Справа № 635/3916/17
Провадження по справі № 1-кс/635/366/2018
29 березня 2018 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю скаржника - ОСОБА_3 ,
представника скаржника - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області матеріали за скаргою ОСОБА_5 на постанову слідчого Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 від 19 лютого 2018 року про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220430003227 від 09.08.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України, -
22 березня 2018 року до Харківського районного суду Харківської області надійшла скарга ОСОБА_5 на постанову слідчого Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 від 19 лютого 2018 року про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220430003227 від 09.08.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України, в якій заявник просив скасувати постанову слідчого Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 від 19 лютого 2018 року про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220430003227 від 09.08.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України.
В обґрунтування скарги заявник ОСОБА_5 зазначив, що в серпні 2016 року він звернувся до Харківського ВП ГУНП у Харківській області з заявою, про притягнення до кримінальної відповідальності його дружини ОСОБА_7 за самоправні дії відносно сумісного майна подружжя автомобіля Mitsubishi Pajero Wagon, 2008 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , який вона без відома заявника перегнала в невідоме для місце, заявивши, що вона не буде повідомляти, де знаходиться автомобіль, оскільки тепер вона буде вирішувати долю автомобіля. В ході досудового розслідування ОСОБА_5 був визнаний потерпілим, та надав пояснення, що 22.11.2015 він приїхав з рейсу до дому по АДРЕСА_1 та виявив, що замки в домоволодінні змінені, на запитання по телефону дружина відповіла, щоб він більш додому не з'являвся і що автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon, вона перегнала у невідомому для напрямку. У липні 2017 року ОСОБА_5 стало відомо, що 17 січня 2017 року кримінальне провадження за №12016220430003227 від 09.08.2016 року, відкрите за ознаками злочину, передбаченого статтею 356 КК України було закрито. Ухвалою Харківського районного суду від 20 липня 2017 року вказана постанова була скасована, як незаконна та необґрунтована. В ході всього часу проведення досудового розслідування, слідчим не проведено будь-яких дій, направлених на встановлення місцезнаходження автомобіля, не проведено одночасного допиту ОСОБА_5 та його дружини, не встановлені свідки, яким може буди щось відомо про місцезнаходження автомобіля, а також не проведені інші слідчі дії для відновлення моїх порушених прав. При цьому, автомобіль був виявлений випадково 01 листопад 2017 року працівниками банку "ПУМБ" в с. Високий по вул. Горького, 91, Харківського району Харківської області та був повернутий ОСОБА_5 як власнику. 19 лютого 2018 року слідчим знову винесено необґрунтовану та незаконну постанову про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220430003227 від 09.08.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України. При цьому, закриваючи кримінальне провадження слідчим не виконано необхідних слідчих дій, зокрема: не допитано робітників банку "ПУМБ" за фактом виявлення належного автомобіля Mitsubishi Pajero Wagon, хоча данні робітників банку слідству були відомі; не допитано наряд співробітників поліції, що виїжджали на місце виявлення належного ОСОБА_5 автомобілю; не провела одночасного допиту ОСОБА_5 та його дружини ОСОБА_7 з ціллю виявлення обставин самоправних дій за фактом приховуванню автомобілю; не допитано власницю домоволодіння ОСОБА_8 , де був виявлений автомобіль, яке знаходиться в АДРЕСА_2 за фактом приховування автомобілю гаражі зазначеного вище її домоволодіння; не викликано та не допитано ОСОБА_7 з обставинами самоправних дій і у неї не вилучено технічний паспорт на автомобіль оформлений на ім'я ОСОБА_5 . На приведене скаржник ОСОБА_5 посилається, як на обставини, які вказують на необґрунтованість та передчасність винесення постанови про закриття кримінального провадження.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 та представник заявника - адвокат ОСОБА_4 скаргу підтримали та просили задовольнити, з посиланням в тому числі на обґрунтування викладені у тексті скарги.
Заслухавши пояснення адвоката та заявника, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220430003227 від 09.08.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України, слідчий суддя приходить до наступного.
У відповідності до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно частини другої статті 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Статтею 94 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно з пункту 3 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до статті 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Пункт 2 частини першої статті 284 КПК України передбачає закриття кримінального провадження у разі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. В той же час КПК України визначає можливість прийняття такого рішення лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.
Відповідно до статті 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права.
Так, Європейський суду з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа "Ассенов та інші проти Болгарії"). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справах "Танрікулу проти Туреччини" та "Ґюль проти Туреччини").
З матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220430003227 від 09.08.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України встановлено, що 19 лютого 2018 року слідчим Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 винесено постанову про закриття кримінального провадження, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови слідчим не приведено достатніх підстав, за яких вона прийшла до висновку про відсутність в діянні складу кримінальних правопорушень, щоб свідчило б про обґрунтованість прийнятого рішення згідно з вимогами статті 110 КПК України.
З урахування вище наведеного, постанова про закриття кримінального провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України є невмотивованою та передчасною, а тому згідно статті 307 КПК України наявні підстави для скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження.
На підставі викладеного та керуючись статтями 303-307, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Скаргу ОСОБА_5 на постанову слідчого Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 від 19 лютого 2018 року про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220430003227 від 09.08.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 від 19 лютого 2018 року про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220430003227 від 09.08.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя - ОСОБА_1