Справа № 182/7499/17 22-ц/774/837/К/18
03 квітня 2018 року м.Кривий Ріг
Справа № 182/7499/17-ц
Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.
секретар судового засідання - Чубіна А.В.
сторони:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Виконавчий комітет Нікопольської міської ради Дніпропетровської області,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2017 року, яка постановлена суддею Кобеляцька-Шаховал І.О. у місті Нікополі Дніпропетровської області (відомості щодо часу постановлення ухвали відсутні) та повне судове рішення складено 21 грудня 2017 року, -
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2017 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Виконавчий комітет Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, про встановлення факту, який має юридичне значення, застосування політичних репресій, реабілітації, видачі довідки «Про реабілітацію».
В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та задовольнити його заяву у повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала суду є підставою для відкриття кримінального провадження.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.
Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційній суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, що, згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню без задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, який має, юридичне значення, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку окремого провадження.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 1 статті 315 ЦПК України визначено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені в судовому порядку.
Згідно з ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В силу ч.4 ст.315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Аналіз даних норм дає підстави для висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, що засвідчує факт, що має юридичне значення; 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення " № 5 від 31 березня 1995р. з наступними змінами, суди при вирішенні питання про підвідомчість справи мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено не судовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду. Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород.
ОСОБА_1 просить суд встановити факт застосування до нього репресій з 01 березня 1982 року адміністрацією управління "Мегіоненергонафти" ВО "Нижньовартовськнафтогаз" Тюменської області Російської Федерації у вигляді незаконних звільнень, поміщення в психіатричну установу Тюменської області Російської Федерації, травми до безстрокової інвалідності другої групи, реабілітації від репресій (а.с. 1-2). Такий факт не відноситься до переліку, що міститься у ч.1 ст.315 ЦПК України, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до критичної оцінки дій судді Кобеляцької-Шаховал І.О. і не містять доводів на спростування наведених висновків суду, у зв'язку з чим не приймаються колегією суддів до уваги, як такі, що не мають правового значення для вирішення даної справи.
Керуючись ст. ст. 374, 375,381,382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2017 року залишити без змін..
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 квітня 2018 року.
Головуючий:
Судді: