Справа № 302/804/17
15.03.2018 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участі секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №11кп/777/209/2018 за апеляційною скаргою заступника прокурора Закарпатської області ОСОБА_6 на вирок Міжгірського районного суду Закарпатської області від 06.12.2017.
Цим вироком ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженка і мешканка АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодружена, що має на утриманні двох малолітніх дітей, не судима засуджена: за ч.1 ст. 358 КК України до штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 510 грн. і звільнена від відбування цього покарання, з посиланням на ст. 49 та ч.5 ст. 74 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності; за ч.4 ст. 358 КК України до штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 510 грн. і звільнена від відбування цього покарання, з посиланням на ст. 49 та ч.5 ст. 74 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності; за ч.1 ст. 190 КК України до штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 510 грн. і звільнена від відбування цього покарання, з посиланням на ст. 49 та ч.5 ст. 74 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності; за ч.3 ст. 358 КК України на один рік позбавлення волі і звільнена від відбування цього покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
ОСОБА_8 визнана винною у тому, що проживаючи в будинку ОСОБА_9 в АДРЕСА_2 , маючи з ним спільні господарство і побут та виховуючи спільно з ним двох доньок 2003 і 2006 року народження, 03.12.2013 у приміщенні управління соціального захисту Міжгірської РДА з метою протиправного заволодіння чужим майном внесла в офіційні документи - заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги і декларацію про доходи та майновий стан завідомо неправдиві відомості, що стало підставою для призначення і виплати їй соціальної допомоги, як малозабезпеченій сім'ї, і завдяки цьому отримала загалом 17389 грн. 70 коп. соціальної допомоги.
В апеляційній скарзі прокурор вказує, що оскільки ОСОБА_8 визнала вину і просила звільнити її від кримінальної відповідальності за частинами 1 і 4 ст. 358 та ч.1 ст. 190 КК України, суд, на підставі ст. 49 КК України та ч.2 ст. 284 КПК України, мав провадження в справі, в цій частині, закрити і звільнити її від кримінальної відповідальності. Проте, замість цього, суд ухвалив щодо ОСОБА_8 обвинувальний вирок, хоча і звільнив її від відбування покарання. Просить вирок в частині засудження ОСОБА_8 за кримінальні правопорушення, передбачені частинами 1 і 4 ст. 358 та ч.1 ст. 190 КК України скасувати, а кримінальне провадження щодо неї в цій частині закрити із звільненням її від кримінальної відповідальності.
Апеляційний суд заслухав доповідь судді про зміст вироку і доводи, викладені в апеляційній скарзі, промову прокурора на підтримання апеляційних вимог, перевірив матеріали кримінального провадження, обговорив доводи прокурора і знаходить, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з таких підстав.
Відповідно до припису ч.1 ст. 405 КПК України апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 КПК України.
Згідно з ч.4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Пунктом 24 ч.1 ст.3 КПК України визначено, що провадження з перегляду судових рішень в апеляційному порядку, як і кримінальне провадження у суді першої інстанції, є судовим провадженням.
Розгляд питання про звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється в порядку, передбаченому ст. 288 КПК України.
Доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених в обвинувальному акті, і визнаних доведеними судом, а також правова кваліфікація її дій в апеляційній скарзі не оспорюються.
Згідно зі ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за яке передбачено покарання менш суворе ніж обмеження волі, і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки.
Суд першої інстанції визнав ОСОБА_8 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 і 4 ст. 358 та ч.1 ст. 190 КК України, які є злочинами невеликої тяжкості, найсуворішим покаранням за які передбачено обмеження волі на строк до трьох років. Як зазначено у вироку, ОСОБА_8 визнала свою вину, у тому числі у вчиненні цих злочинів, розкаялась і просила звільнити її від кримінальної відповідальності. Отже, за цією частиною обвинувачення ОСОБА_8 підпадає під дію ст. 49 КК України.
Згідно з приписом ч.2 ст. 284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності кримінальне провадження закривається судом.
Відповідно до ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 КПК України, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, Апеляційний суд
апеляційну скаргу заступника прокурора Закарпатської області ОСОБА_6 задовольнити, вирок Міжгірського районного суду від 06.12.2017 щодо ОСОБА_8 в частині засудження за частинами 1 і 4 ст. 358 та ч.1 ст. 190 КК України скасувати, кримінальне провадження в цій частині закрити у зв'язку із звільненням від кримінальної відповідальності.
В решті цей вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: