07.02.2018 Справа № 522/24527/17
Провадження №3/522/2577/18
07 лютого 2018 року
Суддя місцевого Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1, розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_2,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 11 грудня 2018 року приблизно о 21 годині 40 хвилин, ОСОБА_2 знаходячись біля АДРЕСА_1, вчинив насильство психологічного характеру по відношенню до гр. ОСОБА_3, а саме висловлювався нецензурною лайкою, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173-2 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підтвердження зазначених обставин, орган який склав протокол, надав до суду:
- протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 470172 від 13.12.2017 року, складений відносно ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- рапортом старшого інспектора-чергового ОСОБА_4 від 11.12.2017 року щодо отримання заяви ОСОБА_3;
- заявою ОСОБА_3 начальнику Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області про вжиття заходів до ОСОБА_2;
- поясненнями ОСОБА_2;
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 свою провину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення не визнав та показав, що 11 грудня 2018 року приблизно о 21 годині 40 хвилин, прийшов до квартири своєї колишньої дружини ОСОБА_3, з якою вони на даний час розлучаються, щоб дізнатись про стан здоров'я їх спільної новонародженої дитини. Проте, ОСОБА_3 не відкривала, на дзвінки не відповідала, через деякий час все ж таки відповіла та повідомила, що не відкриє двері, оскільки дитина спить, що насправді не відповідало дійсності так як проїжджаючи біля їх квартири він бачив світло в усіх кімнатах.
Разом з тим, з незрозумілих йому причин, ОСОБА_3 викликала поліцію, співробітники якої приїхали та склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.
Стаття 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення регламентовано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення , орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення , доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Проте, попри положень статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення органом, що склав протокол адміністративне правопорушення, належних доказів правопорушення до суду не надано.
Будь-яких фото- чи відеозаписів органом, що склав протокол адміністративне правопорушення суду не направлено.
В ході судового розгляду, ОСОБА_2 категорично заперечував, що він вчинив насильство психологічного характеру по відношенню до гр. ОСОБА_3
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 470172 від 13.12.2017 року, ОСОБА_2 вчинив правопорушення, за яке передбачена відповідальність відповідно до ст. 173-2 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Однак, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення органом, що склав протокол адміністративне правопорушення не розкрита, в чому саме виразилось порушення, а саме насильство психологічного характеру не зазначено.
Більш того, не відібрані пояснення у заявника ОСОБА_3, в яких би вона описала суть вчинених ОСОБА_2 за її твердженням неправомірних дій.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні докази, які б вказували на те, що ОСОБА_2 дійсно порушив вчинив насильство психологічного характеру по відношенню до гр. ОСОБА_3 та вчинив правопорушення, передбачене ст. 173-2 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховуючи, що сама особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, даний факт не визнає.
В результаті аналізу наданих до суду вищезазначених доказів та встановлених судом обставин суд приходить до висновку, що твердження органу який склав протокол про адміністративне правопорушення про вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У зв'язку із чим, у суду виникають обґрунтовані сумніви доведеності вини ОСОБА_2
У відповідності до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на їх користь.
Більш того, оцінюючи зібрані судом докази у їх сукупності, на переконання суду в даному випадку встановлені судом обставини свідчать про відсутність в діях ОСОБА_2 об'єктивної сторони правопорушення, відтак і складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173-2 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення .
Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи зазначені обставини, на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд вважає за необхідне адміністративну справу відносно ОСОБА_2 закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 9, 23, 33, 173-2, 221, 247, 283, 284, Кодексу України про адміністративні правопорушення , суд, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дати її проголошення.
Суддя