Справа № 308/708/18
20 березня 2018 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Леміш О.М.,
за участі секретаря Химинець О.Я.,
заявників ОСОБА_1В та ОСОБА_2Ю ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1В та ОСОБА_2Ю , заінтересована особа
Покровський районний у місті ОСОБА_3 відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області,
про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей,-
ОСОБА_1В та ОСОБА_2Ю звернулись до суду з заявою про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження, посилаючись на те, що 16 березня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб, про що Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області 16 березня 2013 року зроблено актовий запис №127.
Дівоче прізвище ОСОБА_5 після реєстрації шлюбу змінено на ОСОБА_1.
Наведене підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-КИ №246324.
Згодом, 21 серпня 2013 року у них народився син, громадянин України - ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народження, серії МА №2698172, видане 27 серпня 2013 року відділом реєстрації актів цивільного м.Ниредьгаза, Угорська республіка.
Нажаль, після одруження і народження дитини, їх відносини істотно погіршилися. Подружнє життя було для них тяжким тягарем, сторони втратили будь-які почуття один до одного. Часті сварки призвели до втрати взаємної поваги у подружжя.
З огляду на такі обставини, вважають за необхідне звернутися до суду з спільною заявою про розірвання шлюбу.
Розірвання шлюбу вважають необхідним, адже не можуть надалі перебувати у юридично, офіційно оформленому шлюбі. Подальше подружнє життя є неможливим, також вважають , що існування даного шлюбу, згубно впливає як на них , так і на їх дитину, та суперечить інтересам всіх вказаних осіб, що мають істотне значення.
Перед зверненням до суду заявники уклали договір про спільне піклування, утримання та участь у вихованні дитини, а також нотаріально посвідчений договір про розмір аліментів.
За спільною згодою заявників дитина залишаться на проживанні з матір'ю.
Також, ОСОБА_4 бажає відновити за собою дошлюбне прізвище - ОСОБА_4.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Суд, заслухавши пояснення заявників та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
16 березня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб, про що Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області 16 березня 2013 року зроблено актовий запис №127.
Дівоче прізвище ОСОБА_5 після реєстрації шлюбу змінено на ОСОБА_1.
Наведене підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-КИ №246324.
Згодом, 21 серпня 2013 року у них народився син, громадянин України - ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народження, серії МА №2698172, видане 27 серпня 2013 року відділом реєстрації актів цивільного м.Ниредьгаза, Угорська республіка.
Перед зверненням до суду заявники уклали договір про спільне піклування, утримання та участь у вихованні дитини, а також нотаріально посвідчений договір про розмір аліментів.
За спільною згодою заявників дитина залишаться на проживанні з матір'ю.
Також, ОСОБА_4 бажає відновити за собою дошлюбне прізвище - ОСОБА_4.
Судом також встановлено, що подружнє життя між сторонами не склалося в силу різних причин. Наміру зберігати сім'ю не мають, сім'я розпалась і подальше її збереження неможливе, шлюб існує формально, подальше спільне життя суперечить інтересам заявників.
Згідно з положеннями ст. 109 Сімейного кодексу України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Згідно з п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст. 109 СК ( 2947-14 ) подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: з ким з них будуть проживати діти; яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Крім того, подружжя подає до суду договір про розмір аліментів на дитину (дітей). Судам слід перевіряти дотримання нотаріального посвідчення такого договору. У ньому сторони передбачають способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини. Сторони передбачають у договорі також порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків. При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подачі заяви, якщо її не відкликано хоча б одним із подружжя.
Відповідно до ч. 3 ст. 109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Враховуючи вищенаведене та з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, суд вважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, сім'я розпалася остаточно, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі заявників, а відтак укладений між заявниками шлюб підлягає розірванню.
На підставі ст. 109, 113, 121 СК України, керуючись ст. ст. 76, 89, 293, 294, 352, 354-355 ЦПК України, суд -
Рішив :
Заяву - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області 16 березня 2013 року, актовий запис №127
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 повернути дошлюбне прізвище «Сатановська».
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.М Леміш