Справа № 306/444/18
Провадження № 3/306/203/18
29 березня 2018 року м. Свалява
Суддя Свалявського районного суду Закарпатської області Ганчак Л.Ф., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, тимчасово непрацюючого, і.н.3183700172,
у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №060804 від 07 березня 2018 року “ОСОБА_1 07 березня 2018 року біля 07.40 год. в с.Голубине по вул.Центральній, керував автомобілем марки ROUER 220D номерний знак КВС21848 з явними ознаками алкогольного сп”яніння (різкий запах алкоголю). Від проходження освідчення для визначення ступені алкогольного сп»яніння в установленному порядку відмовився категорично”.
Зазначені дії ОСОБА_1 інспектором сектору превенції Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою не визнав та пояснив, що 07 березня 2018 року він керував транспортним засобом, в с.Голубине його зупинили працівники поліції та запропонували пройти тест на алкоголь, оскільки на їх думку в нього явна ознака алкогольного сп»яніння, а саме різкий запах алкоголю. Після п»ятиразового проходження алкотесту, який позитивного результату не дав, працівники поліції зупинили інший автомобіль, з якого запросили двох громадян та попросили останніх підписати протокол, зміст якого їм не роз»яснювали. Вважає, що протокол складено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки він не перебував в стані алкогольного сп»яніння та від медичного освідчення не відмовлявся.
Суддя, перевіривши матеріали справи, доходить наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП - провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, об'єктивну сторону правопорушення, за яким відносно ОСОБА_1 складено протокол становить керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків..., а також іншими документами.
Зі змісту вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення убачається, що ОСОБА_1 07 березня 2018 року біля 07.40 год. в с.Голубине по вул.Центральній, керував автомобілем марки ROUER 220D номерний знак КВС21848 з явними ознаками алкогольного сп”яніння (різкий запах алкоголю). Від проходження освідчення для визначення ступені алкогольного сп»яніння в установленному порядку відмовився категорично. На підставі відмови ОСОБА_1 у проходженні медичного обстеження на стан сп”яніння був складений протокол про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суддею встановлено, що протокол відносно ОСОБА_1 складено щодо правопорушення, яке полягає у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, хоча за змістом доданих документів - у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення, склад якого полягає у відмові водія від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння. Крім того, суддею встановлено, що до протоколу не додано жодного доказу, який би засвідчував факт керування транспортним засобом водієм у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 заперечує свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, а також те, що всі сумніви щодо доведеності винності порушником слід тлумачити на його користь, а тому суддя дійшов висновку, що при розгляді справи не доведено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Тому, враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 9, 247, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 цього Кодексу, у зв”язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до апеляційного суду Закарпатської області через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
РАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_3