Справа № 171/812/16-к Суддя 1 інстанції ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/774/101/К/18 Суддя-доповідач ОСОБА_2
29 березня 2018р. м.Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Кривому Розі кримінальне провадження, за №12016040410000012 щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
яка народилася в с.Катеринівка, Апостолівського району,
Дніпропетровської області, зареєстрована та
мешкає за адресою:
АДРЕСА_1 , -
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 на вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017р.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_8
потерпіла ОСОБА_9
представник потерпілої ОСОБА_10
обвинувачена ОСОБА_6
захисник обвинуваченої ОСОБА_7
Захисник ОСОБА_7 в інтересаї обвинуваченої ОСОБА_6 просить скасувати вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 12.12.2017р. щодо її підзахисної ОСОБА_6 , оскільки його ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, призначивши новий розгляд у суді першої інстанції.
Вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017р. ОСОБА_6 визнано винуватою і засуджено за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України, за ознаками: умисне легке тілесне ушкодження і призначено покарання у виді громадських робіт строком 150 годин.
Вирішено питання по речовим доказам.
Захисник обвинуваченої, адвокат ОСОБА_7 , обґрунтовуючи апеляційну скаргу, вказує на те, що вирок суду першої інстанції ухвалений на підставі неналежних та недопустимих доказів, тому є незаконним.
Вважає, що судово-медична експертиза, як один із доказів не відповідає вимогам закону, тому її не можна визнавати належним доказом, а саме: суд не перевірив повноваження судово-медичного експерта, та не перевірив чи належним чином він попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, окрім того, зазначає, що експертний висновок має фотографії на яких не видно якихось тілесних ушкоджень у потерпілої.
Представник потерпілої ОСОБА_9 , адвокат ОСОБА_10 , в запереченнях на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржуваний вирок щодо ОСОБА_6 , без змін, оскільки він є обґрунтованим, вмотивованим і законним, а призначене покарання справедливим, таким, що відповідає ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченою злочину та її особі, при цьому вважає, що вимога обвинуваченої про застосування до неї ст.49 КК України, не заслуговує на увагу, у зв'язку з її необґрунтованістю.
За обставин, встановлених судом першої інстанції та детально викладених у вироку, ОСОБА_6 24 грудня 2015р., близько 10.00 год., перебуваючи на проїжджій частині по АДРЕСА_2 , де вона проживає, на ґрунті усталених неприязних відносин, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , яка стояла неподалік, підійшла до останньої з правого від неї боку та нанесла три удари кулаком правої руки в верхню третину правого плеча ОСОБА_9 . Внаслідок вказаних дій ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_9 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді трьох синців на правому плечі, що могли виникнути від дії тупого предмета (предметів), або при ударі об такий (такі), які за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше шести днів.
Дії обвинуваченої ОСОБА_6 судом кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України за ознаками умисне легке тілесне ушкодження.
Обвинувачена ОСОБА_6 в судовому засіданні апеляційної інстанції, підтримала апеляційну скаргу свого захисника ОСОБА_7 , від своєї апеляційної скарги відмовилася, просила скасувати вирок суду першої інстанції щодо неї, призначивши новий розгляд у суді першої інстанції, з підстав викладених в апеляційній скарзі захисника.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримала свою апеляційну скаргу, просила скасувати вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 з підстав викладених в її апеляційній скарзі, призначивши новий розгляд у суді першої інстанції.
