пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
04 квітня 2018 р.
Справа № 903/84/18
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №903/84/18
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “АРГОН”, м. Миколаїв
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Континіум-Трейд”, м. Луцьк
про стягнення 31 911,37 грн.,
за участю представників:
від позивача: н/з,
від відповідача: н/з,
16.01.2018р. товариство з обмеженою відповідальністю “АРГОН” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Континіум-Трейд” про стягнення заборгованості в сумі 31911, 37 грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.01.2018р. справу № 905/131/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “АРГОН” до товариства з обмеженою відповідальністю “Континіум-Трейд” про стягнення заборгованості в сумі 31911, 37 грн. відповідно до територіальної підсудності передано на розгляд до господарського суду Волинської області.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 62-пм-14 від 01.04.2014р.
Ухвалою суду від 16.02.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 14.03.2018 р.
Сторони в судове засідання 14.03.2018р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату і час проведення підготовчого засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 4302443659677 від 22.02.2018р. та № 5405507172839 від 23.02.2018р.
12.03.2018р. відповідач подав відзив в якому зазначає, що ТОВ “Континіум-Трейд” було застосовано оперативно-господарські санкції, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 236 Господарського кодексу України, а саме: відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином. У відзиві на позов відповідач просив суд відкласти підготовче засідання для надання позивачем заперечень на відзив.
Ухвалою суду від 14.03.2018р. було постановлено закрити підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 04.04.2018р.
29.03.2018р. позивач подав клопотання № 2 від 29.03.2018р., в якому просив розгляд справи проводити без участі представника; зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.
В судове засідання 04.04.2018р. представники сторін не з'явились.
Факт належного повідомлення сторін у справі про дату і час розгляду справи підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 5405507220582 від 26.03.2018р. та № 4302443710060 від 23.03.2018р.
29.03.2018р. та 03.04.2018р. від позивача надійшли клопотання № 2 від 29.03.2018р. в яких позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить проводити розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи те, що неявка сторін не перешкоджає розгляду справи, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в судовому засіданні 04.04.2018р., судом було вирішено спір за відсутності представників сторін, зважаючи на те, що сторони належним чином були повідомлені про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами згідно з положеннями статті 202 Господарського процесуального кодексу України.
Вимога позивача про стягнення з відповідача 31 911,37 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № 62-пм-14 від 01.04.2014р., підлягає до задоволення з огляду на таке.
01.04.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю “АРГОН” як постачальником та товариством з обмеженою відповідальністю “Континіум-Трейд” в особі Маріупольської філії ТОВ «Континіум-Трейд» як покупцем було укладено договір поставки № 62-пм-14.
Відповідно до п. 2.1. постачальник зобов'язувався поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язувався прийняти цей товар і здійснити оплату відповідно до умов цього договору.
Згідно із п. 2.2. договору покупець направляє постачальнику замовлення на підставі специфікації (яка діє на момент направлення замовлення покупцем), затвердженої сторонами.
Замовлення оформляється на бланку замовлення, де вказується асортимент, кількість і ціна товару, термін і місце поставки, загальна вартість замовлення.
Відповідно до п. 8.1.1. ціна товару вказується у замовленні на підставі специфікації, яка діє на момент відправлення замовлення.
Згідно з п. 8.2.1.договору покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з моменту поставки.
01.04.2014р. сторони склали протокол узгодження розбіжностей до договору поставки № 62-пм-14 від 01.04.2014р.
23.12.2015р. сторони уклали додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору поставки № 62-пм-14 від 01.04.2014р.
В додатковій угоді сторони узгодили порядок набрання чинності та термін дії договору № 62-пм-14 від 01.04.2014р.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними № АР - 0003724 від 17.05.2017р. на суму 10 113 грн., № АР-0002428 від 23.03.2017р. на суму 12 010,43 грн., № АР-0003990 від 01.06.2017р. на суму 15 813,12 грн., а всього на загальну суму 37 936,55 грн. Видаткові накладні підписані сторонами, скріплені їх печатками, а відтак є належними доказами в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
30.09.2017р. між сторонами було складено акт звірки розрахунків № 27225, згідно з яким залишок заборгованості на користь ТОВ «Аргон» станом на 30.09.2017р. склав 31 911,37 грн.
В позовній заяві позивач просить стягнути із відповідача саме цю суму заборгованості- 31 911,37 грн.
Доказів, які б спростовували заборгованість в розмірі 31 911,37 грн., або доказів її оплати, відповідач суду не надав.
У відповідності із ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 144 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено,що майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Згідно із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 193 ГК України та статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язання щодо оплати отриманого товару підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення із відповідача 31 911,37 грн. заборгованості.
Щодо заперечнь відповідача у відзиві № б/н від 12.03.2018р. про те, що ТОВ “Континіум-Трейд” було застосовано оперативно-господарські санкції щодо позивача, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 236 Господарського кодексу України, а саме: відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином, то суд їх до уваги не бере, оскільки вони є безпідставними з огляду на наступне.
Частинами 1, 2 ст. 217 Господарського кодексу України визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.
У господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій: 1) одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною; відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо; 2) відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо); 3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо; 4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.
Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші види оперативно - господарських санкцій.
Відповідно до ч.1 ст. 237 ГК України, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.
Відповідач у відзиві від 12.03.2018р. зазначив, що постачальник не виконував замовлення у повному обсязі, систематично порушував умови поставки, не дотримувався термінів поставки товарів та здійснював поставку товару у невідповідній кількості; вказував, що систематичне невиконання позивачем умов договору завдало збитків відповідачу, що призвело до упущеної вигоди.
У р. 10 договору поставки № 62-пм-14 від 01.04.2014р. сторони узгодили, що у разі порушення умов договору, постачальник зобов'язаний відшкодувати покупцю завдані цим збитки в повному обсязі. Відшкодування покупцю збитків проводиться шляхом надання постачальнику документів, які підтверджують факт понесення збитків покупцем та відшкодовуються постачальником шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок покупця або списанням кредиторської заборгованості на підставі підписання відповідного документ, а відповідальність постачальника за порушення термінів поставки товару полягає у сплаті неустойки.
Відповідач не додав до відзиву жодних доказів, які б підтвердили факт заподіяння йому збитків.
Разом з цим, в договорі поставки № 62-пм-14 сторонами не визначено порядку застосування такої оперативно-господарські санкції, як відмова від оплати, тому вона не може бути застосована до позивача у даних правовідносинах, оскільки оперативно-господарські санкції мають виключно договірний характер, порядок їх застосування також має бути визначений договором.
У зв'язку із задоволенням позову судові витрати на підставі до ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 11, 509, 526, 527, 530, 610, 712 Цивільного кодексу України, ст. 144, 173, 217, 235, 237 Господарського кодексу України, ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Континіум-Трейд” (м. Луцьк, проспект Соборності, 43, код ЄДРПОУ 33170637) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “АРГОН” (м. Миколаїв, вул. Громадянська, 16, код ЄДРПОУ 38934451) 31 911 грн. 37 коп. заборгованості за договором поставки, 1 762 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
Повне рішення складено: 04.04.2018р.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя І. О. Якушева