61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
02.04.2018 Справа № 905/582/18
Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М., розглянувши матеріали заяви товариства з додатковою відповідальністю «Агро-Сервіс» (87515, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Фонтанна, будинок №68; код ЄДРПОУ - 20319695)
до товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Сервіс» (84100, Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Шевченко, будинок №22, офіс №7; код ЄДРПОУ - 39994616)
про видачу судового наказу,-
Товариство з додатковою відповідальністю «Агро-Сервіс» звернулось до господарського суду Донецької області із заявою №7 від 20.03.2018 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Сервіс» заборгованості в розмірі 21 962,98 гривень, у тому числі сума основного боргу в розмірі 18 761,69 гривень, 3 201,29 гривень пені.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неналежне виконання боржником своїх зобов'язань за договором оренди приміщення №12 від 01.01.2016 в частині повного та своєчасного внесення орендної плати.
Дослідивши вищевказану заяву та додані до неї документи, судом встановлено наступне:
Згідно ч.1 ст.147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до ст.148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, грошовим зобов'язанням, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Як встановлено вище, окрім основного боргу в розмірі 18 761,69 гривень, товариством з додатковою відповідальністю «Агро-Сервіс» заявлено до стягнення 3 201,29 гривень пені за несвоєчасне виконання зобов'язань.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Тобто, нарахування пені є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, пеня хоча й має грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань.
Таким чином, за висновками суду, застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності у зв'язку з порушенням боржником прийнятих на себе зобов'язань, не є заборгованістю у розумінні ст.148 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.3 статті 151 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, враховуючи неправомірність звернення заявника до суду, у тому числі, із вимогами про стягнення пені в порядку наказного провадження, заява товариства з додатковою відповідальністю «Агро-Сервіс» №7 від 20.03.2018 підлягає залишенню без задоволення.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до положень частини 2 статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст.ст.147, 148, 150, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Відмовити товариству з додатковою відповідальністю «Агро-Сервіс» у видачі судового наказу про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Сервіс» заборгованості в розмірі 21 962,98 гривень.
Ухвала набрала чинності з моменту її підписання - 02.04.2018.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її підписання.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Суддя С.М. Фурсова