Справа № 505/891/18
Провадження 1-кп/505/135/2018р.
03.04.2018 року Котовський міськрайсуд Одеської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
за участю обвинуваченої - ОСОБА_4
потерпілого - ОСОБА_5
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Подільську Одеської області кримінальне провадження № 1-кп/505/135/18, зареєстроване в ЄРДР 22.12.2016 року за № 12016160180001797 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Котовську Одеської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не працюючої, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України, -
Обвинувачена ОСОБА_4 , згідно наказу № 157-К від 01.09.2016 року була прийнята на посаду менеджера фірми нерезидента ТОВ «Марінекс -ЛТД».
01.01.2015 року між СПД-ФО ОСОБА_5 (Клієнт), з однієї сторони, та Товариством з обмеженого відповідальністю «Аутстаффер», що надає свої послуги з посередництва у працевлаштуванні згідно діючого законодавства України та включено Міністерством соціальної політики України до Переліку суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні та наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців, в особі директора ОСОБА_7 , з другої сторони, укладено договір аутстаффінгу, згідно п.2.1.1 якого «Виконавець» здійснює підбір та направлення «Клієнту» кваліфікованих робітників.
01.09.2016 року ТОВ «Аутстеффер» згідно укладеного договору аутстаффінгу направило у розпорядження СПД-ФО ОСОБА_5 кваліфікованих працівників, в тому числі менеджера із збуту ОСОБА_4 , з якою ТОВ «Аутстаффер» та СПД-ФО ОСОБА_5 01.09.2016 року уклали договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та відповідно до п.п. 1,3 якого ОСОБА_4 зобов'язується дбайливо відноситися до переданих їй матеріальних цінностей, приймати усі необхідні заходи для запобігання збитку, знищенню, викраденню, пошкодженню, втратам, вести прийом та відпуск матеріальних цінностей, а також попереджена про відповідальність у разі не виконання вимог зазначеного договору.
В подальшому, ОСОБА_4 , працюючи на посаді менеджера із збуту та маючи доступ до товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів, які вона правомірно отримувала від приватних підприємців в наслідок оптової реалізації товарів, що належали СПД-ФО ОСОБА_5 , з метою особистого збагачення, вирішила незаконно заволодіти ввіреними їй грошовими коштами, які знаходилися в її правомірному віданні.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, маючи намір на привласнення чужого майна, в період часу з 08.10.2016 року по 07.11.2016 року, ОСОБА_4 , працюючи на посаді менеджера із збуту, будучи матеріально - відповідальною особою, умисно, з корисливих спонукань, виконуючи свої функціональні обов'язки на території Подільського, Окнянського, Савранського та Балтського районів Одеської області, з метою незаконної наживи на свою користь, систематично привласнювала невеликими сумами (від 100 до 1200 гривень) грошові кошти, які вона отримувала від реалізації кондитерських виробів, що правомірно ввірено їй фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 , чим завдала останньому матеріальну шкоду на суму 4664 грн. 87 коп. Привласненими грошовими коштами ОСОБА_4 розпорядилася на власний розсуд.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковані по ч.1 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна, яке було ввірене особі та перебувало в її віданні.
Під час проведення досудового розслідування, 28.03.2018 року між обвинуваченою ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України.
Згідно даної угоди, обвинувачена ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого по ч.1 ст. 191 КК України, а також покарання, яке повинна понести ОСОБА_4 - у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян (510 грн.).
В судовому засіданні обвинувачена зазначила, що розуміє надані їй законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення та наполягала на затвердженні угоди.
Потерпілий пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України та також просив затвердити зазначену угоду.
Суд, вивчивши угоду про примирення, надані до неї матеріали, вислухавши обвинувачену ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , думку прокурора ОСОБА_3 та представника потерпілого адвоката ОСОБА_6 , приходить до слідуючого.
Відповідно п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Як вбачається зі ст. 12 КК України, вчинене обвинуваченою кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 191 КК України відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини, справа «Natsvlishvili тa Togonidze проти Грузії» за заявою № 9043/05 від 29 квітня 2014 року, зазначено, що «угоди про визнання вини, що призводять до засудження, без винятку є предметом перегляду компетентним судом і у цьому сенсі суди зобов'язані перевіряти, чи були досягнуті угоди про визнання вини відповідно до чинних процесуальних і матеріальних норм, чи уклав підсудний угоду добровільно і свідомо, чи існують докази, які підтверджують визнання підсудним вини в угоді, і чи є умови угоди відповідними» (п.66). Національний суд, який розглядає таке питання, як правило, зобов'язаний вивчити матеріали справи, перш ніж вирішити, чи затвердити або відхилити угоду про визнання вини. Він також має переконатися в тому, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують визнання обвинуваченим вини в угоді або ж визнавальні свідчення, надані обвинуваченим (п.67).
В судовому засіданні, встановлено, що обвинувачена свою вину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнала повністю, зобов'язалася найближчим часом добровільно відшкодувати потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 4664 грн.87коп. Обставини вчинення кримінального правопорушення також підтвердив потерпілий ОСОБА_5 . Укладення угоди між потерпілим та обвинуваченою про примирення є добровільним. Зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України.
Таким чином, з урахуванням даних про особу обвинуваченої, конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне ухвалити в даному провадженні вирок згідно положень угоди про примирення та призначити ОСОБА_4 узгоджену сторонами міру покарання у виді 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373 -374, 468 - 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 28.03.2018 року про примирення між обвинуваченою ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (510 грн.).
Запобіжний захід ОСОБА_4 - не обирався.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченою в той же строк з моменту вручення їй копії вироку, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Інші учасники судового процесу мають право отримати копію вироку у суді.
Суддя ОСОБА_1