Копія
Справа № 397/382/18
н/п : 1-кп/397/77/18
04.04.2018 року. Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Олександрівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.02.2018 року за № 12018120310000121, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кропивницький, українця, громадянина України, освіта середня - спеціальна, який не одружений, дітей на утриманні не має, зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час відбуває покарання в Олександрівському ВЦ № 104, раніше неодноразово судимий, останній раз - вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20.07.2015 року за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.11.2016 року замінено невідбуту частину покарання на обмеження волі строком на 1 рік 10 місяців 19 днів,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі КК України), -
за участю: прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів або прекурсорів, а саме - незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту.
Так, 20.02.2018 року приблизно о 15:00 год. ОСОБА_3 , в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 60/95-ВР від 15.02.1995 року та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» № 62/95-ВР від 15.02.1995 року, знаходячись за межами Олександрівського виправного центру № 104, де він на даний час відбуває покарання і який розташований по вул. Незалежності України, 22-а в смт. Олександрівка, Кіровоградської області, а саме за місцем своєї роботи на території пилорами ФОП « ОСОБА_6 », що розташована по АДРЕСА_2 , пішов до туалету де на землі помітив пластикову пляшку об'ємом 1 л, в якій знаходилась речовина коричневого кольору. Достовірно знаючи, що вказана речовина є наркотичним засобом - опієм екстракційним, обіг якого на території України заборонений, у останнього виник умисел направлений на незаконне придбання особливо небезпечного наркотичного засобу для власного вживання, без мети збуту.
ОСОБА_3 реалізовуючи свій умисел до кінця, перебуваючи на території робочого місця, знайдену речовину коричневого кольору перелив до полімерного контейнеру об'ємом 120 мл, який знайшов на території пилорами та полімерний пакет на зіп-застібці.
Цього ж дня, о 18:00 год. ОСОБА_3 повернувся до Олександрівського ВЦ № 104, де підійшов до головних воріт та намагався пронести на територію наркотичні засоби шляхом просунення під ворота полімерного контейнеру та полімерного пакету, в яких знаходилась речовина коричневого кольору, з метою подальшого вживання. Неправомірні дії ОСОБА_3 було помічено працівниками установи.
20.02.2018 року о 19:00 год. в ході огляду місця події, а саме внутрішньої території Олександрівського ВЦ №104 біля головних воріт було виявлено та вилучено полімерний контейнер ємкістю 120 мл, з речовиною коричневого кольору, яка відповідно до висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № 133 від 03.03.2018 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - опій екстракційний, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,588 грама та полімерний пакет на зіп-застібці з речовиною коричневого кольору, яка відповідно до висновку судової експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом - опій екстракційний, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,232 грама. Загальна маса концентрату макової соломи в перерахунку на висушену речовину становить 0,820 грама, яку ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.
Під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні надійшов до суду разом із угодою про визнання винуватості, яку укладено 27.03.2018 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором Олександрівського відділу Знам'янської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 .
За умовами угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК України, останній зобов'язався у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; сприяти розслідуванню кримінального провадження у з?ясуванні всіх обставин злочину. Також, сторонами визначено узгоджене ними покарання, яке необхідно призначити ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення, у виді обмеження волі на строк 1 рік, на підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини строку покарання за попереднім вироком, остаточно призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 2 місяці, а також отримана згода обвинуваченого на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз?яснені обвинуваченому.
Заслухавши думку прокурора, яка вважала за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що вона відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України та КК України; обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_5 , які наполягали на затвердженні угоди, вказавши, що вона укладена добровільно, наслідки укладення угоди, передбачені ч. 2 ст. 473, ч. 4 ст. 474 КПК України, їм роз?яснені та зрозумілі, крім того, ОСОБА_3 зазначив, що повністю визнає вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, вказаному у висунутому обвинуваченні згідно з обвинувальним актом, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, у разі затвердження угоди, тому суд вважає, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Міра покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, узгоджена сторонами, відповідає вимогам ст.65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, особу винуватого, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття та повне визнання вини, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а тому є необхідною і достатньою для досягнення мети виправлення ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових злочинів.
Крім того, на підставі ст. 71 КК України, сторонами визначено остаточну міру покарання ОСОБА_3 у виді обмеження волі на строк 1 рік 2 місяці, оскільки до покарання, визначеного сторонами угоди, необхідно приєднати не відбуту частину покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду Кіровоградської області від 20.07.2015 року, вид якого замінено ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.11.2016 року.
Таким чином, зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України, а тому, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для її затвердження.
За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_3 вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України. ОСОБА_3 слід призначити узгоджене сторонами покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні проведено судову експертизу, вартість якої складає 858 грн. 00 коп., а тому дані процесуальні витрати необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Відповідно до ст. 100 КПК України, речовий доказ, який передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області - опій екстракційний, необхідно знищити.
Підстави до вжиття заходів забезпечення кримінального провадження відсутні, оскільки обвинувачений на даний час вже відбуває покарання.
Керуючись ст.ст. 314, 370-371, 373, 374, 376, 394-395, 472, 474 та 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27.03.2018 року в сел. Олександрівка між прокурором Олександрівського відділу Знам?янської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.02.2018 року за № 12018120310000121.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за даним вироком, частково приєднати невідбутий строк покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20.07.2015 року, вид якого замінено ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.11.2016 року, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 2 (два) місяці.
Строк відбування призначеного покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 04.04.2018 року.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні у розмірі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 00 копійок.
Речовий доказ, який передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області - опій екстракційний, масою в перерахунку на суху речовину 0,820 грама - знищити.
Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити прокурору та обвинуваченому, а іншим учасникам процесу роз'яснити, що вони мають право отримати копію вироку в суді.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрівський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з врахуванням обмежень, визначених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: (підпис)
Копія вірна:
Суддя Олександрівського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1