Справа № 11-cc/796/867/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
21 березня 2018 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 січня 2018 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СГ ГСУ НП України ОСОБА_9 , яке погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , і накладено арешт на майно, яке 21 грудня 2017 року було вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на грошові кошти в сумі 71032 долари США, 3700 Євро, 148939 гривень, 100 Канадських доларів, мобільний телефон марки «iPhone 5», два ноутбуки марки «HP Compag», якими користується ОСОБА_8 .
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_7 подала в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на грошові кошти в сумі 71032 долари США, 3700 Євро, 148939 гривень, 100 Канадських доларів, які були вилучені під час проведення обшуку у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , повернувши зазначені грошові кошти ОСОБА_11 . На думку апелянта, підозра у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, є необґрунтованою. Також захисник зауважує, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_12 від 18 грудня 2017 року було частково задоволено клопотання старшого слідчого ОСОБА_13 про надання дозволу на проведення обшуку, а саме надано дозвіл на проведення обшуку у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та на вилучення препаратів, пустих пластикових баночок, документів, чеків, інформації з мобільних телефонів, планшетів, печаток, а в частині вилучення грошових коштів слідчим суддею було відмовлено. При цьому апелянт звертає увагу, що слідчий подав до суду клопотання про арешт майна з порушенням строків, передбачених п. 1 ч. 5 ст. 171 КПК України. Також автор апеляції стверджує, що грошові кошти в сумі 71032 долари США, 3700 Євро, 148939 гривень та 100 Канадських доларів, які було вилучено під час проведення обшуку, належать дружині підозрюваного ОСОБА_8 - громадянці ОСОБА_11 , яка їх запозичила у ОСОБА_14 .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, пояснення прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016140040002434, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 липня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 321-1 КК України.
21 грудня 2017 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 грудня 2017 року за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 71032 долари США, 3700 Євро, 148939 гривень, 100 Канадських доларів, мобільний телефон марки «iPhone 5», а також два ноутбуки марки «HP Compag».
Того ж числа ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.
28 грудня 2017 року (клопотання датоване 22 грудня 2017 року) слідчий СГ ГСУ НП України ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , звернулася доПечерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке 21 грудня 2017 року було вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на грошові кошти в сумі 71032 долари США, 3700 Євро, 148939 гривень, 100 Канадських доларів, мобільний телефон марки «iPhone 5» та два ноутбуки марки «HP Compag», якими користується ОСОБА_8
09 січня 2018 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва дане клопотання слідчого було задоволено.
Задовольняючи це клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12016140040002434, про накладення арешту на майно, яке 21 грудня 2017 року було вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на грошові кошти в сумі 71032 долари США, 3700 Євро, 148939 гривень, 100 Канадських доларів, мобільний телефон марки «iPhone 5» та два ноутбуки марки «HP Compag», якими користується ОСОБА_8 , слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого ОСОБА_15 , захисника ОСОБА_7 та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні підстави для накладення арешту на вищевказане майно з огляду на те, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом у кримінальному провадженні.
З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на наступні обставини.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.
Зокрема, слідчий в клопотанні, ставлячи питання про накладення арешту на майно, яке 21 грудня 2017 року було вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на грошові кошти в сумі 71032 долари США, 3700 Євро, 148939 гривень, 100 Канадських доларів, мобільний телефон марки «iPhone 5», два ноутбуки марки «HP Compag», вказує, що арешт на мобільний телефон марки «iPhone 5» та два ноутбуки марки «HP Compag» необхідно накласти, оскільки це майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення. При цьому слідчий у клопотанні не приводить ні мети, ні правових підстав, у зв'язку з якими він вважає необхідним накласти арешт на мобільний телефон та ноутбуки, а статус грошових коштів у кримінальному провадженні, як і мету та правову підставу накладення на них арешту, взагалі не визначає.
Крім того, клопотання слідчого про арешт майна навіть не містить посилання на жодну норму кримінального процесуального закону, якою врегульовано вирішення питань накладення арешту на майно, а вказує на ст. 40 КПК України, де викладені повноваження слідчого, і на ст. 234 того ж КПК, де визначено мету та підстави проведення обшуку.
Таким чином, клопотання слідчого було розглянуте як таке, що не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, а тому слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, мав повернути це клопотання прокурору для усунення недоліків, а не перебирати на себе функції сторони обвинувачення стосовно визначення мети і правової підстави накладення арешту на майно, що є порушенням ч. 6 ст. 22 КПК України, тобто проявом необ'єктивності і упередженості при вирішенні даного питання.
Крім того, відсутність у провадженні постанови про визнання в даному випадку грошових коштів, мобільного телефону марки «iPhone 5» та ноутбуків марки «HP Compag» речовими доказами у кримінальному провадженні нівелює мету накладення на них арешту, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто забезпечення збереження речових доказів, а тому слідчий суддя не мав права накладати арешт на вказане майно саме з такою метою.
Звертає на себе увагу і той факт, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення вимог п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного ОСОБА_8 і членів його родини.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать прооднобічність, неповноту, формалізм та необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в повному обсязі, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 задоволенню з постановленням апеляційним судом, у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 407, ч. 2 ст. 404 КПК України, нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що внесено до суду з грубими порушеннями вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, жодного з положень якої слідчий взагалі не дотримався, а прокурор при погодженні зазначеного клопотання не звернув на це уваги.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 січня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого СГ ГСУ НП України ОСОБА_9 , погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , і накладено арешт на майно, яке 21 грудня 2017 року було вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на грошові кошти в сумі 71032 долари США, 3700 Євро, 148939 гривень, 100 Канадських доларів, мобільний телефон марки «iPhone 5», два ноутбуки марки «HP Compag», якими користується ОСОБА_8 , - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого СГ ГСУ НП України ОСОБА_9 , погодженого із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , про накладення арешту на майно, яке 21 грудня 2017 року було вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на грошові кошти в сумі 71032 долари США, 3700 Євро, 148939 гривень, 100 Канадських доларів, мобільний телефон марки «iPhone 5», два ноутбуки марки «HP Compag», якими користується ОСОБА_8 , - відмовити.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4