Справа № 368/179/18 Головуючий у І інстанції Іванюта Т. Є.
Провадження № 33/780/339/18 Доповідач у 2 інстанції Миколюк
Категорія 252 04.04.2018
Іменем України
04 квітня 2018 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду Київської області Миколюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за участю:
прокурорів - Антонюка Д.О., Безгинського Ю.С.,
за апеляційною скаргою заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області Антонюка Д.О. на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 07 березня 2018 року,-
Згідно постанови судді Кагарлицького районного суду Київської області від 07 березня 2018 року, провадження у справі щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП закрито, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Як вбачається з постанови суду, згідно протоколу №196 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 24.01.2018 року ОСОБА_2, обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме в тому, що він, будучи депутатом Кагарлицької міської ради Київської області, являючись суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, згідно з п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 та п. 5-1 Прикінцевих положень даного Закону, пункту 1 Рішення НАЗК від 10.06.2016 №2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», несвоєчасно без поважних причин подав щорічну декларацію за 2016 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1726 КУпАП.
Закриваючи провадження у справі суд вказав, що ОСОБА_2 мав намір подати електронну декларацію та вчинив всі дії, щоб її подати до Реєстру, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, через відсутність умислу на неподання електронної декларації.
Не погоджуючись з постановою суду, прокурор в апеляційній скарзі просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАПта накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
В обґрунтуванні вказує, що ОСОБА_2 будучи обізнаним щодо вимог Закону, усвідомлюючи обов'язок подання щорічної декларації за 2016 рік особи в визначений законом строк, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування подав декларацію лише о 10 годині 02 хвилини 27.06.2017 року, тобто не своєчасно без поважних на те причин, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, вважає його вину повністю доведеною під час судового розгляду матеріалами адміністративного провадження.
В запереченні на апеляційну прокурора, ОСОБА_2 вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим та вмотивованим, а доводи апеляційної скарги такими, що не відповідають матеріалам адміністративного провадження та нормам Закону.
До початку розгляду адміністративного провадження від ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги у його відсутності, тому вважаю, що судовий розгляд апеляційної скарги прокурора можливо провести за відсутності ОСОБА_2
Заслухавши доповідь судді, думку прокурорів на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні та викладеними у постанові судді.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В суді першої інстанції ОСОБА_2 свою вину не визнав і пояснив, що після отримання електронного ключа доступу в "особистий кабінет" для подачі декларації були неодноразові намагання заповнити розділи декларації, про що свідчить роздруківка послідовності дій як користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», але система електронної подачі декларації працювала нестабільно. Він часто не міг зайти до системи. В разі входу до «особистого кабінету» система не зберігала внесені відомості та систематично «зависала», через що не міг зберегти заповнені ним розділи. У випадку коли натискав кнопку «зберегти чернетку» система повідомляла, що чернетка збережена, але після наступного входу до «особистого кабінету» внесені дані виявлялися не збережені і він повторно починав заповнювати розділи. У зв'язку з цим не міг заповнити електронну декларацію до 01.04.2017 року. Відповідно до внесених змін до Закону України «Про запобігання корупції» у розділі XII «Прикінцеві положення» отримав можливість продовжити заповнення електронної декларації до 01.05.2017 року. 07.04.2017 року в котрий раз заповнив всі розділи в «особистому кабінеті» і натиснув кнопку «подати документ». На сайті з'явилось повідомлення, що документ подано. Роздруківка послідовності його дій, як користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, » також підтверджує проведену дію. З цього часу він був впевнений в тому, що подав щорічну декларацію, через що до закінчення терміну подачі щорічної декларації більше не входив до «особистого кабінету» на сайті подачі декларації. Після чого 23.06.2017 року о 14:12:43 годині ОСОБА_2 було переглянуто декларацію, збереження документу підтверджено ЕЦП.
Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП передбачено відповідальність за правопорушення, пов'язане з корупцією, - умисне діяння у формі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», правопорушення, пов'язане з корупцією, - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно з ч. 1ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.
Отже, суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП характеризується наявністю вини у формі умислу, що в свою чергу означає, що вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного корупційного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення, яка, виходячи із визначення поняття корупційного правопорушення, викладеного в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», завжди характеризується умисною формою вини, тобто, з врахуванням положень ст. 1 цього Закону, сутність порушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобов'язана задекларувати свої доходи та своєчасно подати декларацію, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети.
Матеріали справи підтверджують, що ОСОБА_2 мав намір подати електронну декларацію та вчинив всі дії, щоб її подати до Реєстру, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП через відсутність умислу на неподання електронної декларації.
Тому доводи прокурора про наявність умислу в діях ОСОБА_2 не ґрунтуються на матеріалах справи.
Посилання прокурора на вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП через необережність є малопереконливими та не ґрунтуються на вимогах Закону.
Таким чином, оскільки в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, судом першої інстанції обґрунтовано провадження у справі закрито.
Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а постанову судді Кагарлицького районного суду Київської області від 07 березня 2018 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: О.В. Миколюк