Справа № 308/11522/17
21 березня 2018 року року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Леміш О.М
за участі секретаря Химинець О.Я
позивача ОСОБА_1М
представника позивача ОСОБА_2В
відповідача ОСОБА_3М
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгород , цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу , -
Позивач звернулася в суд з вищевказаною позовною заявою про розірвання шлюбу, яку мотивує тим, що вона 09 серпня 2003 року зареєструвала шлюб з громадянином ОСОБА_3, свідоцтво про шлюб серії І-ФМ №065656, видане виконкомом Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, актовий запис №23. Від даного шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про народження серії І-ФМ № 095941 видане 03.04.2008 року виконкомом Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 свідоцтво про народження серії І-ФМ № 303057 видане 18.11.2014 року виконкомом Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.
Протягом останніх років сімейне життя між сторонами почало втрачати любов і поступово, як наслідок, почало погіршуватися, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Кожен з них по-різному дивиться на головні критерії шлюбу, по- різному дивляться на життя, сім'ю. Відповідач постіймо нехтує сімейними цінностями, саме через нього постійні чвари вдома, і на жаль, свідком таких непорозумінь між двома дорослими людьми не рідко стають їх діти а це, вона переконана, не може позитивно впливати на їх психічний стан. Крім того, вище зазначена людина постійно спричиняє їй та їх дітям душевні страждання.
Позивачка та відповідач неодноразово протягом останнього року намагалися говорити один з одним про їх особисті сімейні проблеми, спокійно вирішувати їх та ніяких результатів це не дало. В сімейних стосунках нічого не змінювалося за останніх шість місяців, хоча сторони прикладали для цього максимально зусиль, їх відносини переросли в ще більш ворожі.
В результаті спільних розмов позивач прийшла до висновку, що розлучення це єдиний вихід для них побудувати нове щасливе життя та зберегти нормальне бачення про сім'ю їх спільних дітей, тим більше відповідач особисто вирішав сам розірвати з нею будь-які стосунки, пішов з помешкання де вони спільно проживали та не відвідує ні її не їх дітей, матеріально не забезпечує та не приймає участі у вихованні синів.
З підстав наведених вище, збереження їх сім'ї і подальше спільне проживання відповідачем є неможливим.
Позивач та її преставник в судовому засіданні позов підтримали та просили суд такий задовільнити.
Відповідач в судовому засіданні протии позову не заперечив.
Заслухавши позицію учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 09 серпня 2003 року зареєструвала шлюб з громадянином ОСОБА_3, свідоцтво про шлюб серії І-ФМ №065656, видане виконкомом Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, актовий запис №23. Від даного шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про народження серії І-ФМ № 095941 видане 03.04.2008 року виконкомом Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 свідоцтво про народження серії І-ФМ № 303057 видане 18.11.2014 року виконкомом Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.
Відповідно до вимог статті 24 Сімейного кодексу України шлюб гарантується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування чоловіка та жінки до шлюбу не допускається.
Правилами статтей 104 та 105 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Суд постановлює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина друга ст.112 Сімейного кодексу України).
Відповідно до статті 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Судом встановлено та знайдено підставність задоволення позовних вимог ОСОБА_1М про розірвання шлюбу , оскільки позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що шлюб між подружжям існує формально, примирення та збереження їх сімї є неможливим, подальше спільне їх життя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам.
На підставі статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77, 81, 89, 141 ЦПК України, ст.ст.104, 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд,-
Позов - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, зареєстрований 09 серпня 2003 року виконкомом Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, актовий запис №23 - розірвати.
Малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 залишити проживати з ОСОБА_1.
Прізвище позивачки після розірвання шлюбу залишити " Ганич."
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитися через 10 днів.
Головуючий О.М Леміш