ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
05 квітня 2018 року № 826/2342/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доМіністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії ,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності III групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та ст. 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей;
- зобов'язати Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та ст. 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачами безпідставно відмовлено у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності III групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, оскільки вважає, що набув право на її отримання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2018р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи, встановлено відповідачам строк для надання відзиву.
28.02.2018р. від представника Міністерства оборони України надійшов відзив, в якому зазначено, що саме Київський міський військовий комісаріат є належним відповідачем у межах спірних правовідносин, оскільки саме на останнього покладено обов'язок з направлення висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів до Міністерства оборони України. Водночас, за твердженнями останнього, у позовній заяві не зазначено у чому полягає оскаржувана бездіяльність Міністерства оборони України, оскільки висновок і заява позивача з доданими документами до Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум не направлялась, а відтак не розглядались, пропозиції не формувались, протокол не складався і Міністру оборони України для прийняття рішення не подавався, а відтак відсутні підстави для зобов'язання Міністерства оборони України призначити таку допомогу позивачу. Також, відповідачем наголошено на тому, що протокол засідання Центральної військово-лікарської комісії зі встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв про причини та обставини поранення позивача не містить інформації про те, що вказане захворювання не пов'язане зі вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Натомість, за висновками, викладеними у відзиві, у зв'язку з тим, що інвалідність позивачу встановлена більше ніж три місяці після звільнення зі служби, позивач не має права на виплату одноразової грошової допомоги.
23.03.2018р. до суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому зазначає, що він не є уповноваженим органом на якого покладено обов'язок щодо вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, оскільки це належить до повноважень Міністерства оборони України. З огляду на те, що позивачем не було подано повного комплекту документів передбаченого п. 10, 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975, позивачу було запропоновано надати весь комплект документів. З огляду на те, що позивачем не було надано повний пакет документів, як зазначає відповідач у нього не виникло обов'язку щодо складання висновку та направлення його разом із заявою та доданими документами до Міністерства оборони України.
Щодо викладеного представником Міністерства оборони України у відзиві клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням осіб, з посиланням на ч. 5 ст. 262 КАС України, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та з метою повного та всебічного встановлення обставин справи, суд зазначає наступне.
Як вбачається з ували Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2018р. про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, провадження у справі №826/2342/18 відкрито у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) на підставі п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України.
Так, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Одночасно, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи (ч. 6 ст. 262 КАС України).
На підставі викладеного, з урахуванням того, що у силу п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, даний спір підлягає розгляду саме у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням осіб, та вказує про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч пп НОМЕР_1 в період з 29.04.1983 по 05.02.1985р. в ДРА, що підтверджується копією довідки Іллічівського міського військового комісаріату від 25.05..2016р. № сз/964.
Позивачу встановлено статус інваліда війни 3 (третьої) групи, що підтверджується копією довідки Управління соціальної політики Іллічівської міської ради від 01.06.2016р. № 1784/2.
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААВ № 799228 від 24.05.2016р. позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності - поранення (контузія) і захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Інвалідність встановлена на строк до 01.06.2019р.
Згідно з витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (протокол № 865 від 29.02.201р.) поранення (контузія) та захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 , так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
15.09.2017р. позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою та доданими документами в якій просив направити документи до Міністерства оборони України, оскільки саме Міністерство оборони України може прийняти рішення щодо призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.10.2017р. № 7216 позивача повідомлено, що позивачем подано не повний пакет документів. Також зазначено, що у випадку надання позивачем усіх необхідних документів, вони будуть направлені на комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби для прийняття рішення щодо виплати відповідно до чинного законодавства.
Позивач до звернувся до Міністра оборони України з заявою від 30.10.2017р. та документами для отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби.
29.11.2017р. заява позивача із доданими документами Департаментом фінансів Міністерства оборони України була перенаправлена за належністю до ІНФОРМАЦІЯ_1 супровідним листом № 248/3/6/4035.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.12.2017р. № 8838 позивача повідомлено про відсутність необхідних документів, що перешкоджає направленню їх до комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби. Також, повідомлено, що після надходження необхідних документів вони будуть направлені до Міністерства оборони України.
