Справа № 472/454/17
Веселинівський районний суд Миколаївської області
04.04.2018 смт Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Веселинове Миколаївської області кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017150180000243 від 13.05.2017 року, № 12017150180000274 від 04.06.2017 року, № 12017150180000275 від 05.06.2017 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Веселинове Веселинівського району Миколаївської області, українця, громадянина України, який має повну середню освіту, не працює, співмешкає без реєстрації шлюбу, дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 13.10.2004 року Веселинівським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;
- 04.09.2012 року Веселинівським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
- 03.12.2012 року Веселинівським районним судом Миколаївської області за ст. 317 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки
- 06.10.2015 року Веселинівським районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,
У судовому розгляді справи приймали участь сторони кримінального провадження: процесуальний прокурор Веселинівського відділення Вознесенської місцевої прокуратури - ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_3 , захисник - ОСОБА_5 , потерпілі - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , представник потерпілого ТОВ “Веселинівська машино-технологічна станція” - ОСОБА_8 ,
Суд визнав доведеним, що ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, та таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно, за наступних обставин.
Так, 04.05.2017 року, в денний час ОСОБА_3 , перебуваючи біля території колишньої нафтобази, яка розташована по АДРЕСА_2 та знаходиться на балансі ТОВ “Веселинівська машинно-технологічна станція”, директором якого є ОСОБА_9 , помітив залізобетонну конструкцію - громовідвід, після чого в нього виник умисел на крадіжку металевих частин з нього. Діючи умисно та повторно, переслідуючи ціль незаконного збагачення та корисливий мотив, пройшовши на територію, за допомогою молота пошкодив залізобетонну конструкцію (громовідвід), після чого викрав з неї: металеві вироби загальною вагою 91 кг за ціною 3,6 грн. за 1 кг загальною вартістю 327,6 грн. та алюмінієвий дріт довжиною близько 60 м загальною вагою 5 кг за ціною 26 грн. за 1 кг загальною вартістю 130 грн.
Після здійснення крадіжки ОСОБА_3 з місця події зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ТОВ “Веселинівська машинно-технологічна станція” збитків на загальну суму 457,60 гривень.
Крім того, 09.05.2017 року в денний час ОСОБА_3 , продовжуючи свою злочинну діяльність, прийшов до території колишньої нафтобази, яка розташована по АДРЕСА_2 та знаходиться на балансі ТОВ “Веселинівська машинно-технологічна станція”, директором якого є ОСОБА_9 , де діючи умисно та повторно, за допомогою молота пошкодив залізобетонну конструкцію (громовідвід), після чого переслідуючи ціль незаконного збагачення та корисливий мотив, викрав з неї 18 м металевої арматури діаметром 14 мм за ціною 23 грн. за 1м загальною вартістю 414,00 грн.
Після здійснення крадіжки ОСОБА_3 з місця події зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ТОВ “Веселинівська машинно-технологічна станція” збитків на загальну суму 414,00 гривень.
Крім того, 10.05.2017 року в денний час ОСОБА_3 , продовжуючи свою злочинну діяльність, прийшов до території колишньої нафтобази, яка розташована по АДРЕСА_2 та знаходиться на балансі ТОВ “Веселинівська машинно-технологічна станція”, директором якого є ОСОБА_9 , де діючи умисно та повторно, за допомогою молота пошкодив залізобетонну конструкцію (громовідвід), після чого переслідуючи ціль незаконного збагачення та корисливий мотив, викрав з неї 15,4 м металевої арматури діаметром 14 мм за ціною 23 грн. за 1 м загальною вартістю 354,20 грн.
Після здійснення крадіжки ОСОБА_3 з місця події зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ТОВ “Веселинівська машинно-технологічна станція” збитків на загальну суму 354,20 гривень.
