015 року на суму 12565,00 Євро або 307480,54 грн;

-по МД № 901030000/2015/000685 від 10.09.2015 року на суму 2320,00 Євро або 56773,17 грн.;

- по МД № 901030000/2015/000686 від 10.09.2015 року на суму 2288,00 Євро або 55990 грн.;

- по МД № 901030000/2015/000686 від 10.09.2015 року на суму 2288,00 Євро або 55990 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що граничний термін закриття розрахунків настав 09.12.2015 року. Натомість, до перевірки надано висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1172 щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (вих. № 4102-08/1172 від 23.12.2015 року), згідно якого терміни розрахунків по контракту № 148 від 12.08.20158 року продовжено в сумі 29476 євро з 10.12.2015 року до 08.01.2016 року.

При цьому, згідно висновку Мінекономрозвитку № 56 (вих. № 4102-09/56 від 16.01.2016 року терміни розрахунків по вказаному контракту продовжено в сумі 29476 євро з 08.01.2016 року до 19.02.2016 року та в сумі 620 євро з 06.01.2016 року до 19.02.2016 року.

Аналізуючи норми Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 136 від 24.03.1999, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що в силу пункту 1.1. цієї інструкції, день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків.

Слід взяти до уваги, що у висновку Мінекономрозвитку №56 від 16.01.2016 та самостійно вказано податковим органом, граничний термін надходження валютної виручки по експортних операціях, становить 19.02.2016 року.

Отже - днем закінчення строку розрахунків є 19.02.2016 року.

При цьому, в силу Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, днем виникнення порушення є 20.02.2016 року (т.т. перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків).

Відповідно до пункту 113.3. статті 113 ПК України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.162. пункту 14.1. статті 14 ПК України визначено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки;

Підпунктом 129.1.2. пункту 129.1. статті 14 ПК України встановлено, що нарахування пені у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що термін нарахування пені за порушення строків зарахування валютної виручки повинен був початися з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку надходження валютної виручки.

Отже, враховуючи, що граничний термін припадає на п'ятницю, - 19.02.2016 року, термін нарахування пені повинен був початися з понеділка, - 22.02.2016 року.

Валютна виручка в сумі 50000 Євро надійшла 22.02.2016 року на розподільчий рахунок, що підтверджується випискою ПАТ “СБЕРБАНК” за 22.02.2016 року.

Відповідно до постанови правління Національного Банку України № 581 від 03.09.2015 “Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України” уповноважений банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим цього пункту поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 “Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання” (далі - розподільчий рахунок).

Уповноважений банк зобов'язаний здійснити обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог цього пункту: без доручення клієнта та виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.

Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280, передбачено, що призначенням розподільчого рахунку 2603 є облік коштів, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу.

Слід взяти до уваги, що в листі Національного Банку України № 48-104/628/3437 від 20.03.2013 роз'яснено, що зарахування коштів клієнтів банку на розподільчий рахунок 2603 та списання коштів з розподільчого рахунка для подальшого зарахування на поточні рахунки клієнтів слід розглядати не як самостійні операції, а як операції, які є складовою частиною здійснення переказу коштів в іноземній валюті від контрагента їх отримувачу - клієнту банку.

Отже, датою зарахування валютної виручки є 22.02.2016 року, а тому термін нарахування пені за порушення строків зарахування валютної виручки повинен був початися 22.02.2016 року та закінчитися 22.02.2016 року.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що період не надходження валютної виручки становить один день. Сума неодержаної виручки - 30 096 Євро. Розмір пені - 0,3 відсотка. Сума пені становить 90,29 Євро.

Крім того, в Акті перевірки встановлено, що на виконання умов Договору № 148 ТОВ “ПКП КРАН-СЕРВІС” відвантажено частини крану мостового на загальну суму 52888 Євро. З урахуванням залишку валютної виручки отриманої 23.02.2016 року сума заборгованості по вказаних експортних операціях становить 32984 євро. Граничний термін проведення розрахунків по вказаних експортних операціях настав 24.03.2016 року. Згідно висновків Міністерства економічного розвитку і торгівлі України було продовжено строки розрахунків за зовнішньоекономічними операціями по контракту №148 від 12.08.2015 в сумі 32984 євро, в тому числі: висновок № 433 від 07.04.2016 термін продовжено з 25.03.2016 року до 25.04.2016 року. Термін нарахування пені за порушення строків зарахування валютної виручки повинен був початися 26.04.2016 року та закінчитися 26.04.2016 року, - один день, пеня становить 98,95 Євро.

