Справа № 2-783/2011 Головуючий у І інстанції Ярмола О. Я.
Провадження № 22-ц/780/1071/18 Доповідач у 2 інстанції Верланов С. М.
Категорія 58 29.03.2018
Іменем України
29 березня 2018 року апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді - Верланова С.М.,
суддів - Іванової І.В., Савченка С.І.,
за участю секретаря - Вергелес О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, державний виконавець Бібаєва Віта Вікторівна, публічне акціонерне товариство «Райфайзен Банк Аваль»,
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із указаною скаргою, в якій просив визнати неправомірними дії державного виконавця по визначенню вартості нерухомого майна та протиправним висновок про вартість нерухомого майна від 19 вересня 2017 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності - товариством з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба» (далі - ТОВ «Приватна експертна служба») щодо житлового будинку АДРЕСА_1; зобов'язати Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - Білоцерківський міський відділ ДВС ГТУЮ у Київській області) повернути стягувачу - публічому акціонерному товариству «Райфайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райфайзен Банк Аваль») виконавчий лист №2-783\2011, виданий 07 червня 2012 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області; заборонити Білоцерківському міському відділу ДВС ГТУЮ у Київській області передавати на реалізацію житловий будинок АДРЕСА_1.
Вимоги скарги ОСОБА_2 мотивував тим, що на виконанні у Білоцерківському міському відділі ДВС ГТУЮ у Київській області перебуває виконавчий лист №2-783\2011, виданий 07 червня 2012 року Білоцерківським міськрайонним судом про звернення стягнення на іпотечне майно: житловий будинок АДРЕСА_1 у рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами в сумі 2 114 448 грн. 95 коп. 04 серпня 2017 року державним виконавцем Білоцерківського міського відділу ДВС ГТУЮ у Київській області винесено постанову про опис та арешт майна боржника, в якій невірно вказана адреса іпотечного майна. Вказував, що дії державного виконавця Бібаєвої В.В. щодо складання висновку про вартість нерухомого майна від 19 вересня 2017 року, складеного ТОВ «Приватна експертна служба», є протиправними, а оцінка майна є незаконною, оскільки у порушення вимог пункту 50 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», ч.6 ст.9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» суб'єктом оцінювання на підготовчому етапі оцінювання не було здійснено ознайомлення із об'єктом оцінки. Також зазначав, що на даний час діє Закон України «Про мароторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що унеможливлює реалізацію житлового будинку, а тому вважав, що державний виконавець відповідно до п.9 ч.1 ст.37 Закону України повинен був повернути виконавчий лист стягувачу.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2017 року у задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвали про задоволення його скарги, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції не дав належної оцінки обставинам, якими ОСОБА_2 обґрунтовував вимоги скарги на дії державного виконавця.
У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» вказує, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, оскільки державним виконавцем під час визначення вартості нерухомого майна було дотримано вимоги чинного законодавства. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, нова редакція якого набрала чинності 15 грудня 2017 року, справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому діючою редакцією ЦПК України.
У ч.3 ст.3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій і вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України, у редакції, чинній на момент розгляду справи, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції не відповідає.
З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2011 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитними договорами №014/26/496, №014/26/732 у розмірі 2 114 448 грн. 95 коп. У рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами №014/26/496, №014/26/732 у розмірі 2 114 448 грн. 95 коп. звернуто стягнення на іпотечне майно: житловий будинок АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 Рішення суду набрало законної сили 09 грудня 2011 року (а.с.87-89).
На виконання заочного рішення суду 07 червня 2012 року Білоцерківським міськрайонний судом Київської області видано виконавчий лист № 2-783/2011.
В подальшому Білоцерківським міським відділом ДВС ГТУЮ у Київській області відкрито виконавче провадження №51282245 з примусового виконання вказаного вище виконавчого листа.
04 серпня 2017 року державним виконавцем Білоцерківського міського відділу ДВС ГТУЮ у Київській області Бібаєвою В.В. прийнято постанову про опис та арешт майна боржника, згідно з якою відповідно до ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» описано та накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.9-10).
