Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 4480/231/18
Провадження № 1-кп/480/146/18
Вирок
Іменем України
02 квітня 2018 року Миколаївський районний суд Миколаївській області
в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрово-Солониха, Миколаївського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Крива Балка, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
встановив:
ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_4 , 26 січня 2018 року близько 12год00хв., навмисно з метою таємного викрадення будь-якого майна, прибули до території СВТ “Колосок” розташованого поблизу с.Кир'яківка Миколаївського району, Миколаївської області, де останні побачили, що на території подвір'я огородженої дачної ділянки АДРЕСА_3 знаходяться металеві вироби. Реалізуючи умисел, направлений на вчинення крадіжки чужого майна, переслідуючи корисливі цілі, з метою власного збагачення, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перелізли через огорожу на територію двору дачної ділянки АДРЕСА_3 , звідки скоїли крадіжку майна, належного ОСОБА_6 , а саме чавунної ванни білого кольору, вагою 100 кг., та металобрухту, який складається з фрагментів металевих труб та кутків, загальною вагою 20 кг., тим самим спричинивши ОСОБА_6 згідно судової товарознавчої експертизи матеріальну шкоду на суму 684 грн.
Після чого з викраденим майном з місця злочину зникли та розпорядились ним на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 684 грн.
Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому їм злочині визнали повністю, підтвердивши обставини викладені у обвинувальному акті, щиро розкаялись, що виразилось у критичному відношенні до своєї протиправної поведінки, визнанні винуватості та готовності нести передбачену законом кримінальну відповідальність.
З урахуванням того, що проти не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
За таких умов, докази на підтвердження вини обвинувачених, за погодженням з учасниками провадження, не досліджувались, за виключенням документів, які стосуються особи обвинувачених, характеризуючих даних на них.
За таких обставин суд вважає вину обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 доведеною, а їх дії правильною кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до сховища, вчинена за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до п.1, 2, 3, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання підсудному, який визнається винним у вчиненні злочину, необхідно дотримуватися вимог ст.65 КК України, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. При призначенні покарання у кожному конкретному випадку необхідно дотримуватися вимог кримінального закону, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченим згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке виразилось у критичному відношенні до своєї протиправної поведінки, визнанні винуватості та готовності нести передбачену законом кримінальну відповідальність, сприянні органу розслідування та суду в установленні дійсних обставин вчиненого ним злочину.
Обставин, що обтяжує покарання згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обираючи міру покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 суд враховує тяжкість скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинувачених, які раніше не судимі, не працюють, за місцем проживання характеризуються задовільно, щире каяття.
Призначаючи покарання, суд виходить з вимог ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а так само попередження вчинення нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у відношенні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 можливо та доцільно призначити покарання із застосуванням ст.ст. 75 КК України та встановленням обмежень, передбачених ст..76 КК України.
Крім того, з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 належить стягнути витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 572 грн. пропорційно з кожного.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.ст..75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку - один роки, не вчинить нового кримінального правопорушення. У відповідності до ст..76 КК України, зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.ст..75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку - один роки, не вчинить нового кримінального правопорушення. У відповідності до ст..76 КК України, зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі 572 грн., пропорційно з кожного.
Речові докази по даному кримінальному провадженню: фрагменти чавунної ванни та металобрухт загальною вагою 120 кг., залишити за належністю потерпілому - ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1
02.04.2018