За таких обставин ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Крім того, 05.06.2017 року в нічний час, точний час досудовим та судовим розслідуванням встановити не вдалося, ОСОБА_3 з метою вчинення крадіжки майна вирішив проникнути до магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ”, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на належить ОСОБА_7 . Реалізуючи задумане, діючи умисно та з корисливих мотивів, переслідуючи ціль незаконного збагачення, ОСОБА_3 пройшов до заднього входу магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ”, де відчинив двері та проник всередину. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння чужим майном, ОСОБА_3 , знаходячись в приміщенні магазину “Хороший” в продуктовому залі в шухляді дерев'яного столу помітив грошові кошти у сумі 5000, 00 гривень, які таємно викрав, після чого він пройшов до кабінету ОСОБА_7 , де таємно викрав 10000,00 гривень, DVD-реєстратор марки “TECSAR” моделі В84-2В6С-2 із зарядним пристроєм вартістю 1323,00 гривень та портативний телевізор марки “PANASONIC” вартістю 2500,00 гривень.
Після цього приміщення магазину “Хороший” покинув, розпорядившись викраденим майном ОСОБА_7 на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 18823,00 гривень.
За таких обставин ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, надав показання, які відповідають обвинувальному акту та підтвердив факт скоєння ним злочинів при викладених вище обставинах. Він визнав, що своїми діями вчинив злочини, та розкаявся в скоєному.
Ставити під сумнів достовірність та об'єктивність показань обвинуваченого ОСОБА_3 , який в судовому засіданні підтвердив свою участь у викрадені майна, у суду немає підстав. Ці показання обвинуваченого відповідають цілком всім матеріалам кримінального провадження.
Разом з тим, не дивлячись на повне визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_3 , винна останнього також підтверджується іншими матеріалами кримінального провадження, зокрема сукупністю доказів, досліджених та перевірених в судовому засіданні, а саме:
За епізодами від 04.05.2017 року, 09.05.2017 року, 10.05.2017 року вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно:
-протоколом огляду місця події від 12.05.2017 року та фототаблицями до нього, відповідно до який слідчим Веселинівського ВП Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_10 проведено огляд території колишньої “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ” за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого виявлено декілька залізобетонних опор, одна з яких була зламаною та лежала на землі, а також в ній була відсутня частина металевих виробів;
-протоколом огляду предметів від 12.05.2017 року та фототаблицями до нього, відповідно до який начальником СВ Веселинівського ВП Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_11 в присутності двох понятих проведено огляд алюмінієвої проволки та металевої конструкції, що були добровільно видані мешканцем с. Миколаївка Веселинівського району Миколаївської області ОСОБА_12 ;
-протоколом огляду предметів від 15.05.2017 року та фототаблицями до нього, відповідно до яких начальником СВ Веселинівського ВП Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_11 в присутності двох понятих проведено огляд 15 фрагментів металевої арматури, добровільно виданих мешканцем АДРЕСА_1 , ОСОБА_13 ;
-довідкою, виданою ФОП ОСОБА_14 про те, що станом на травень 2017 року вартість 1 метру металевої арматури діаметром 14 мм складала 23 гривні;
-довідкою, виданою начальником Вознесенського цеху ПП “Югломресурс” ОСОБА_15 про те, що вартість одного кілограму брухту чорного металу станом на травень 2017 року становить 3,60 гривень, алюмінію 26,00 гривень.