Прокурор, в судовому засіданні при апеляційному розгляді, заперечувала проти задоволення апеляційних вимог захисника, просила вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишити без змін, та на підставі ст.49, ч.5 ст.74 КК України, звільнити обвинувачену від призначеного судом покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Потерпіла ОСОБА_9 , її представник ОСОБА_10 , кожна окремо, в судовому засіданні апеляційної інстанції, заперечували проти задоволення вимог апеляційної скарги сторони захисту, просили вирок суду щодо ОСОБА_6 залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, думку сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в апеляційних скаргах доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Виходячи з вимог ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених кримінально процесуальним кодексомУкраїни.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції зазначені вимоги процесуального закону виконав належним чином дослідивши докази кожен окремо, і в сукупності.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції, заслухавши в судовому засіданні показання обвинуваченої ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_9 , свідків: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , допитавши експерта ОСОБА_14 , дослідивши пред'явлені стороною обвинувачення докази: висновки експерта (ар.пр.8, 10-11, 32-33, 34-35, т.1), протоколи проведення слідчого експерименту від 19 лютого 2016р. за участю потерпілої і свідка ОСОБА_11 (ар.пр.24-26, 27-29, т.1), розпорядження сільського голови Михайлівської сільської ради Дніпропетровської області «Про уточнення наявного та постійного населення на території Михайлівської сільської ради та подвірного списку по обліку худоби на 01 січня 2016 року та наявності сільськогосподарської техніки на місцевості» №74 від 01 грудня 2015р. (ар.пр.15, т.1), повно й неупереджено, дослідив всі обставини кримінального провадження, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку та дійшов правильного висновку, щодо винуватості ОСОБА_6 в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
З таким висновком суду першої інстанції повністю погоджується і суд апеляційної інстанції.
Доводи захисника ОСОБА_7 щодо незаконності судового рішення, ухваленого на підставі недопустимого доказу висновку судово-медичної експертизи №264/16-Е5 від 27.01.2016р-28.01.2016р., колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки винуватість обвинуваченої була доведена не тільки висновком судово-медичної експертизи №264/16-Е5 щодо потерпілої але сукупністю доказів, досліджених і оцінених судом у відповідності до вимог кримінально процесуального закону, де одним із доказів є зазначений висновок судового медичного експерта.
Щодо доводів захисника про те, що висновки судово-медичної експертизи є неналежним доказом, колегія суддів вважає їх безпідставними.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження судово-медичне обстеження ОСОБА_9 , було проведено судово-медичним експертом завідувачем Апостолівського районного відділення судово-медичної експертизи КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи ДОР ОСОБА_14 , на підставі направлення чергового Апостолівського відділення поліції - ОСОБА_15 за №31 від 25.12.2015р. (ар.пр.8, т.1). Обстеження здійснювалося після встановлення особи потерпілої за її паспортом серії НОМЕР_1 , також у висновку спеціаліста №264 від 25.12.2015р. зазначено, що в направленні чергового поліції вказані обставини події, за яких 24.12.2015р. в с.Катеринівка ОСОБА_9 вдарила ОСОБА_6 . При безпосередньому огляді і дослідженні потерпілої експерт виявив на зовнішній поверхні правого плеча, у верхній його третині: три синці округлої форми, блідо-синюшного кольору з нечіткими контурами, розмірами: 2,0х1,7см., 2,0х1,5см., та 1,5х1,0 см., про, що зазначив в дослідженні, дійшовши висновку, що наявні тілесні ушкодження у потерпілої відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, які мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше шести днів (ар.пр.8-зворот). На підставі зазначеного висновку ОСОБА_9 , 4 січня 2016р. звернулася з заявою про вчинене кримінальне правопорушення до слідчого СВ Апостолівського ВП Нікопольського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_13 , вказавши, що 24.12.2015р. ОСОБА_6 спричинила їй тілесні ушкодження (ар.пр.6, 8 т.1), в цей же день відомості про вчинене кримінальне правопорушення за ч.1 ст.125 КК України були внесені до ЄРДР за №12016040410000012 (ар.пр.1).
04.01.2016р. слідчим, для перевірки ступеню тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілої, згідно з вимогами ст.ст.242, 243 КПК України винесена постанова про призначення судово-медичної експертизи для встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень, проведення, якої доручено завідуючому Апостолівського відділення СМЕ ОСОБА_14 , який проводив судово-медичне обстеження потерпілої ОСОБА_9 .
