Справа № 761/11324/18
Провадження № 1-кс/761/7788/2018
30 березня 2018 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
ознайомившись зі змістом скарги захисника ОСОБА_2 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_3 на дії слідчого у кримінальному провадженні №12017110000000571, в порядку п.10 ст. 303 КПК України, -
29.03.2018 року до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана скарга захисника ОСОБА_2 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_3 , в порядку ч.1 ст.303 КПК України.
У скарзі порушується питання про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 16 листопада 2017 року у кримінальному провадженні №12017110000000571 від 17.08.2017 року, про зобов'язання слідчого у кримінальному провадженні №12017110000000571 від 17.08.2017 року вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України, а також щодо виключення з ЄРДР відомостей про набуття ОСОБА_3 статусу підозрюваної.
Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, приходжу до таких висновків.
Згідно із загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплено в частині першій статті 58 Конституції України, відповідно до якого дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється з утратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце (офіційне тлумачення цього конституційного положення наведено в Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99).
Водночас Конституція України в статті 58 допускає зворотну дію законів у часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Формою реалізації частини першої статті 58 Конституції України є положення частини першої статті 5 КПК 2012 року, яка регулює дію норм кримінального процесуального закону в часі та згідно з якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається відповідно до положень цього Кодексу, чинних на момент початку виконання дії або прийняття такого рішення. На відміну від кримінального (матеріального) закону, чинний кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження. Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147 - VIII частина перша статті 303 КПК 2012 року була доповнена пунктом 10, а отже, згаданий пункт за загальним правилом підлягає застосуванню з дати набрання чинності цим Законом, в частині таких змін.
Згідно п. 4 § 2 «Прикінцеві положення» Розділу 4 Закону № 2147-VIII положення п.10 ч.1 ст.303 КПК України вводиться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії у часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань, після введення в дію цих змін, тобто з 16 березня 2018 року.
Отже, з підстав указаних у п.10 ч.1 ст.303 КПК України, слідчий суддя уповноважений розглянути скаргу на повідомлення слідчого, прокурора про підозру, у справах (кримінальних провадженнях) по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань, після введення в дію цих змін, тобто з 16 березня 2018 року.
Як убачається зі скарги, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному проваджені №12017110000000571 від 17.08.2017 року, в межах якого ОСОБА_3 повідомлено про підозру, яка оскаржується, внесено 16 листопада 2017 року.
А тому дія положення п.10 ч.1 ст.303 КПК України, яка набрала чинності 16 березня 2018 року, не має зворотної дії у часі та у даному випадку застосуванню не підлягає.
У редакції кримінального процесуального законодавства до внесення змін Законом, положення ч.1 ст.303 КПК України не передбачалось можливості оскарження повідомлення про підозру.
А тому, у даному випадку підлягають застосуванню положення ч. 4 ст. 304 КПК України, згідно яких слідчий суддя має відмовити у відкритті провадження, у разі, якщо скарга подана на рішення слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
За таких обставин приходжу до висновку про відмову у відкритті провадження за даною скаргою.
Керуючись ст.ст. 5, 26, 303, 304 КПК України, п. 4 § 2 «Прикінцеві положення» Розділу 4 Закону № 2147-VIII, слідчий суддя,
Відмовити у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_2 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_3 , в порядку ч.1 ст.303 КПК, про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 16 листопада 2017 року у кримінальному провадженні №12017110000000571 від 17.08.2017 року, про зобов'язання слідчого у кримінальному провадженні №12017110000000571 від 17.08.2017 року вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України та про виключення з ЄРДР відомостей щодо набуття ОСОБА_3 статусу підозрюваної.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 (п'яти) днів, з моменту отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1