02 квітня 2018 року
Київ
справа №824/404/17-а
провадження №К/9901/10511/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т. Г.,
суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І.Л.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 у справі за позовом ОСОБА_2 до Чернівецького міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області про оскарження постанови,-
Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2018 зазначену касаційну скаргу залишено без руху для уточнення скаржником найменування суду касаційної інстанції.
Скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ОСОБА_2 звернулась до суду з указаною позовною заявою, яку ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.06.2017 залишено без руху.
Ухвалою від 20.09.2017 Чернівецький окружний адміністративний суд повернув позовну заяву ОСОБА_2
Позивач оскаржила вказані рішення в апеляційному порядку.
Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.10.2017 апеляційну скаргу позивача на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.06.2017 залишив без руху та запропонував протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали надати суду апеляційної інстанції докази на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження.
06.10.2017 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою від 11.12.2017 Вінницький апеляційний адміністративний суд визнав неповажним причини пропуску ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.06.2017.
Також Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.12.2017 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.06.2017.
Крім цього, ухвалою від 11.12.2017 Вінницький апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.09.2017, а вказане судове рішення - без змін.
Вважаючи ухвали від 11.12.2017 постановленими з порушенням норм матеріального та процесуального права позивач оскаржила їх у касаційному порядку.
Перевіряючи касаційну скаргу ОСОБА_2 в частині оскарження ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження, суд виходить із такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічні положення містить стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Водночас частиною третьою статті 328 КАС України визначено вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. До таких ухвал віднесено: про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження; про повернення апеляційної скарги; про зупинення провадження; щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову; про відмову ухвалити додаткове рішення; про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення; про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення; про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами; про заміну сторони у справі; про накладення штрафу в порядку процесуального примусу; окремі ухвали.
За такого правового врегулювання ухвала суду апеляційної інстанції про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження касаційному оскарженню не підлягає.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи наведене, відсутні підстави для відкриття касаційного провадження в частині оскарження ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження, а тому у відкритті касаційного провадження в цій частині необхідно відмовити.
Перевіряючи касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд виходить із такого.
Постановляючи ухвалу від 11.12.2017 про відмову у відкритті апеляційного провадження, Вінницький апеляційний адміністративний суд послався на ухвалу цього ж суду від 11.12.2017, якою визнано неповажним причини пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.06.2017.
У свою чергу, вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.06.2017 позов ОСОБА_2 залишено без руху.
Копію ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.06.2017 позивач отримала 03.07.2017.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, 10.07.2017 позивач подала апеляційну скаргу, яка ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.07.2017 залишена без руху.
23.08.2017 апеляційну скаргу повернуто позивачу у зв'язку з відсутністю доказів усунення її недоліків, зокрема, несплатою судового збору у визначеному розмірі.
09.10.2017 ОСОБА_2 повторно звернулась з апеляційною скаргою на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.06.2017.
06.11.2017 позивач подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження позивач зазначила, що у зв'язку з скрутним матеріальним становищем не мала можливості сплатити судовий збір при поданні первісної апеляційної скарги, яка була подана в межах п'ятиденного строку на апеляційне оскарження.
Визнаючи неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції констатував відсутність причин, що об'єктивно позбавили позивача можливості повторно подати апеляційну скаргу в період з 23.08.2017 (з моменту повернення апеляційної скарги) по 09.10.2017 - дату подання повторної апеляційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, які би зумовлювали об'єктивну неможливість вчасного звернення з апеляційною скаргою.
Відповідно до частини третьої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 13.07.2017 № 2136-VIII, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Частиною четвертою статті 189 зазначеного Кодексу передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Аналогічні положення закріплені у чинній редакції КАС України.
Так, згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на касаційне оскарження, вірно застосував положення частини третьої статті 298 та пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
В частині оскарження ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017, якою суд залишив апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а увалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.09.2017 без змін, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Судами встановлено, Чернівецький окружний адміністративний суд з'ясувавши, що ОСОБА_2 подала позовну заяву з порушенням вимог частини 2 статті 106 КАС України, залишив даний позов без руху.
Копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху отримано ОСОБА_3 03.07.2017 та 06.07.2017 представником позивача.
Не погоджуючись з ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху, позивач оскаржила її в апеляційному порядку, проте ухвалами Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.07.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без руху, а 23.08.2017 повернуто скаржнику.
Тобто, ухвала суду від 23.06.2017 залишилась чинною і позивач зобов'язана була виконати її вимоги, зокрема, надати належні письмові докази в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Проте, у визначений строк ОСОБА_2 не усунула недоліки позовної заяви та не подала будь-якого правового обґрунтування щодо неможливості надати додаткові докази на підтвердження скрутного матеріального становища, у зв'язку з чим, суд першої інстанції, керуючись положеннями ст. 108 КАС України, повернув її позовну заяву.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини справи.
Твердження позивача про те, що остання не мала можливості виконати вимоги ухвали суду від 23.06.2017 та сплатити судовий збір у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, суд апеляційної інстанції надав оцінку й правильно встановив, що зазначеною ухвалою суду на позивача покладався обов'язок не лише зі сплати судового збору, а також стосовно надання належних письмових доказів на обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд першої інстанції, позицію якого підтримав і апеляційний суд, дійшовши висновку про повернення позовної заяви позивачеві, вірно застосував положення статті 108 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 332, пунктом 2 частини другої статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 у справі №824/404/17-а за позовом ОСОБА_2 до Чернівецького міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області про оскарження постанови.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді О. В. Білоус
І.Л. Желтобрюх