Справа № 576/189/18
Провадження№ 2/576/151/18
29.03.18
м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді: Сапона О.В.,
з участю секретаря: Самойленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Глухівської районної державної адміністрації як органа опіки та піклування, в інтересах ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про відібрання неповнолітньої дитини від матері без позбавлення її батьківських прав, -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що відповідачка ОСОБА_2 є матір'ю неповнолітньої дитини ОСОБА_1, батько дитини ОСОБА_3 15 вересня 2015 року помер.
Відповідачка ОСОБА_2 разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_1 проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, та мають задовільні умови для навчання та проживання дитини. Також мотивує позов тим, що відповідачка ОСОБА_2 ніде не працює, зловживає спиртними напоями, вихованням доньки не займається та не має впливу на її поведінку. До сільської ради надходили скарги щодо негативної поведінки відповідачки, від членів її сім'ї та сусідів. Також, у 2016 та 2017 році ОСОБА_2 неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності, з накладенням на неї адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт. Також посилається на те, що в зв'язку з тим, що дитина проживає з матір'ю, яка порушує виконання батьківських обов'язків, з вересня 2016 року неповнолітня ОСОБА_4 перебуває на обліку дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, в службі у справах дітей Глухівської районної державної адміністрації. Крім того, неповнолітня ОСОБА_4 періодично співмешкає з повнолітнім хлопцем - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, прагне самостійності, часто без поважних причин пропускає заняття в школі, поводить себе зухвало, на зауваження дорослих не реагує, схильна до протиправної діяльності та аморального способу життя. Враховуючи неконтрольовану поведінку дитини, є потреба у проведенні соціально-психологічної корекції її поведінки.
Також позивач мотивує позов тим, що 03.11.2016 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при Глухівській районній державній адміністрації, розглядалось питання про направлення ОСОБА_4 до центру соціально-психологічної реабілітації дітей, та рішенням вищевказаної комісії від 03.11.2016 року № 22, відповідачку ОСОБА_2 було попереджено про неналежне виконання нею батьківських обов'язків по вихованню неповнолітньої доньки ОСОБА_4, та прийнято рішення про направлення ОСОБА_4 до центру соціально-психологічної реабілітації дітей, але в зв'язку з покрашенням ситуації в сім'ї, так як матір менше стала зловживати спиртними напоями та більше приділяти уваги доньці, дівчина також стала більш слухняною, потреба у корекції її поведінки відпала. Однак, 12 грудня 2017 року, до служби у справах дітей від адміністрації Полошківського навчально-виховного комплексу надійшло повідомлення, що неповнолітня ОСОБА_4, яка навчається у 9 класі вищезазначеного НВК, постійно пропускає уроки без поважних причин та може бути неатестована з багатьох предметів. Мати неповнолітньої - ОСОБА_2 та сама неповнолітня на зауваження служби у справах дітей та дирекції школи не звертають увагу. Також відповідачка ОСОБА_2 не відвідує батьківські збори, на телефонні дзвінки від дирекції школи не відповідає. Практичний психолог, класний керівник заступник з навчальної та виховної роботи неодноразово відвідували дану сім'ю вдома, але двері їм не відчиняють. 12 грудня 2017 року при проведенні обстеження умов проживання дитини ОСОБА_4 комісії потрапити в будинок не вдалося, так як матері ОСОБА_2 вдома не було, а неповнолітня відмовилась впускати членів комісії до будинку, для обстеження умов її проживання.
Оскільки відповідачка ОСОБА_2 зовсім не займається вихованням та розвитком своєї дитини, не забезпечує здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, не готує її до самостійного життя, залишення дитини із матір'ю є небезпечним для її морального виховання та здоров'я, то позивач просить відібрати неповнолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у матері ОСОБА_2, без позбавлення її батьківських прав.
Представник позивача в судовому засіданні позов повністю підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Відзив на позов не подала.
Враховуючи дані обставини та зважаючи на положення ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість ухвалення заочного рішення по справі.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, свідків, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, є матір'ю неповнолітньої дитини ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_3, батько дитини ОСОБА_3 помер 15 вересня 2015 року.
Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно з ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»,- виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 170 СК України,- суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. Відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав - це або крок до оздоровлення неблагополучної сім'ї, або, навпаки, крок до повного припинення правовідносин шляхом позбавлення батьківських прав зі всіма наслідками.
Відповідно до п. 2-5 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно статтей 9, 18 Конвенції „Про права дитини", ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991 р. за № 780-Х11,- батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов'язок матері і батька це обов'язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Приписами вказаної Конвенції, Закону України «Про охорону дитинства», Європейської Конвенції «Про здійснення прав дітей», ратифікованої Україною 03.08.2006 р., Конвенції «Про юрисдикцію, право, яке признається, виконується та співробітництво стосовно батьківської відповідальності та міру захисту дітей», ратифікованої Україною 14.09.2006 р., гарантовано та забезпечено право дитини з боку усіх державних та приватних структур, а також з боку батьків на належне батьківське виховання та піклування, забезпечення дитини сімейним затишком, розвиток індивідуальності та захисту всіх прав дитини навіть від самих батьків, що не суперечить вимогам ст. 150 СК України.
При винесенні вказаного рішення суд враховує положення ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради УРСР № 789-ХХІІ від 27 лютого 1991 року, в яких зазначено, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.
В судовому засіданні знайшло своє підтвердження й те, що відповідачка зловживає спиртними напоями, зовсім не займається вихованням та розвитком дитини, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини і її навчання, підготовку до самостійного життя, в результаті чого неповнолітня ОСОБА_4 часто без поважних причин пропускає заняття в школі, на зауваження дорослих не реагує, схильна до протиправної діяльності та аморального способу життя.
Оскільки судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 свідомо нехтує та ухиляється від своїх батьківських обов'язків по утриманню та вихованню дитини, то суд вважає за необхідне відібрати у неї, як матері, неповнолітню ОСОБА_4 без позбавлення її батьківських прав.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст. ст. 150, 164, 170 СК України, суд -
Позовні вимоги Глухівської районної державної адміністрації як органа опіки та піклування, розташованої по вул. Києво-Московська, буд. 43, в м. Глухів Сумської області, п.і. 41400, код ЄДРПОУ 04058108, задовольнити.
Відібрати неповнолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у матері ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_5, п.і. 41452, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, без позбавлення її батьківських прав.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя