Ухвала від 02.04.2018 по справі 761/9961/18

Справа № 761/9961/18

Провадження № 1-кс/761/6896/2018

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2018 року представник власника майна ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року в частині накладення арешту на безготівкові грошові кошти ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), рахунок № НОМЕР_2 , що відкритий у ПАТ «Банк Камбіо» (код ЄДРПОУ 26549700) за адресою: 01001, м. Київ, вул. Подвисоцького, буд. 10/10 та скасувати заборону посадовим особам ПАТ «Банк Камбіо», а також іншим особам відчужувати, розпоряджатися та використовувати грошові кошти ОСОБА_3 .

Клопотання обґрунтоване тим, що за клопотанням старшого слідчого з ОВС 1-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №32016100000000135, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 9 листопада 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.218-1 КК України, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року накладено арешт на 1096 рахунків, відкритих фізичними особами у ПАТ «Банк Камбіо», серед яких знаходиться і рахунок ОСОБА_3 .

Вважає, що арешт, накладений на грошові кошти, які належать ОСОБА_3 є необґрунтованим і на даний час у застосуванні такого заходу потреби немає, оскільки ані ОСОБА_3 , ані зазначені грошові кошти не мають жодного відношення до ознак складу злочину, передбаченого ст. 218-1 КК України, були набуті ОСОБА_3 правомірним шляхом та не є речовими доказами в розумінні ст. 98 КПК України.

Представник власника майна ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином, просив розглянути клопотання про скасування арешту майна без його участі.

Старший слідчий з ОВС 1-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_5 , за клопотанням якої було накладено арешт на грошові кошти, в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду повідомлялася належним чином, причин неявки слідчому судді повідомлено не було.

Разом з тим, враховуючи передбачені ч.2 ст. 174 КПК України строки розгляду зазначеної категорії клопотань, слідчий суддя приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 та слідчого ОСОБА_5 .

Слідчий суддя, вивчивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, а також дослідивши матеріали клопотання про арешт майна, вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 174 КПК підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100000000135 від 9 листопада 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 218-1 КК України, за фактом доведення банківської установи ПАТ «Банк Камбіо» до неплатоспроможності.

Вказані обставини підтверджуються витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №32016100000000135 та відображено в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року.

Згідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року було задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС 1-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100000000135 від 9 листопада 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 218-1 КК України та накладено арешт на грошові кошти фізичних осіб, які знаходяться в банківській установі ПАТ «Банк Камбіо» (код ЄДРПОУ 26549700), на 1096 рахунках фізичних осіб, у тому числі на грошові кошти ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), рахунок № НОМЕР_2 , з забороною посадовим особам ПАТ «Банк «Камбіо», а також будь-яким іншим особам відчужувати, розпоряджатись та використовувати грошові кошти на які накладено арешт.

З тексту ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року вбачається, що при накладенні арешту на грошові кошти у безготівковому вигляді на банківських рахунках, зокрема, ОСОБА_3 , в ПАТ «Банк Камбіо», слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування були достатні підстави для висновку, що зазначені грошові кошти відповідають критеріям, визначеним у ст. 98, ч.2 ст. 167 КПК України.

У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник,законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження-судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

ОСОБА_3 , як власник майна, не була присутньою при розгляді питання про арешт майна.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у ОСОБА_3 права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

Згідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення,пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям,

зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно ч.2 ст.173 ПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння,що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п.3, 4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу ) ;4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Разом з тим, ОСОБА_3 не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні, обвинуваченим або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не є особою, щодо якої здійснюється провадження та щодо якої може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, не встановлено причетності ОСОБА_3 до вчинення злочину за викладених у клопотанні органу досудового розслідування обставин.

При таких обставинах доводи клопотання про скасування арешту є обґрунтованими та воно підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст. ст.3, 26, 170, 171, 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , про скасування арешту майна - задовольнити .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100000000135 від 9 листопада 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 218-1 КК України, в частині накладення арешту на безготівкові грошові кошти ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), рахунок № НОМЕР_2 , що відкритий у ПАТ «Банк Камбіо» (код ЄДРПОУ 26549700) за адресою: 01001, м. Київ, вул. Подвисоцького, буд. 10/10.

Скасувати заборону посадовим особам ПАТ «Банк Камбіо» (код ЄДРПОУ 26549700), а також будь-яким іншим особам відчужувати, розпоряджатися та використовувати безготівкові грошові кошти ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 , що відкритий у ПАТ «Банк Камбіо» (код ЄДРПОУ 26549700) за адресою: 01001, м. Київ, вул. Подвисоцького, буд. 10/10, у кримінальному провадженні № 32016100000000135 від 09 листопада 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
73188509
Наступний документ
73188511
Інформація про рішення:
№ рішення: 73188510
№ справи: 761/9961/18
Дата рішення: 02.04.2018
Дата публікації: 28.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України; Клопотання слідчого, прокурора, сторони кримінального провадження