Справа № 761/8094/18
Провадження № 1-кс/761/5522/2018
06 березня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 220 170 000 000 000 54, у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Дебальцеве Васильківського району Дніпропетровської області, українець, громадянин України, з повною середньою освітою, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , не судимий,
підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 359, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 189 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_4 21.09.2017 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 359, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 189 КК України, що скоєні за таких обставин.
ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 та іншими особами, будучи активними членами злочинного угрупування, що діє у Дніпропетровській області та за її межами, діючи з метою власного збагачення, шляхом використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації для несанкціонованого доступу до автотранспортних засобів, які заздалегідь придбані у вигляді «код-грабберів», «автомобільних сканерів», «GPS - маяків», здійснювали незаконне заволодіння транспортними засобами з метою їх подальшої реалізації або повернення власникам за 30 відсотків від ринкової вартості автомобілів.
Рішенням слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.09.2017 до підозрюваного застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого продовжений до 11.03.2018.
Постановою першого заступника Генерального прокурора від 02.03.2018 строк досудового розслідування продовжений до восьми місяців, тобто до 21.05.2018.
На переконання слідчого, продовжують існувати раніше встановлені ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення або здійснення незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.
З огляду на неможливість завершити розслідування, з метою проведення слідчих та процесуальних дій слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваного під вартою у межах строку досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, наполягаючи на необґрунтованості підозри та відсутності зазначених стороною обвинувачення ризиків непроцесуальної поведінки підозрюваного. Просили врахувати, що ОСОБА_4 тривалий час перебуває під вартою, що, на думку сторони захисту, є підставою для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов'язаного з ізоляцією від суспільства.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст.199 КПК України на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.
Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, у рішенні «Мюррей проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зауважив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованих злочинів.
Водночас, ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що обґрунтованість підозри не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу та продовження його строку. Так, у рішеннях «Тірон проти Румунії», «Смірнов проти Росії» ЄСПЛ вказав, що прецедентне право Конвенції сформувало чотири основні причини продовження строку триманні під вартою: ризик, що підозрюваний не прибуде до суду, ризик, що після звільнення особа вчинить дії, спрямовані на переховування від правосуддя, вчинить інше кримінальне право рушення та буде причиною суспільного безладу.
Викладене покладає на слідчого суддю обов'язок при розгляді клопотання продовження строку тримання особи під вартою встановити наявність наведених ЄСПЛ ризиків не процесуальної поведінки підозрюваного.
Згідно з ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.01.2018 ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнана можливість переховування останнього від органів досудового розслідування та суду,здійснення незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів.
Крім того, відповідно до рішення «В. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що про реальне існування наведеного вище ризику свідчить характер інкримінованих підозрюваному злочинів, які мають корисливу спрямованість та вчинені у складі злочинного угрупування, що є підґрунтям для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_4 , останній не має тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування від органів досудового розслідування, а саме постійного місяця проживання на території м. Києва, місця роботи, сталих соціальних зв'язків, сім'ї та утриманців.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Крім того, враховуючи, що інкриміновані злочини вчинені з корисливих мотивів, що ОСОБА_4 офіційного та стабільного джерела доходів не має, тобто не виключено, що здійснення злочинної діяльності було єдиним способом заробітку останнього, слідчий суддя вважає, що ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення є достатньо високим.
Однією з обставин, з якою закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.
Як випливає з клопотання та доводів прокурора, у подальшому необхідно провести комплекс слідчих та оперативно-розшукових заходів по встановленню всіх осіб, причетних до скоєння даних злочинів, провести одночасні допити підозрюваних та інших осіб, отримати висновки призначених експертиз, ознайомити сторону захисту з матеріалами досудового розслідування, скласти обвинувальний акт.
Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_4 злочинів, приводять слідчого суддю до переконання, що доводи прокурора про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.
Частиною 3 статті 197 КПК передбачено, що строк тримання особи під вартою може бути продовжений у межах строку досудового розслідування.
Приймаючи до уваги, що постановою першого заступника Генерального прокурора від 02.03.2018 строк досудового розслідування продовжений до восьми місяців, тобто до 21.05.2018, саме в цих часових межах можливе продовження строку тримання підозрюваного під вартою.
Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому вважає за необхідне при визначені її розміру вийти за межі, вставлені ст. 182 КПК.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 193, 194 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою по 05 травня 2018 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу у сумі семиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 233 400 (один мільйон двісті тридцять три тисячі чотириста) грн.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, Банк-одержувач - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, розрахунковий рахунок № 37318005112089, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до слідчого ГСУ СБ України, прокурора, слідчого судді та суду з встановленою періодичністю;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця перебування;
- носити електронний засіб контролю;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1