Справа № 308/1806/18
03 квітня 2018 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді кримінальне провадження № 12018070170000199 від 19.12.2017 року, про обвинувачення
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Анталовці Ужгородського району, громадянина України, українця, із середньою освітою, неодруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -
22 лютого 2018 року до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018070170000199 від 19.12.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.3 ст.185 КК України разом з угодою про визнання винуватості від 16.02.2018 року.
З врахуванням даної угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором та підозрюваним , суд, відповідно до положень ст. 474 КПК України, переходить до провадження на підставі угоди.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що 19.12.2017 року близько 01 год. 00 хв. ОСОБА_6 таємно та з корисливих міркувань, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом відкриття дверей проник до господарської споруди типу сарай, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , та викрав бензопилу марки «Дніпро-М» з пластиковим корпусом, з шиною та без ланцюга, бувшої у використанні, яка належить ОСОБА_4 .
Після викрадення вказаної бензопили, маючи реальну можливість розпорядитися цим майном, ОСОБА_7 продав її за ціною 300 грн. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно з висновком експерта № 70-02-18 від 06.02.2018 року ринкова вартість бензопили марки «Дніро-М» з пластиковим корпусом, з шиною та без ланцюга, бувшої у використанні, з урахуванням технічного стану, станом на 19.12.2017 року становить 595,00 грн.
Тим самим своїми умисними протиправними діями ОСОБА_6 заподіяв ОСОБА_4 матеріальних збитків на загальну суму, що становить 595,00 грн.
Як вбачається з угоди про визнання винуватості від 16.02.2018 року, прокурор та підозрюваний ОСОБА_6 дійшли згоди щодо всіх її істотних умов: формулювання підозри, правової кваліфікації дій обвинуваченого, який у повному обсязі обвинувачення беззастережно визнає свою винуватість у скоєному.
Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання - за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки. При цьому сторони дійшли висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та погоджуються про звільнення від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку, на підставі ст. 75 КК України.
В судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16.02.2018 року між прокурором у кримінальному провадженні № 12018070170000199 - ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 .
Потерпілий ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні не заперечив проти затвердження угоди.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення в якому його обвинувачують, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, підтвердив укладення угоди про визнання винуватості та просив затвердити її з врахуванням істотних умов, по яким сторони досягли взаємної згоди.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 підтвердив укладення угоди про визнання винуватості між прокурором у кримінальному провадженні № 12018070170000199 - ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_6 , та просив затвердити її з врахуванням істотних умов, по яким сторони досягли взаємної згоди.
Обвинувачений ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні пояснив, що права надані йому законом у зв'язку з укладенням угоди про визнання винуватості він повністю розуміє, з наслідками укладення та затвердження угоди про визнання винуватості обізнаний, характер обвинувачення та його суть йому зрозумілі, обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди, із ним узгоджено та є цілком зрозумілим, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України визнає повністю.
Також у підготовчому судовому засіданні обвинувачений підтвердив суду, що угода про визнання винуватості від 16.02.2018 року укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді та просив її затвердити.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185 КК України, а саме - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення. - кваліфіковано вірно.
Суд не вправі перевіряти фактичні обставини, вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, оскільки не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання вини.
Судом на виконання вимог ст. 474 КПК України сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого ОСОБА_6 не встановлено.
В підготовчому судовому засіданні суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода про визнання винуватості від 16.02.2018 року не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.
Судом, у відповідності до ч. 2 ст. 473 КПК України учасникам судового провадження роз"яснено наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, а саме обмеження права на оскарження вироку, згідно з положеннями ст. ст. 394, 424 КПК України, а для підозрюваного, обвинуваченого також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені КК України.
При вирішенні питання про відповідність угоди про визнання винуватості від 20.11.2017 року вимогам ст.ст. 469, 470, 472 КПК України суд враховує що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, зокрема щодо змісту та порядку укладення угоди, а також щодо узгодженої між сторонами міри покарання, яка відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, правова кваліфікація дій обвинуваченого вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.
Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України суд при прийняття рішення у підготовчому судовому засіданні має право затвердити угоду.
Відповідно до ч.1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
З врахуванням вищевказаного, суд приходить до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості укладеної 16.02.2018 року між прокурором у кримінальному провадженні № 12018070170000199 - ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_6 .
Відповідно до ч.5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Обставинами , які обтяжують покарання , є щире каяття.
Обставин , які обтяжують покарання не встановлено.
За таких обставин враховуючи тяжкість злочину, конкретні обставини справи, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 65 КК України, відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення, попередження нових злочинів, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, суд приходить до переконання, про можливість виправлення ОСОБА_6 без відбування покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, і тому призначає, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі, зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік, та з покладенням на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання до набрання вироком законної сили. залишити без змін.
Речовий доказ по справі - бензопилу марки «Дніпро-М» з пластиковим корпусом, з шиною та без ланцюга, бувша використанні, яка передана на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 - повернути ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 373,374,376, 395, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16.02.2018 року між прокурором у кримінальному провадженні № 12018070170000199 від 19.12.2017 року прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язків - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання, обраний щодо ОСОБА_7 , до набрання цим вироком законної сили - залишити без змін.
Судові витрати по справі - відсутні.
Речовий доказ по справі - бензопилу марки «Дніпро-М» з пластиковим корпусом, з шиною та без ланцюга, бувша використанні, яка передана на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 - повернути ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений прокурором, обвинуваченим, його захисником, виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1