Справа № 308/3208/18
29 березня 2018 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12018070040000757 - слідчого СВ Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором Мукачівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна,-
Слідчий у кримінальному провадженні №12018070040000757 - слідчий СВ Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенант поліції ОСОБА_2 , за погодженням з прокурором Мукачівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду з клопотанням про арешт майна, в якому просить накласти арешт на автомобіль марки AUDI, модель 89, червоного кольору, 1990 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який зберігається на спеціальному майданчику Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області за адресою м. Мукачево, вул. Ярослава Мудрого, 8, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , який зберігається при матеріалах кримінального провадження, з метою забезпечення збереження речового доказу та проведення експертиз, а тому виникла необхідність у накладенні арешту.
Враховуючи зазначене, в клопотанні (в прохальній частині) слідчий просить накласти арешт на вказане майно.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Частиною 1статті 170 КПК Українивизначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч.1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Згідно ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положеньстатті 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостоїстатті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Частиною 5 статті 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Зі змісту частини третьоїстатті 172 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Дослідженням наявних матеріалів встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогамст.ст.170,171 КПК України.
З досліджених слідчим суддею клопотання та доданих до нього документів встановлено, що всупереч частини 2 статті 171 КПК України у клопотанні про арешт майна не зазначено: 1) підстави і мети відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, частина 2 статті 170 КПК України визначає чіткий перелік такої мети, при цьому потрібно чітко зазначити підставу та відповідно обґрунтувати необхідність арешту.
Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання прокурору з метою усунення його недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє його права після усунення недоліків в строки, передбачені ст. 172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,372,395КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12018070040000757 - слідчого СВ Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором Мукачівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна - повернути прокурору, як таке, що подано без додержання вимог статті 171 КПК України та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1