Із висновку експерта №264/16-Е5 вбачається, що експерту для проведення експертизи була надана постанова слідчого від 04.01.2016р. з супровідним листом за вихідним №2/702 від 26.01.2016р., експертиза була проведена на підставі акта судово-медичного обстеження №264 від 25.12.2015р., експерт був ознайомлений з правами та обов'язками, передбаченими ст.69, 70 КПК України та попереджений за відмову або ухилення від дачі висновку експерта, або дачі свідомо неправдивого висновку експерта за ст.ст.384, 385, 387 КК України, що підтверджено його особистим підписом і печаткою (ар.пр.10, т.1).
З матеріалів справи видно, що висновок спеціаліста №264 і висновок експерта №264/16-Е5 проведено судово-медичним експертом завідувачем Апостолівського районного відділення судово-медичної експертизи КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи ДОР - ОСОБА_14 , який має 5-й клас, 13 ранг державного службовця, 2 кваліфікаційну категорію та 9-ти річний експертний стаж роботи, він має відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень, отримав кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності, тобто є суб'єктом експертної діяльності державної спеціалізованої установи до виключних повноважень, якої належить здійснення судово-експертної діяльності, пов'язаної з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз (ар.пр.8, 10, т.1).
Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_14 , підтвердив свої висновки, а також обставини проведення експертизи, зазначивши, що при проведенні експертизи він був ознайомлений з правами та обов'язками, передбаченими ст.ст.69-70 КПК України, попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385, 387 КК України, експертиза ним проводилася відповідно до Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України №6 від 17.01.1995р., Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 р.
Окрім того, експерт ОСОБА_14 пояснив, що тілесні ушкодження блідо-синюшного кольору з нечіткими контурами які він виявив при обстеженні ОСОБА_9 відповідають строку їх нанесення - одна або дві доби.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає висновок експерта №264/16-Е5 належним і законним доказом, а доводи захисника ОСОБА_7 з цього приводу неспроможними.
Колегія суддів погоджується з видом та розміром призначеного обвинуваченій ОСОБА_6 покарання, та вважає, що призначене судом покарання є справедливим й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Проте, колегія суддів, з огляду на обставини кримінального провадження встановила, що відносно ОСОБА_6 наявні підстави для застосування вимог закону щодо її звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Як вбачається із роз'яснень, які містяться в п.2 постанови Пленуму ВСУ № 12 від 23 грудня 2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення від кримінальної відповідальності», при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд під час судового розгляду справи повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені кримінальним кодексом. Судам слід звернути увагу на те, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.
У п.16 зазначеної постанови роз'яснено, що можливість закриття справи судом апеляційної інстанції у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності передбачена ст.417 КПК. Установивши обставини, що дають підстави для закриття справи (з урахуванням доводів, наведених в апеляції), суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні ОСОБА_6 були роз'ясненні підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, за ст.285 КПК України.
ОСОБА_6 , в судовому засіданні пояснила, що вважає себе не винуватою, підтримує апеляційну скаргу свого захисника, і заперечує проти звільнення її від кримінальної відповідальності, і закритті кримінального провадження.
Колегія суддів, погоджуючись з судовим рішенням щодо винуватості ОСОБА_6 , виходячи з матеріалів кримінального провадження встановила, що з дня вчинення нею кримінального правопорушення за ч.1 ст.125 КК України - 24.12.2015р., і до дня набрання вироком законної сили обвинувачена не вчиняла інші кримінальні правопорушення, від органів слідства та суду не переховувалася, у розшуку не перебувала, злочин вчинений нею відноситься, згідно ст.12 КК України до злочинів невеликої тяжкості.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки.
Отже, строки давності у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 минули 25 грудня 2017р.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що обвинувачену необхідно звільнити від покарання на підставі ч.5 ст.74 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Керуючись ст. п.1 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України, ст.ст. ч.2 ст.284, 404, 405, 407, 408, 419 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 , задовольнити частково.
Вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017р., яким ОСОБА_6 визнано винуватою і засуджено за ч.1 ст.125 КК України - змінити.
Звільнити ОСОБА_6 , на підставі ст.ст.49, ч.5 ст.74 КК України, від покарання у виді громадських робіт строком 150 год., призначеного зазначеним вироком.
В решті вирок суду - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного суду, протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді Апеляційного суду
Дніпропетровської області
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4