Висновок №587 від 16.05.2016 року термін продовжено з 27.04.2016 року до 25.05.2016 року. Термін нарахування пені за порушення строків зарахування валютної виручки повинен був початися 26.05.2016 року та закінчитися 26.05.2016 року - один день, пеня становить 98,95 Євро.

Висновок №713 від 09.06.2016 року термін продовжено з 27.05.2016 року до 24.06.2016 року, - п'ятниця, нарахування пені з наступного робочого дня, - 27.06.2016 року. Термін нарахування пені за порушення строків зарахування валютної виручки повинен був початися 27.06.2016 року та закінчитися 28.06.2016 року, - два дні, пеня становить 197,90 Євро.

Висновок №861 від 11.07.2016 року термін продовжено з 29.06.2016 року до 28.07.2016 року.

Термін нарахування пені за порушення строків зарахування валютної виручки повинен був початися 29.07.2016 року та закінчитися 04.08.2016 року - сім днів, пеня становить 692,66 Євро.

Висновок №1037 від 19.08.2016 року термін продовжено з 05.08.2016 року до 03.09.2016 року - субота, нарахування пені з наступного робочого дня - 05.09.2016 року

Термін нарахування пені за порушення строків зарахування валютної виручки повинен був початися 05.09.2016 року та закінчитися 18.10.2016 року - сорок чотири дні, пеня становить 4353,89 Євро.

Висновок №1249 від 02.11.2016 року термін продовжено з 19.10.2016 року до 02.12.2016 року - п'ятниця, нарахування пені з наступного робочого дня - 05.12.2016 року

Термін нарахування пені за порушення строків зарахування валютної виручки повинен був початися 05.12.2016 року та закінчитися 28.12.2016 року - двадцять чотири дні, пеня становить 2374,85 Євро.

Висновок №37 від 12.01.2017 року термін продовжено з 29.12.2016 року до 11.02.2017 року - субота, нарахування пені з наступного робочого дня - 13.02.2017 року.

Термін нарахування пені за порушення строків зарахування валютної виручки повинен був початися 13.02.2017 року та закінчитися 14.02.2017 року - два дні, пеня становить 197,90 Євро.

Висновок №197 від 24.02.2017 року термін продовжено з 15.02.2017 року до 01.04.2017 року - субота, нарахування пені з наступного робочого дня - 03.04.2017 року.

Термін нарахування пені за порушення строків зарахування валютної виручки повинен був початися 03.04.2017 року та закінчитися 07.06.2017 року - шістдесят шість днів, пеня становить 6530,83 Євро.

Зазначене дає підстави для висновку, що розрахунок штрафних санкцій здійснений Відповідачем та твердження в Акті перевірки про наявність порушень статті 1 Закону України “Про здійснення розрахунків в іноземній валюті” є неправомірними, тому прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення є незаконним і підлягає скасуванню.

Отже, виходячи з викладених доводів, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, виходячи з обставин справи та норм законодавства України, що регулює дані правовідносини, права, свободи та інтереси позивача захищені, а права та інтереси відповідача не були порушені.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 р. - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття згідно ч. 1 ст. 325 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів в порядку та строки передбачені ст. 328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 15.03.2018.

В повному обсязі постанова виготовлена 21.03.2018.

Головуючий суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Попередній документ
73193529
Наступний документ
73193531
Інформація про рішення:
№ рішення: 73193530
№ справи: П/811/1397/17
Дата рішення: 15.03.2018
Дата публікації: 11.04.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (08.04.2019)
Дата надходження: 18.01.2019
Предмет позову: про скасування податкового повідомлення-рішення
Учасники справи:
суддя-доповідач:
КАРМАЗИНА Т М
позивач (заявник):
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПКП Кран-Сервіс"
представник позивача:
Діденко Юрій Олександрович