4 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 335/12096/15-ц
Провадження № 14-115 цс 18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача - Гудими Д. А.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєв В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася з матеріалами справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізького обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» (далі - позивач) до ОСОБА_3 (далі - позичальник), Головного управління Державної фіскальної служби (далі - ГУ ДФС) у Запорізькій області, за участю третіх осіб: Запорізької філії Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України, Відділу державної виконавчої служби Оріхівського районного управління юстиції, про звільнення майна з під-арешту
за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 1 квітня 2016 року й ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 18 травня 2016 року та
у листопаді 2015 року позивач звернувся до суду. Позов мотивував тим, що 18 січня 2008 року уклав з позичальником кредитний договір № 2669 (далі - кредитний договір), за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 422 685 грн. Для забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором його сторони уклали договір застави майна від 18 січня 2008 року, відповідно до умов якого позичальник передав у заставу позивачеві автомобіль «Mercedes Benz ML 350» 2008 року випуску з реєстраційним номером НОМЕР_1 (далі - автомобіль).
16 грудня 2008 року на підставі договору застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна був внесений запис про накладення заборони на відчуження заставлено майна.
6 липня 2009 року у зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з позичальника заборгованості у розмірі 367 307 грн 70 коп.
30 березня 2010 року Апеляційний суд Запорізької області ухвалив рішення, яким позов задоволено.
11 червня 2010 року направлені виконавчі листи на примусове виконання рішення суду.
24 листопада 2010 року державний виконавець наклав арешт на автомобіль.
9 листопада 2015 року начальник відділу державної виконавчої служби Оріхівського районного управління юстиції лисом повідомив про неможливість реалізації автомобіля у зв'язку з арештом, накладеним на підставі постанови слідчого ОВС ПМ ДПА в Запорізькій області від 16 січня 2012 року.
Позивач просив зняти арешт із автомобіля та виключити з відповідного державного реєстру запис № 12120430 від 1 лютого 2012 року про накладення заборони відчуження на вказаний об'єкт рухомого майна.
1 грудня 2015 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя ухвалою відкрив провадження у справі.
1 квітня 2016 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя ухвалив рішення, яким позов задоволено: знято арешт з автомобіля, накладений на підставі постанови слідчого з ОВС ПМ ДПА в Запорізькій області від 16 січня 2012 року; виключено з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис № 12120430 від 1 лютого 2012 року про накладення заборони відчуження на автомобіль.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що запис про обтяження автомобіля на підставі постанови слідчого внесено пізніше, ніж запис про заставу рухомого майна згідно з договором застави. Вказаний запис про обтяження автомобіля на підставі постанови слідчого унеможливлює подальшу реалізацію транспортного засобу в межах виконавчого провадження, відкритого в інтересах позивача, який не може реалізувати своє переважне право перед іншими кредиторами.
18 травня 2016 року Апеляційного суду Запорізької області ухвалою залишив без змін рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 1 квітня 2016 року.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив докази у справі і надав їм належну оцінку. Апеляційний суд вказав, що позивач має переважне право перед іншими кредиторами на задоволення вимог за рахунок предмета застави. А тому накладення арешту та заборона відчуження предмета обтяження є перешкодою для реалізації предмета застави позивачем, що порушує майнові права й інтереси останнього.
Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що питання, які стосуються майнових зобов'язань позичальника, зокрема пов'язаних з реалізацією його майна, можуть бути вирішені шляхом зняття заборони на відчуження майна з урахуванням судового рішення про підтвердження прав кредитора на грошові суми, забезпечені заставним майном.
У червні 2016 року ГУ ДФС у Запорізькій області звернулось до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій через порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 1 квітня 2016 року й ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 18 травня 2016 року, а також ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували всі обставини справи, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду, зокрема те, що 29 листопада 2012 року стосовно позичальника складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України й оголошено у розшук. Арешт на автомобіль позичальника був накладений у межах кримінального провадження, а тому він може бути знятий лише у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством. Метою цього арешту є забезпечення кримінального провадження, цивільного позову у кримінальному провадженні, а також конфіскації або спеціальної конфіскації.
ГУ ДФС у Запорізькій області зауважує, що арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше був накладений арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді (суду) про накладення арешту на майно. А тому відсутні підстави для зняття арешту з автомобіля, накладеного на підставі постанови слідчого від 16 січня 2012 року, яка не є єдиним актом, на підставі його накладене обтяження на вказаний автомобіль.
Крім того, положення Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» не поширюються на правовідносини, пов'язані з діяльністю слідчого під час виконання ним повноважень з розслідування кримінальної справи, оскільки згідно зі статтею 40 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього кодексу, є самостійним у процесуальній діяльності. Суди не врахували, що правовідносини між ГУ ДФС у Запорізькій області та позичальником не є цивільно-правовими, а арешт майна, накладений слідчим ГУ СВ ПМ ДПА в Запорізькій області може бути знятий тільки відповідно до вимог КПК України.
6 вересня 2016 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою відкрив касаційне провадження у справі.
13 лютого 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою призначив справу до судового розгляду.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року, яким Цивільний процесуальний кодекс (далі - ЦПК) України викладений у новій редакції.
6 березня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
З огляду на те, що ГУ ДФС у Запорізькій області оскаржує рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 1 квітня 2016 року й ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 18 травня 2016 року, зокрема з підстав порушення останнім правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
З огляду на вказане справа розглядатиметься Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402, частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
1. Прийняти до розгляду справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізького обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» (далі - ПАТ «Ощадбанк») до ОСОБА_3, Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, за участю третіх осіб: Запорізької філії Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України, Відділу державної виконавчої служби Оріхівського районного управління юстиції, про звільнення майна з під-арешту за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 1 квітня 2016 року й ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 18 травня 2016 року.
2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами на 2 травня 2018 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Скерувати учасникам справи копії цієї ухвали для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Д. А. Гудима
Судді:Н. О. АнтонюкН. П. Лященко
С. В. БакулінаО. Б. Прокопенко
В. В. БританчукЛ. І. Рогач
В. І. ДанішевськаІ. В. Саприкіна
О. С. ЗолотніковО. М. Ситнік
О. Р. КібенкоО. С. Ткачук
В. С. КнязєвВ. Ю. Уркевич
Л. М. ЛобойкоО. Г. Яновська