За епізодом від 05.06.2017 року вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки) вчиненого повторно, поєднаного з проникненням в інше приміщення:
-поясненнями потерпілої ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні пояснила, що 05.06.2017 року о 07:30 годині їй зателефонували продавці магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та повідомили, що до магазину хтось проник, оскільки двері із задньої сторони магазину були відчинені, а на землі під дверима лежали ключі від магазину. При огляді приміщення магазину нею було виявлено відсутність коштів в сумі 5000,00 грн., які знаходились в касі магазину, коштів в сумі 10000,00 грн., які знаходились в шухляді столу, розташованого в кабінеті магазину, телевізора “PANASONIC” та відео регістратора;
-протоколом огляду місця події від 05.06.2017 року, відповідно до якого слідчим Веселинівського ВП Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_16 в присутності двох понятих проведено огляд магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого зі слів власниці магазину ОСОБА_7 було встановлено, що з каси магазину було викрадено 5000,00 грн., з шухляди столу, що знаходиться в кабінеті власниці магазину зникло 10000,00 грн., телевізор “PANASONIC”, модем до камери;
-довідкою, виданою приватним підприємцем ОСОБА_17 про те, що станом на червень 2017 року вартість портативного телевізора марки “PANASONIC” складає 2500,00 грн.;
-протоколом огляду предмета від 31.10.2017 року та фототаблицями до нього, відповідно до яких слідчий СВ Веселинівського ВП Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_16 за участю ОСОБА_7 провів огляд DVD-реєстратор марки “TECSAR”, моделі В84-2В6С-2, чорного кольору, в справному стані, із зарядним пристроєм. Учасниця ОСОБА_7 впізнала описаний DVD-реєстратор та пояснила, що описані предмети були викрадені з приміщення її магазину «Хороший» в ніч на 05.06.2017 року;
-товарознавчою експертизою (оцінкою) по визначенню залишкової вартості майна від 06.11.2017 року, відповідно до якої ринкова вартість DVD-реєстратора марки “TECSAR”, моделі В84-2В6С-2, без врахування ПДВ складає 1323,00 грн.
Оцінивши зазначені вище та досліджені в судовому засіданні докази, які є належними, допустимими і достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов до висновку, що в межах обвинувачення ОСОБА_3 винен у:
-таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинене повторно, і його дії належить кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України;
-таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднане з проникненням до іншого приміщення, вчинене повторно, і його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме - відкрите заволодіння чужого майна (грабіж), вчинений повторно, із формулюванням наступного обвинувачення.
04.06.2017 року приблизно о 16:00 годині, точний час досудовим розслідуванням встановити не вдалося, у ОСОБА_3 виник умисел на таємне заволодіння майна, а саме - двох металевих конструкцій (перила) розміром 1,0 метр на 1,2 метри, що належить Веселинівській центральній районній лікарні та знаходились за адресою: АДРЕСА_3 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, переслідуючи ціль незаконного збагачення ОСОБА_3 , перебуваючи на території Веселинівської центральної лікарні по вул. Одеська. 82, смт. Веселинове Миколаївської області, де з пожежних сходів поліклінічного відділення викрав дві металеві конструкції (перила) розміром 1,0 метр на 1,2 метри, вартістю 210 гривень за одну металеву конструкцію, які почав виносити за межі лікарні. В цей час ОСОБА_3 побачили ОСОБА_6 та ОСОБА_18 , які почали його переслідувати та вимагали припинити протиправні дії. ОСОБА_3 на їх зауваження не реагував, одну металеву конструкцію (перила) лишив на території закладу, а іншу відкрито виніс за межі даної центральної районної лікарні та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 спричинив матеріальні збитки Веселинівській центральній районній лікарні на загальну суму 210 гривень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, пояснив, що 04.06.2017 року ніякого злочину не вчиняв.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснила, що влітку 2017 року, точну дату не пам'ятає, вона перебувала з хворою дитиною на лікуванні в дитячому відділенні Веселинівській ЦРЛ. Близько обідньої години, вона разом з ОСОБА_6 вийшли на вулицю, де сиділи на лавці біля приймального відділення швидкої допомоги та повернувшись в сторону поліклініки Веселинівської ЦРЛ побачила, як невідомий їй чоловік розбирав металеву конструкцію пожежних сходів. ОСОБА_6 почала кричати, а невідомий чоловік кинувши одну металеву трубу на землю, а іншу схопивши з собою почав тікати в сторону лісопосадки. ОСОБА_6 побігла за ним, однак не наздогнала. Після цього додала, що ОСОБА_6 їй сказала, що то був ОСОБА_3 , оскільки вона бачила в нього схожу футболку. Однак особисто їй чоловік, який здійснив злочин, не відомий, його обличчя вона не бачила через значну відстань на якій вона знаходилась та описати його вона не може, однак повідомила, що він був одягнений в смугасту футболку.