Справа 510/2084/16-ц
(заочне)
03.04.18 року Ренійський районний суд Одеської області
У складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,
при секретарі - Івановій Н.С.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - Ренійська міська рада Одеської області) про позбавлення права користування житловим приміщенням шляхом зняття з реєстраційного обліку, -
Позивачка звернулась до суду із позовом до відповідача про зняття його з реєстраційного обліку за адресою Одеська область, м. Рені, вул.. Вознесенська, 144/15 як особу, яка втратила право користування житловим приміщенням. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником даної квартири, а відповідач, перебуваючи зареєстрованими за вказаною адресою, створює позивачці перешкоди в реалізації в повному обсязі прав та інтересів власника. Відповідач не є співвласником даної квартири, не проживає в ньому з 2000 р., особистих речей не має, таким чином не має правових підстав для перебування на реєстраційному обліку за зазначеною адресою.
Позивачка та її представник ОСОБА_3 (ордер серії ОД № 319080 від 10.03.2018 р.) направили до суду заяву, в якій просили розглянути справу за їх відсутністю, на задоволенні позовних вимог наполягають, не заперечують проти заочного розгляду.
Представник третьої особи не заперечував проти задоволення позовних вимог, просив справу розглянути у його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення сповіщався належними чином, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що причини неявки відповідача є неповажними, відзив на позовну заяву відповідач не направив, позивачка не заперечує проти заочного розгляду справи, таким чином є підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія технічного паспорту на квартиру № 15 по вул.. Вознесенська (Комсомольська), 144, власник - ОСОБА_1; копія домової книги за адресою: Одеська область, м. Рені, вул.. Вознесенська (Комсомольська), 144, кв. 15; копія свідоцтва про право власності на житло № 100 від 03.03.2000 р., згідно якого власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_1; копія свідоцтва про право на спадщини за законом від 27.05.2015 р.
Дослідивши надані докази, судом було встановлено, що позивачка є власником квартири № 15 по вул.. Вознесенська (Комсомольська, 144) в м. Рені Одеської, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 27.05.2015 р. та свідоцтвом про право власності на житло № 100 від 03.03.2000 р.. У квартирі зареєстрований таким, що проживає є ОСОБА_2, який є відповідачем по справі, однак він у квартирі не мешкає, особистих речей не має, самостійно не бажає проводити перереєстрацію свого місця проживання.
Відповідач не є співвласником нерухомого майна за зазначеною адресою, в квартирі не проживає з 2000 р., таким чином, будь - які правові підстави для перебування на реєстраційному обліку за зазначеною адресою у відповідача відсутні. Своїм перебуванням по теперішній час на реєстраційному обліку за вказаною адресою відповідач створює позивачці перешкоди в реалізації в повному обсязі прав та інтересів власника.
Позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню виходячи з наступного: Згідно ст. 317 ЦК України власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності позивача на квартиру № 15 по вул.. Вознесенська (Комсомольська), 144, в м. Рені Одеської області підтверджується документами, які містяться в матеріалах справи.. Відповідач зареєстровані у належному позивачці житловому будинку, однак фактично не проживає в ньому з 2000 р.
За ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Відповідно до положень ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У відповідності із ст. 317, ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003р. реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку Документом, до якого вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, є у т.ч. паспорт громадянина України.
Таким чином, правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування особи за певною адресою.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Ст. 383 ЦК України, передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно ПВСУ від 01.03.2016 р. № 825/1335/13-а відповідно до частини першої статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно із частиною першою статті 321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до статті 391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. За змістом частини першої статті 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю. Водночас відповідно до статті 7 Закону № 1382-IV зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.
У зв'язку із вищевикладеним, суд вбачає всі правові підстави для зняття відповідача з реєстраційного обліку, шляхом позбавлення його права користування житловим приміщенням, оскільки він не є власником (співвласником) вказаної квартири, фактично не проживає в ній з 2000 р., своїм перебуванням по теперішній час на реєстраційному обліку за вказаною адресою, відповідач створює позивачці перешкоди в реалізації в повному обсязі прав та інтересів як власника житлового будинку.
Виходячи з вищевикладеного,
Керуючись , ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, ст. 16, 317, 319, 321, 346, 405, ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
2. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати таким, що втратив право користування квартирою № 15 по вул.. Вознесенська (Комсомольська), 144 в м. Рені Одеської області;
3. Зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2, за адресою вул.. Вознесенська (Комсомольська), 144 АДРЕСА_2 в м. Рені Одеської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя К.В. Сорокін