Справа №295/1810/18
Категорія 18
2-а/295/309/18
21.03.2018 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Гумен Н.В.
при секретарі Скришевській О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Богунського районного суду міста Житомира справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Житомирі, інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Синельникова Максима Віталійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1, звертаючись до Богунського районного суду міста Житомира, як місцевого адміністративного суду, просив визнати протиправною та скасувати постанову інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Синельникова Максима Віталійовича серії БР № 495239 від 06.02.2018 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, мотивуючи свої вимоги тим, що 06.02.2018 року його автомобіль було зупинено працівниками патрульної поліції, які не представились, службові посвідчення не пред'явили, причину зупинки не пояснили, протиправно доставили позивача у відділ поліції, однак прокол затримання не вручили, питання щодо накладення адміністративного стягнення вирішили без участі позивача. Оскаржувана постанова була вручена позивачу заповненою, без врахування його пояснень та зі змісту постанови вбачається, що позивач вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки керував автомобілем в темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар, та ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки позивач не пред'явив посвідчення водія, з чим позивач не погоджується, оскільки вказує, що він пред'явив посвідчення водія, але після того, як працівник поліції пред'явив своє службове посвідчення та позивач зміг пересвідчитися у наявності в такої особи відповідних повноважень, крім того, позивач вказує, що рухаючись в темну пору доби по засніженій дорозі він не міг керувати автомобілем, не увімкнувши при цьому світло фар, при цьому інспектор поліції не навів доказів у зворотному.
13.03.2018 року до суду надійшов відзив, у якому представник відповідача вказав, що у відповідача були наявні достатні підстави вважати, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, а зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дали достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення, при цьому саме існування наведених обставин і зумовило виникнення в інспектора поліції на підставі статті 32 Закону України «Про Національну поліцію» права на реалізацію повноважень вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи. В даному випадку після зупинки транспортного засобу інспектор підійшов представився, повідомив причину зупинки транспортного засобу, попросив пред'явити документи, які надають право керувати транспортним засобом. Позивач правопорушення заперечував та відмовився надавати документи, у зв'язку з тим. що хотів побачити докази правопорушення. У зв'язку з тим, що позивач не пред'явив документи, відповідач був змушений доставити останнього до Житомирського міського відділу поліції для складання адміністративних матеріалів. Після встановлення особи водія, інспектором було проведено спрощений порядок розгляду справи, було роз'яснено позивачу його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Жодних клопотань чи інших пояснень, які б відрізнялися від наданих на місці зупинки транспортного засобу, позивач не надавав, за результатами розгляду справи інспектором було прийняте рішення притягнути до відповідальності позивача за ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, об'єднавши правопорушення згідно ст. 36 КУпАП, накладено штраф в розмірі 425 грн. В подальшому було ознайомлено позивача з винесеною постановою, про що свідчить його підпис. Тому відповідач вважає, що він дів відповідно та у межах повноважень, визначених законодавством.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Уповноважений представник Управління патрульної поліції у м. Житомирі в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги не визнав у повному обсязі.
Відповідно до п. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Судом встановлено, що 06.02.2018р. інспектором роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Синельниковим Максимом Віталійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія БР № 495239 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності зач. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126, ст. 36 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Виходячи зі змісту оскаржуваної постанови, 06.02.2018 року о 02 год. 27 хв. водій ОСОБА_1, рухаючись в м. Житомирі по проспекту Миру, 22, не увімкнув ближнє світло фар в темну пору доби та не пред'явив посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб, чим допустив порушення Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 122. ч. 1 ст. 126 КУпАП, на підставі чого на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн.
Частина 2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ч.1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення - керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 222 КУпАП України, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (ст. 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша ст. 44, ст. 44-1, ч. 2 ст. 106-1, ч. 1, 2, 3, 4 і 6 ст. 109, ст. 110, ч. 3 ст. 114, ч. 1 ст. 115, ст. 116-2, ч. 2 ст. 117, ч. 1,ч 2 ст. 119, ч. ч. 1, 2, 3, 5 і 6 ст. 121, ст. 121-1, 121-2, ч. 1, 2 і 3 ст. 122 КУпАП тощо.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.
Позивач у позові вказує, що після зупинення транспортного засобу працівник поліції не представився та не пред'явив службове посвідчення.
Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.
Згідно з ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
На підтвердження своїх доводів позивач надав диск, на якому міститься відеозапис щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення. Судом досліджено наданий відеозапис та з нього вбачається, що відеозапис розпочато не у момент зупинки транспортного засобу, а дещо пізніше, тому з нього не можливо встановити, чи назвав поліцейський своє прізвище, посаду, спеціальне звання, та з відеозапису на диску вбачається, що поліцейським на вимогу позивача пред'явлено службове посвідчення
Згідно ст. 32 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, зокрема, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Статтею 35 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, зокрема, якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Також позивач у позові посилається на те, що поліцейський не повідомив про причини зупинки транспортного засобу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, тобто на відповідача.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015, № 580-VIII поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Пунктом 9 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото-, і кінозйомки, відеозапису.
В якості доказу у справі стороною відповідача надано суду відеодиск, на якому міститься відеозапис щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, за яке позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні було оглянуто відеозапис, однак на ньому не зафіксовано сам факт порушення позивачем правил дорожнього руху України, а саме того, що позивач рухався у темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар, у відтворенні взагалі не спостерігається рух транспортного засобу, а тому суд не вважає, що даний відеозапис може слугувати належним доказом такого правопорушення, оскільки він не відтворює факт вчиненого адміністративного правопорушення, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Однак, з вказаного запису вбачається, що позивачем ОСОБА_1 на вимогу поліцейського не було надано посвідчення водія та реєстраційних документів на транспортний засіб. Також, з вказаного відеозапису вбачається, що при зупинці транспортного засобу поліцейським вказано причини його зупинки, чим спростоване твердження позивача про зворотне.
Частиною 1 ст. 260 КУпАП передбачено, що у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 КУпАП, про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.
Як встановлено судом, позивач відмовився пред'явити поліцейському посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб, отже поліцейським вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення, поліцейським було допущено адміністративне затримання ОСОБА_1 та неправомірності дій поліцейського в цьому суд не вбачає.
Щодо відсутності протоколу про адміністративне правопорушення, то слід зазначити, що у розрізі даного спору це не є предметом судового розгляду, оскільки позивачем оскаржується постанова про накладення адміністративного стягнення та позивачем не оскаржується правомірність адміністративного затримання, яке було до нього застосоване.
Статтею 280 КУпАП визначає обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Позивач вказував, що інспектором поліції було порушено дану норму під час оформлення матеріалів про притягнення його до адміністративної відповідальності, однак суд критично відноситься до даного твердження, оскільки позивачем не надано жодного доказу викладеним обставинам, а його доводи зводяться до формального характеру.
Згідно статі 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого а адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд вважає недоведеним.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягаюь частковому задоволенню та оскаржувана постанова підлягає скасуванню у частині притягнення позивача до відповідальності на підставі 1 ст. 126 КУпАП, решта позовних вимог задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 7, 122, 162, 222, 245, 247, 251, 252, 254, 255, 256, 268, 284, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 5, 6, 8, 9, 19, 72-77, 99, 242-246, 268-272, 286 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Житомирі, інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Синельникова Максима Віталійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 495239 від 06.02.2018 року у частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративноі відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а саме Богунський районний суд м. Житомира.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1).
Відповідачі: Управління патрульної поліції у м. Житомирі (місцезнаходження: м. Житомир, вул. Покровська, 96).
Інспектор роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Синельников Максим Віталійович (місцезнаходження: м. Житомир, вул. Покровська, 96).