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що влітку 2017 року, точну дату не пам'ятає, вона перебувала з хворою дитиною на лікуванні в Веселинівській ЦРЛ. Близько 12:00 години вона разом з ОСОБА_18 вийшли на вулицю, де на лавці біля приймального відділення швидкої допомоги пили чай. В цей час, коли вона обернулась в сторону поліклініки Веселинівської ЦРЛ, то побачила, як якийсь чоловік, розбирав металеву конструкцію сходів поліклінічного відділення. Після чого вона крикнула йому: «Стій!», однак він почав тікати до лісопосадки, а вона побігла за ним, однак не наздогнала. Хто саме був той чоловік їй невідомо, обличчя його вона не бачила, однак запам'ятала, що він був одягнений в жовтій футболці. Також припустила, що то міг бути ОСОБА_3 , оскільки вона раніше бачила, як він ходив по території лікарні в схожій футболці.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду пояснила, що працює молодшою медичною сестрою приймального відділення Веселинівської лікарні. Під час обіду до них підійшли ОСОБА_18 та ОСОБА_6 та повідомили їм, що ОСОБА_3 розбирає металеву конструкцію поліклінічного відділення. У своїх показаннях вказала, що не була очевидцем відкритого заволодіння майном Веселинівської ЦРЛ, а її твердження, що злочин вчинив саме обвинувачений ОСОБА_3 , базуються виключно на її припущеннях, оскільки вона бачила обвинуваченого в той день на території лікарні.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що працює молодшою медичною сестрою дитячого відділення Веселинівської лікарні. Під час того як набирала воду, щоб мити підлогу, через вікно дитячого відділення бачила як по території Веселинівської ЦРЛ ходив ОСОБА_3 , який був одягнутий в оранжевих шортах. В руках у обвинуваченого в той час нічого не було. Хто саме вчинив злочин вона не бачила.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив, що працює в Веселинівській ЦРЛ лікарем терапевтом. На початку літа 2017 року, точну дату він не пам'ятає, він був на чергуванні. У відкрите вікно він почув крики, коли вийшов на вулицю побачив біля приймального відділення швидкої допомоги працівників лікарні, ОСОБА_18 та ОСОБА_6 . Останні повідомили йому, що чоловік на прізвисько « ОСОБА_22 » відкрито заволодів частиною конструкції металевих сходів поліклінічного відділення та побіг до лісопосадки. Після цього він зателефонував в поліцію та головному лікарю. Коли підійшов до поліклінічного відділення побачив на землі частину металевих сходів. У своїх показаннях вказав, що особисто очевидцем злочину він не був.
Крім показань обвинуваченого та свідків, судом були досліджені письмові докази надані стороною обвинувачення в підтвердження винуватості ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а саме:
- протокол огляду місця події від 04.06.2017 року, відповідно до якого старшим слідчим Веселинівського ВП Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_23 , на підставі заяви ОСОБА_21 проведено огляд території Веселинівської центральної районної лікарні, що розташована за адресою: вул. Одеська, 82, смт. Веселинове Миколаївської області, під час якого на металевій пожежній драбині приміщення поліклініки виявлено відсутність двох металевих конструкцій (перил), одну з них виявлено неподалік будівлі поліклінічного відділення;
- протокол проведення слідчого експерименту від 13.06.2017 року, під час якого свідок ОСОБА_6 розповіла, як вона разом з ОСОБА_18 04.06.2017 року сиділи на лавці на території Веселинівської центральної районної лікарні та близько 16:00 години вона почула гуркіт, повернувшись в сторону поліклінічного відділення побачила ОСОБА_24 , якого знала візуально, який ніс в руках металеві перила. Вона почала кричати та побігла за ним, тоді ОСОБА_25 викинув одні перила на землю та побіг в сторону лісосмуги;
- протокол проведення слідчого експерименту від 13.06.2017 року, під час якого свідок ОСОБА_18 розповіла, як вона разом з ОСОБА_6 04.06.2017 року сиділи на лавці на території Веселинівської центральної районної лікарні та близько 16:00 години вона почула гуркіт, повернувшись в сторону поліклінічного відділення побачила ОСОБА_24 , якого знала візуально, який ніс в руках металеві перила. Вона почала кричати та побігла за ним, тоді ОСОБА_3 викинув одні перила на землю та побіг в сторону лісосмуги;
- товарознавча експертиза (оцінка) по визначенню залишкової вартості майна від 14.06.2017 року, відповідно до якої загальна ринкова вартість металевої конструкції (перил) розміром 1,0х1,2 м без врахування ПДВ складає 210,00 грн.
