Справа № 761/6189/18
Провадження № 1-кс/761/4358/2018
26 лютого 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 161 000 500 095 68, у якому
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Зугдіді (Грузія), грузин, громадянин Грузії, з середньою освітою, який перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , не судимий,
підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_9 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_4 31.08.2017 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яка 09.02.2018 змінена за ст. 257, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, що скоєні за таких обставин.
ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , діючи у складі озброєного формування під керівництвом ОСОБА_12 , приймали участь у нападах на фізичних осіб, поєднаних з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я осіб, які зазнали нападу, та застосуванням такого насильства з метою заволодіння майном останніх.
Крім того, 30.08.2017 перелічені вище особи, перебуваючи на парковці супермаркету «Новус» за адресою - м. Київ, вул. Г. Хоткевича, 1-А, таємно заволоділи грошовими коштами ОСОБА_13 у сумі 300 000 грн. та розпорядились викраденим на власний розсуд.
Рішенням слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.09.2017 до підозрюваного застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого продовжений до 28.02.2018.
Постановою виконувача обов'язків прокурора м. Києва від 14.12.2017 строк досудового розслідування продовжений до шести місяців, тобто до 28.02.2018.
Однак, матеріали кримінального провадження відкриті стороні захисту для ознайомлення. Враховуючи, що строк ознайомлення стороною кримінального провадження з його матеріалами у силу ст. 219 КПК України не входить у строк досудового розслідування, слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою з урахуванням того, що раніше встановлені ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином не зменшилися.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просила його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені та продовжити строк тримання підозрюваного під вартою на 60 діб.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, наполягаючи на необґрунтованості висунутої ОСОБА_4 підозри, оскільки останній під час вчинення інкримінованих йому дій знаходився поза межами м. Києва, тому зазначені стороною обвинувачення ризики непроцесуальної поведінки підозрюваного відсутні.
Також, ОСОБА_4 наполягав, що переховуватись від органу досудового розслідування чи суду наміру не має.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР ратифікована Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція).
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Наведена гарантія закріплена також у ст. 29 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав та свобод особи визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Так, у силу ч. 3 ст. 197 КПК строк тримання особи під вартою може бути продовжений у межах строку досудового розслідування та у порядку, передбаченому КПК.
Відповідно до ст.199 КПК на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.
Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, у рішенні «Мюррей проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зауважив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідуванняматеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованих злочинів.
Водночас, ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що обґрунтованість підозри не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу та продовження його строку. Так, у рішеннях «Тірон проти Румунії», «Смірнов проти Росії» ЄСПЛ вказав, що прецедентне право Конвенції сформувало чотири основні причини продовження строку триманні під вартою: ризик, що підозрюваний не прибуде до суду; ризик, що після звільнення особа вчинить дії, спрямовані на переховування від правосуддя; вчинить інше кримінальне правопорушення; буде причиною суспільного безладу.
Викладене покладає на слідчого суддю обов'язок під час розгляду клопотання продовження строку тримання особи під вартою встановити наявність наведених ЄСПЛ ризиків не процесуальної поведінки підозрюваного.
Згідно з ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.02.2018 ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнана можливість переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та перешкоджання досудовому розслідуванню іншим чином.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
Керуючись наведеним, слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить те, що ОСОБА_4 є громадянином іншої держави, що значно полегшує йому можливість покинути територію України. Наявність у підозрюваного родини та непрацездатних утриманців, оскільки вказані особи проживають за межами України, не мінімізує ризик переховування від слідства та суду.
Крім того, обставини вчинення інкримінованих злочинів, які пов'язані із застосуванням зброї та насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілих, свідчать про антисоціальну спрямованість підозрюваного, що надає підстави для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_4 та підтверджує ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Крім того, враховуючи, що інкриміновані злочини вчинені з корисливих мотивів, відсутність у ОСОБА_4 офіційного та стабільного джерела доходів, не виключено, що здійснення злочинної діяльності було єдиним способом заробітку останнього, отже, ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення є достатньо високим.
Однією з обставин, з якою закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.
Як випливає з клопотання та доводів прокурора, у подальшому необхідно ознайомити сторону захисту з матеріалами досудового розслідування, скласти обвинувальний акт.
Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_4 злочинів приводять слідчого суддю до переконання, що доводи прокурора про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.
Частиною 3 статті 197 КПК передбачено, що строк тримання особи під вартою може бути продовжений у межах строку досудового розслідування.
Постановою виконувача обов'язків прокурора м. Києва від 14.12.2017 строк досудового розслідування продовжений до шести місяців, тобто до 28.02.2018. Однак 09.02.2018 стороні захисту для ознайомлення відкриті матеріали досудового розслідування.
Отже, у силу ст. 219 КПК період ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не включається у строк останнього.
З викладеного витікає, що продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою можливе поза часовими межами, визначеними постановою виконувача обов'язків прокурора м. Києва від 14.12.2017.
Частиною 3 статті 183 КПК передбачено, що слідчий суддя може не визначати розмір застави, оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 вчинений із застосуванням насильства.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 193, 194 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 задовольнити.
Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою по 10 березня 2018 року включно.
На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1