Вважаючи такі відмови необґрунтованим, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. № 2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ), постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі - Порядок № 975), Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 «Про затвердження Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Порядок № 393).
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до ч.1, п. 4 ст. 2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Частиною 6 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
У відповідності до ч. 9 ст. 16-3 вищезазначеного Закону, порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. (далі - Порядок № 975)
далі - Порядок ()
Підпунктом 1 п. 6 Порядку № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
При цьому, згідно п. 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.
Згідно з п. 13 Порядку № 975, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Відповідно до п. 11 Положення про військові комісаріати, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 389 від 03 червня 2013 року, районні, об'єднані районні, міські, об'єднані міські військові комісаріати, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, серед іншого, готують документи, необхідні для виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців Збройних Сил, а також військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори.
У свою чергу, згідно з п. 4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530 (надалі - Положення №530), документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.
У силу п. 4.8 Положення №530, висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.
Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.
З аналізу наведених норм вбачається, що розпорядник бюджетних коштів, яким в даному випадку виступає Міністерство оборони України, приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги лише після надходження висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, необхідних для виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців Збройних Сил, а також військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які, в свою чергу, готуються районними, об'єднаними районними, міськими, об'єднаними міськими військовими комісаріатами.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Одеського обласного військового комісаріату із заявою та доданими документами в якій просив направити документи до Міністерства оборони України, окрім цього звертався до Міністерства оборони України, однак заява була перенаправлена за належністю до комісаріату з огляду на порушення процедури регламентованої Порядком № 975.
Однак, відповідачем направлялися відповіді позивачу в яких зазначалося про те, що документи про виплату зазначеної одноразової допомоги не можуть бути направлені на розгляд Комісії Міністерства оборони України, у зв'язку з тим, що вони подані не в повному обсязі та повідомлялось про те, що після отримання таких документів, вони будуть направлені на розгляд до Комісії Міністерства оборони України.
З вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що до Міністерства оборони України, як до розпорядника бюджетних коштів, не надходив висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги та документи, необхідні для виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців Збройних Сил, а також військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, а отже Міністерством оборони України не приймалось рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
Факт не направлення Одеським обласним військовим комісаріатом висновку та документів позивача до Комісії Міністерства оборони України не заперечується сторонами, а навпаки підтверджується відповідачами у поданих ними відзивах.
Отже, Міністерством оборони України питання про призначення позивачу одноразової грошової допомоги не розглядалось, відповідні документи не опрацьовувалися та до розгляду для прийняття рішення не готувалися.
Стосовно доводів позивача з приводу того, що із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням інвалідності разом зі всіма необхідними документами позивач звернувся безпосередньо до Міністерства оборони України, а тому передача його заяви з документами Одеським обласним військовим комісаріатом не є обов'язковою, суд вважає помилковими, оскільки в даному випадку, позивачем було порушено процедуру звернення за вказаною допомогою, визначену Порядком № 975 та Положенням про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 389 від 03.06.2013, а тому Міністерство оборони України не мало повноважень прийняти відповідного рішення щодо призначення чи відмови у призначенні такої допомоги на підставі поданої безпосередньо до нього заяви, а відтак заява була перенаправлена за належністю.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог до Міністерства оборони України з огляду на ненадходження до нього висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, на підставі яких приймається відповідне рішення.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України є передчасними, з огляду на відсутність неправомірних дій Міністерства оборони України на час звернення позивача до суду.
Також, суд зазначає, що з вимог Порядку № 975 вбачається, що Міністерство оборони України, приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги лише після надходження висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, необхідних для виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців Збройних Сил, а також військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які, в свою чергу, готуються районними, об'єднаними районними, міськими, об'єднаними міськими військовими комісаріатами.
Тобто, судом встановлено, що рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги приймається Міністерством оборони України, а відтак позовні вимоги в частині - визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та як наслідок зобов'язання Одеського обласного військового комісаріату призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, суд вважає не обґрунтованими та помилковими.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що дії Одеського обласного військового комісаріату стосовно не підготування висновку та не направлення його разом з документами поданими позивачем до Міністерства оборони України позивачем не оскаржуються.
Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись ст. 77, 242, 243, 251, 255 КАС України,
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Я.І. Добрянська