Суд, дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до висновку, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення за епізодом відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, який кваліфіковано за ч. 2 ст. 186 КК України.
Суд мотивує свій висновок наступним.
На переконання суду надані стороною обвинувачення такі докази, як - протоколи проведення слідчого експерименту від 13.06.2017 року за участю свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_6 не можуть бути покладені в основу обґрунтування обвинувачення ОСОБА_3 , оскільки свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснили, що не бачили в обличчя чоловіка, який вчинив злочин. ОСОБА_6 припустила, що то міг бути саме обвинувачений ОСОБА_3 , оскільки бачила його в схожій футболці, в яку був одягнений чоловік, що відкрито заволодів майном Веселинівської ЦРЛ. Таким чином твердження ОСОБА_18 та ОСОБА_6 базуються виключно на їх припущеннях, що вони і підтвердили у судовому засіданні. При цьому вони по різному назвали одяг в який був одягнений чоловік, що вчинив злочин.
Інші свідки, допитані в судовому засіданні - ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 взагалі не були очевидцями відкритого заволодіння майном, що належить Веселинівській ЦРЛ.
З огляду на вказане, зважаючи на принцип безпосередньості дослідження показань судом, визначений ст. 23 КПК України, суд відкидає зазначені вище докази обвинувачення, визнавши їх неналежними.
Будь-яких інших доказів, які б підтверджували обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 зазначеного вище злочину стороною обвинувачення суду не надано.
Доводи сторони обвинувачення про вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, побудовані на припущеннях та не підкріплені належними і допустимими доказами.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При цьому, у відповідності до ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Згідно ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Ураховуючи вищевикладене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до переконання, що вину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, стороною обвинувачення не доведено належними доказами. Суд приходить до загального висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому злочину за ч. 2 ст. 186 КК України, що є підставою для його виправдання у відповідності до пункту 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.
Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме - таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднане з проникненням до житлового будинку, вчиненому повторно, із формулюванням наступного обвинувачення.
На початку жовтня 2017 року в денний час, точний час та дату досудовим розслідуванням встановити не вдалося, ОСОБА_3 перебуваючи в житловому будинку домоволодіння ОСОБА_6 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , в одній із кімнат житлового будинку помітив кроля, віком 6 місяців, після чого в нього виник умисел на таємне заволодіння. Реалізуючи задумане, діючи умисно та повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи ціль незаконного збагачення, ОСОБА_3 скориставшись відсутністю господарів, здійснив крадіжку кроля, віком 6 місяців, вартістю 250 гривень, після вчинення крадіжки з місця події зник, розпорядившись викраденим кролем на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальних збитків на загальну суму 250 гривень, чим вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.
При цьому правову кваліфікацію кримінального правопорушення в обвинувальному акті органом досудового розслідування зазначено наступним чином - дії ОСОБА_3 кваліфіковано “за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.”
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що в жовтні 2017 року, точну дату вона не пам'ятає, разом з чоловіком ОСОБА_26 знаходились в гостях. Коли о 14:00 годині вони повернулись додому, то побачили, що в одній із кімнат житлового будинку було вибите вікно, а зайшовши в середину будинку виявили відсутність кроля. Хто здійснив крадіжку кроля вона не бачила, однак припустила, що це міг бути обвинувачений ОСОБА_3 , оскільки він в минулому колись здійснив крадіжку належного їй телевізора та DVD та до того ж його неодноразово бачили сусіди у подвір'ї належного їм житлового будинку.
Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 66 КПК України, відмовилась давати показання щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки проживає з обвинуваченим однією сім'єю.
Крім показань обвинуваченого та потерпілої, судом були досліджені письмові докази, надані стороною обвинувачення в підтвердження винуватості ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а саме:
-протокол огляду місця події та фототаблиці до нього від 07.11.2017 року, відповідно до яких слідчий Веселинівського ВП Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_16 в присутності двох понятих оглянув домоволодіння ОСОБА_26 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , під час якого було виявлено відсутність кроля в одній із кімнат житлового будинку;
-довідку, видану директором КП «Новий ринок» ОСОБА_28 , відповідно до якої станом на жовтень 2017 року вартість кроля віком 6 місяців становить 250 гривень.
Суд, дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до висновку, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України за епізодом від початку жовтня 2017 року таємного викрадення чужого майна (крадіжки), яку кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України.
Суд мотивує свій висновок наступним.
Показання потерпілої ОСОБА_6 , допитаної у судовому засіданні викликають в суду обґрунтовані сумніви щодо причетності ОСОБА_3 до вчинення злочину, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях потерпілої, а тому суд визнає їх неналежними.
Стороною обвинувачення для дослідження в судовому засіданні було надано як доказ протокол огляду місця події від 07.11.2017 року, який не містить інформації про вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 будь-яких протиправних дій.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів, якими б підтверджувалась вина ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а кваліфікованого за ч. 2 ст. 185 КК України, стороною обвинувачення суду не надано.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При цьому, у відповідності до ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Згідно ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Ураховуючи вищевикладене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до переконання, що вину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (кваліфікованого за ч. 2 ст. 185 КК України), стороною обвинувачення не доведено належними доказами. Суд приходить до загального висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому злочину за ч. 3 ст. 185 КК України (кваліфікованого за ч. 2 ст. 185 КК України), що є підставою для його виправдання у відповідності до пункту 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.
При призначенні покарання для обвинуваченого, суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_3 вчинив злочини, які відноситься до категорії середньої та тяжких злочинів.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття в скоєних злочинах.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України не виявленні.
Вивчаючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 судом встановлено, що він перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу синдрому залежності від алкоголю, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше неодноразово судимий, має непогашену та не зняту судимість, перебуває на лікуванні в Державній установі «Снігурівська виправна колонія (№ 5) - спеціалізована туберкульозна лікарня, неповнолітніх дітей на утримані не має.
Враховуючи всі ці обставини, суд приходить до переконання, що необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження скоєння ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі.
Представником потерпілого Веселинівської ЦРЛ ОСОБА_29 заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 1000,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦПК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Оскільки в судовому засіданні не підтвердилась вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, в задоволенні позовної заяви Веселинівської ЦРЛ слід відмовити.
Іншими потерпілими цивільні позови в кримінальному провадженні не заявлялись.
У кримінальному провадженні судових витрат не має.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній - у вигляді тримання під вартою.
Речові докази по справі:
- 15 фрагментів металевої арматури, довжиною 33,4 метри, металеву конструкцію з кутиків шириною 4х4 см довжиною 1 м та алюмінієвий дріт довжиною 4,2 м, що знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Веселинівського відділення поліції Вознесенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, підлягають переданню ТОВ «Веселинівська машино-технологічна станція», як законному володільцю;
-DVD - реєстратор, який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_7 , підлягає залишенню останній як законному володільцю;
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 124, 314, 368-371, 373 - 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання:
-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;
-за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ч. 3 ст. 78 КК, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області від 06.10.2015 року і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 08 листопада 2017 року, тобто з дня фактичного затримання.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та виправдати за обставин недоведеності, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та виправдати за обставин недоведеності, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
В задоволенні позовних вимог Веселинівської центральної районної лікарні про відшкодування шкоди завданої злочином - відмовити.
Речові докази по справі:
- 15 фрагментів металевої арматури, довжиною 33,4 метри, металеву конструкцію з кутиків шириною 4х4 см., довжиною 1 м та алюмінієвий дріт довжиною 4,2 м, що знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Веселинівського відділення поліції Вознесенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, передати ТОВ «Веселинівська машино-технологічна станція», як законному володільцю;
-DVD - реєстратор, який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_7 , залишити останній як законному володільцю.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд Миколаївської області на протязі 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з дня вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку, якщо його не скасовано - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя Веселинівського районного
суду Миколаївській області ОСОБА_1