Справа № 415/2197/18
Провадження № 2-о/415/293/18
02.04.18 року Лисичанський міський суд луганської області
у складі: головуючого судді Луньової Д.Ю.
при секретарі судового засідання Нестеренко С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту народження, заінтересована особа Станично-Луганський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Луганській області,-
Заявник, ОСОБА_1, звернулась з заявою, в якій просить встановити факт народження дівчинки Карини, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 року у ОСОБА_2, першими пологами. Місце народження дитини м. Луганськ, Україна. ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з батьком дитини ОСОБА_3. Станично-Луганським районним відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області 23.03.2018 року відмовив у реєстрації народження дитини на території підконтрольній владі України з посиланням на те, що заявником для підтвердження факту народження пред'явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
У зв'язку з невідкладним розглядом справи з моменту надходження до суду, сторони у судове засідання не викликались.
Дослідивши наявні в матеріалах письмові докази, встановивши на їх підставі фактичні обставини, визначивши правові норми, що підлягають застосуванню, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідного до ст. 317 ЦПК заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подала батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey) (Страсбург, 10 травня 2001року заява №25781/94), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. У справі Намібії так званого «намібійського винятку» зазначений виняток полягає у тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи , видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема недійсність не може бути заснована до таких документі як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду в такій категорії справ має ґрунтуватися на дотриманні вимог ЦПК України щодо повного і всебічного зясування обставин справ на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видні органами та установами, що знаходяться на такій території.
Відповідно до ст.7 ч.1 «Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року» дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Відповідно до ст. 13 п.4 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» за відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
З матеріалів справи встановлено наступне.
Згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_1 ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що зроблено відповідний актовий запис 1302, батьком вказано ОСОБА_5, мати - ОСОБА_1.
Із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 23.09.2006 року, про що зроблено відповідний актовий запис № 639, прізвище дружини після укладення шлюбу - ОСОБА_3.
Згідно медичного свідоцтва про народження №6 від 10.01.2018 року, складеного російською мовою, виданого на тимчасово окупованій території, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 року, о 06:05 год. народила дівчинку вагою 3650 г, вагітність перша, пологі перші, перебуває у шлюбі.
З матеріалів справи вбачається, що заявник звернувся до Станично-Луганського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області із заявою про державну реєстрацію факту народження дитини, проте, листом від 23.03.2018 р. №1085/1727-105 йому було відмовлено у державній реєстрації факту народження дитини, з підстав пред'явлення документу, виданого на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» органами державної реєстрації актів цивільного стану є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану); виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення) рад.
На підставі викладеного, а також враховуючи те, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини, на тимчасово окупованій території, що дасть їй можливість отримати свідоцтво про народження, видане відповідним державним органом України.
Згідно ч. 4 ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст.293, 315,317 ЦПК України, ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», п. 1 ч. 1 ст. 3, Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту народження, заінтересована особа Станично-Луганський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Луганській області - задовольнити.
Встановити факт народження дитини - дівчинки Карини, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 року у м. Луганськ, Україна, у матері - громадянки України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка перебуває у шлюбі з батьком дитини, громадянином України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, вагітність перша, пологи перші.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя Д.Ю. Луньова