Справа № 761/21814/17
Провадження № 2/761/3034/2018
(заочне)
26 лютого 2018 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого-судді Рибака М.А.,
за участю секретаря Яриновської Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) до ОСОБА_1 (01025, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
У червні 2017 року Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (далі - позивач, КП «ЦОС Шевченківського району») звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1.) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, відповідно до якого просив стягнути з відповідача заборгованість за спожиті комунальні послуги за період з 27.09.2010 року по 17.12.2014 року в сумі 55 557,40 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач є власником нежитлових приміщень в будинку №14 по вул. Артема у м. Києві на підставі договору купівлі-продажу квартири №2697 від 07.11.2008 року та споживає комунальні послуги. Зазначає, що відповідач не в повній мірі сплачує кошти за надані йому комунальні послуги, в заявку з чим станом на 17.12.2015 року утворилася заборгованість в розмірі 55 557,40 грн. Крім того, позивач просить стягнути на його користь понесені ним судові витрати.
Із заперечень представника відповідача ОСОБА_2 поданих до суду 31.10.2017 року вбачається, що представник заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні.
Зокрема, представник зазначає, що заявлені вимоги за період з 27.09.2010 року по 27.09.2013 року про стягнення боргу мають бути залишені без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку для звернення до суду. Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за період з 27.09.2013 року по 10.04.2014 року представник зазначає, що вказані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до умов договору №П-249 від 21.03.2013 року про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та на підставі показань лічильників ГВП, ХВП, які постановлено на комерційний облік відповідач щомісячно та своєчасно сплачував належні кошти за використанні послуги відповідно до встановлених рахунків. Також не підлягають вимоги, що стосуються заборгованості за період з 10.04.2014 року по 30.12.2014 року, оскільки, жодних відносин боржник з заявником не має.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Враховуючи, що представник позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з'явилася, а тому відповідно до ч.1 ст. 280 та ст. 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежилого приміщення в будинку АДРЕСА_2 на підставі Договору купівлі-продажу нежилих приміщень та споживав комунальні послуги, які надавав виконавець комунальних послуг КП «ЦОС Шевченківського району»
Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 року №24/6240 «Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва» перейменоване з Комунального підприємства по утриманню житлового фонду господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, зареєстрованого Шевченківської районної у м. Києві державною адміністрацією30.10.2001 року.
В результаті несплати заборгованості за спожиті комунальні послуги, станом на 17.12.2015 року сума заборгованості становить 55 557,40 грн.
Разом з тим, 21.03.2013 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення №П-249. Відповідно до п. 1.2 вказаного Договору, споживачем послуг є власником нежитлових приміщень №1, 2(групи приміщень №21) за адресою : АДРЕСА_2, загальною площею 19,6 кв.м., на підставі Договору купівлі-продажу №2697 від 07 листопада 2008 року.
Відповідно до розрахунків заборгованості за період з 27.09.2010 року по 30.04.2013 року та за період з 31.05.2013 року по 17.12.2014 року загальна сума заборгованості за спожиті комунальні послуги складає 55 557,40 грн.
Таким чином, в результаті несплати заборгованості за спожиті комунальні послуги, станом на 17.12.2015 року загальна сума заборгованості складає 55 557,40 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем (а.с. 24, 26).
Згідно з ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватизованого житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572 з наступними змінами, власники та наймачі (орендарі) квартир зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Крім того, згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням…. А ч.3 цієї статті передбачено, що члени сім'ї власника будинку зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і при домової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі у витратах вирішуються в судовому порядку.
Як вбачається із заперечень позивача, останній просив суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача за даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із ч. 1 ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
У відповідності до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частиною 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Із матеріалів справи вбачається, що 16.06.2015 року було видано наказ про стягнення з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги та ухвалою від 25.11.2015 року, вказаний судовий наказ було скасовано та роз'яснено позивачу його право на розгляд його вимог в позовному провадженні (а.с. 22).
Разом з тим, згідно із Правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 21 січня 2015 року у справі № 6-214цс14: «частиною другою статті 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Судовий наказ відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги. Ураховуючи те, що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності».
Проте, відповідно до ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Так, з аналізу норм законодавства вбачається, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.
Разом із тим, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідачів боргу та трьох процентів річних за період з 27.09.2010 року по 30.12.2014 року, а враховуючи дату скасування судового наказу - 25.11.2016 року, позивач мав право на звернення до суду за захистом його права щодо вимог про стягнення боргу, який обліковувався станом на 25.11.2013 року в межах трирічного строку позовної давності.
Окрім того, слід зазначити, що перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.
До аналогічної правової позиції прийшов Верховний Суд України під час розгляду справ №№ 6-160цс14, 6-31цс15 та 6-154цс15.
Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 19.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Таким чином, до позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг за період з 27.09.2010 року по 30.12.2014 року слід застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову в цій частині.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 141, 229, 263-265, 267, 280-282, 354 ЦПК України; ст. ст. 525, 526, 625, 815 ЦК України, ст. ст. 66, 67, 162 ЖК України; ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд
В задоволенні позову Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) до ОСОБА_1 (01025, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ М.А. РИБАК