На підставі постанови Білоцерківського міського відділу ДВС ГТУЮ у Київській області від 10 серпня 2017 року у виконавчому провадженні №51282245 суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Приватна експертна служба» 19 вересня 2017 року складено висновок про вартість нерухомого майна щодо житлового будинку АДРЕСА_1. Згідно з вказаним висновком вартість даного житлового будинку на дату оцінки становить 1 697 000 грн. (а.с.8, 113).
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив із того, що постанова про опис та арешт майна боржника від 04 серпня 2017 року ОСОБА_2 не оскаржується, а його доводи скарги про те, що суб'єктом оцінювання не проведено огляд об'єкта оцінки не є підставою для визнання дій державного виконавця неправомірними. Також суд дійшов висновку, що дія Закону України «Про мароторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не поширюється на дані правовідносини.
Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з таких підстав. Відповідно до ст. 383 ЦПК України, у редакції, чинній на момент розгляду справи, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно з ч.1 ст. 385 ЦПК України, у редакції, чинній на момент розгляду справи, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ч.2 ст.385 ЦПК України, у редакції, чинній на момент розгляду справи).
Відповідно до положень ч.5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції, чинній на момент розгляду справи, виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Статтею 72 ЦПК України, у редакції, чинній на момент розгляду справи, передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
У пункті 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» (із змінами і доповненнями) судам роз'яснено, що відповідно до ст. 385 ЦПК України скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
Також суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК України.
Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.
З матеріалів справи вбачається, що 12 жовтня 2017 року ОСОБА_2 ознайомився з вказаним вище висновком оцінки нерухомого майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Приватна експертна служба» від 19 вересня 2017 року, що підтверджується його підписом (а.с.113).
Із скаргою на дії державного виконавця ОСОБА_2 звернувся до суду 13 листопада 2017 року, тобто, з пропуском встановленого законом 10-денного строку на оскарження оцінки майна у судовому порядку. При цьому ОСОБА_2 не подав клопотання про поновлення цього строку.
За таких обставини, колегія суддів вважає, що скарга ОСОБА_2 в частині визнання неправомірними дій державного виконавця про визначення вартості нерухомого майна та визнання протиправним висновку про вартість нерухомого майна, підлягає залишенню без розгляду.
Однак, суд першої інстанції наведених вище положень закону, роз'яснень Пленуму Верховного Суду України та обставин справи, не врахував, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_2 в частині визнання неправомірними дій державного виконавця про визначення вартості нерухомого майна та визнання протиправним висновку про вартість нерухомого майна.
Що стосується вимог скарги ОСОБА_2 в частині зобов'язання Білоцерківського міського відділу ДВС ГТУЮ у Київській області повернути виконавчий лист №2-783/2011 від 07 червня 2012 року ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» та в частині заборони Білоцерківському міському відділу ДВС ГТУЮ у Київській області передавати на реалізацію нерухоме майно, то вони не підлягають до задоволення з тих підстав, що ці вимоги є похідними від вимог про визнання незаконною постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-783/2011 від 07 червня 2012 року, однак такі вимоги ОСОБА_2 до суду не заявляв.
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України у редакції, чинній на момент розгляду справи, щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення скарги ОСОБА_2, що в силу ст.376 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду та ухвалення нового рішення з наведених вище підстав.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити частково.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову.
Скаргу ОСОБА_2 в частині визнання неправомірними дій державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Бібаєвої Віти Вікторівни про визначення вартості нерухомого майна та визнання протиправним висновку про вартість нерухомого майна від 19 вересня 2017 року - залишити без розгляду.
У задоволенні скарги ОСОБА_2 в частині зобов'язання Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області повернути виконавчий лист №2-783/2011 від 07 червня 2012 року публічному акціонерному товариству «Райфайзен Банк Аваль» та в частині заборони Білоцерківському міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області передавати на реалізацію нерухоме майно - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді