29.03.18
Справа № 635/3175/17
Провадження № 2-а/635/50/2018
29 березня 2018 року Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Шинкарчука Я.А.,
при секретарі судового засідання - Желізовій О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області адміністративний позов ОСОБА_1 до Держаного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_2, Державної екологічної інспекції в Харківській області, третя особа: Державне підприємство «Харківська лісова науково - дослідна станція», про визнання дій неправомірними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі та повернення сплачених за постановою грошових коштів, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Держаного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_2, Державної екологічної інспекції в Харківській області, третя особа: Державне підприємство «Харківська лісова науково - дослідна станція», про визнання дій неправомірними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі та повернення сплачених за постановою грошових коштів.
В обґрунтування адміністративного позову позивачем зазначено, що він працює на посаді майстра лісу ДП «Харківська лісова науково - дослідна станція». В період з 29.11.2016 по 19.12.2016 Державною екологічною інспекцією у Харківській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства державним підприємством «Харківська лісова науково - дослідна станція» при здійснені діяльності з ведення лісового господарства. В ході вищевказаної перевірки виявлено факт незаконного знесення дерев у кварталі лісу за який він відповідає та за результатами перевірки відносно нього складено адміністративний протокол за ст. 65 КУпАП України. З зазначеної постанови вбачається, що він, будучі посадовою особою ДП «Харківська лісова науково - дослідна станція» допустив незаконну порубку дерев хвойних порід к кварталі 23 виділ 22 Липецького лісництва ДП «ХЛНДС», чим порушив ст. 105 ЛК України.
Позивач вважає, що дії державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в частині складання протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення щодо нього є незаконними, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 65 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати незаконними дії відповідача під час складення адміністративного протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ст. 65 КУпАП, скасувати постанову про накладення на нього стягнення від 15.12.2016 за ст. 65 КУпАП, а справу зарити. Повернути йому грошові кошти у розмірі 119 грн сплачені за постановою на рахунок № 31113106700200 ВДКСУ в Дергачівському районі, ЄДРПОУ 37981703, МФО 851011, код бюджетної класифікації 21081100.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12. 06.2017 адміністративний позов ОСОБА_1 до Держаного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_2, Державної екологічної інспекції в Харківській області, третя особа: Державне підприємство «Харківська лісова науково - дослідна станція», про визнання дій неправомірними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі та повернення сплачених за постановою грошових коштів, залишений без розгляду.
Ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 ухвала Харківського районного Харківської області від 12.06.2017 по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держаного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_2, Державної екологічної інспекції в Харківській області, третя особа: Державне підприємство «Харківська лісова науково - дослідна станція», про визнання дій неправомірними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі та повернення сплачених за постановою грошових коштів, скасована та справу повернуто до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду 12.10.2017 даний адміністративний позов переданий судді Харківського районного суду Харківської області Шинкарчуку Я.А., який з 17.10.2017 по 10.11.2017 знаходився у відсутні.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10.11.2017 провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держаного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_2, Державної екологічної інспекції в Харківській області, третя особа: Державне підприємство «Харківська лісова науково - дослідна станція», про визнання дій неправомірними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі та повернення сплачених за постановою грошових коштів, відкрито та справу призначено до розгляду.
Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС України), який набув чинності 15 грудня 2017 грудня.
Згідно п. 10 Розділ VII Перехідних Положень КАС України, який набув чинності 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач надав до суду заяву, в якій просить справу розглядати за його відсутністю.
Відповідачі - Держаний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_2 та представник Державної екологічної інспекції в Харківській області, в судове засідання не з'явились повторно, про дату, час і місце судових засідань повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, відзиву та заяву про розгляд справи у їх відсутність суду не надали.
Представник третьої особи Державного підприємства «Харківська лісова науково - дослідна станція» ОСОБА_3, який дії на підставі довіреності надав до суду заяву , в якій просить розглядати справу за відсутністю їх представника, позов підтримує повністю. Позовну заяву просить задовольнити.
Відповідно до ст. 205 КАС України у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України.
Суд, дослідивши письмові докази та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідно до п. 1 ст. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення.
Перелік осіб, які мають право на складання протоколу про адміністративне правопорушення, регламентується ст. 255 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні ст. 251 КУпАП сам по собі є доказом по справі про адміністративне правопорушення. Питання щодо правильності складання протоколу про адміністративне правопорушення, належить розглядати в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 19 КАС України, оскільки не порушує прав позивача й фактично, не породжує для нього жодних правових наслідків, він лише фіксує правопорушення і є одним із джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Тобто, зазначена вимога не є адміністративною, оскільки відповідачами при складанні адміністративного протоколу здійснювалися не владні повноваження, а процесуальні, які повинні розглядатися при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Отже, розгляд та вирішення позовів про скасування протоколів, визнання незаконними дії відповідача під час складення адміністративного протоколу про адміністративні правопорушення не належить до юрисдикції адміністративних судів, так як правильність їх складання зобов'язаний перевіряти орган, компетенції якого стосується розгляд справи про адміністративне правопорушення, в якій такий протокол про адміністративне правопорушення є доказом.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що вимога позивача в частині визнання незаконними дії відповідача під час складення адміністративного протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ст. 65 КУпАП не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП. Зі змісту ст.9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності ( ст. 7 КУпАП).
Згідно протоколу № 001062 від 14 грудня 2016 року про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 о 09 годині 15 хвилин 14 грудня 2016 року будучі посадовою особою допустив незаконну порубку дерев хвойних порід (новорічних ялинок) у кварталі 23 виділ 22 Липецького лісництва ДП «ХЛНДС».
15 грудня 2016 року постановою № 341/04-н, винесеною Держаним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_2 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 65 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 119,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідачами суду не надано жодних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП.
Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Як вбачається з оскаржуваної постанови «позивач будучі посадовою особою допустив незаконну порубку дерев», за що передбачена відповідальність за ст. 65 КУпАП.
Зі змісту ст. 65 КУпАП слідує, що незаконна порубку і пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого ст. 65 КУпАП полягає у вчиненні таких дій, яка незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях; знищення або пошкодження молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення.
Дозволом на спеціальне використання лісових ресурсів державного і місцевого значення є лісорубний квиток (ордер) або лісовий квиток, виданий згідно з встановленими нормами.
Суб'єктивною стороною вищевказаного адміністративного правопорушення є незаконна порубка дерев і чагарників, які можуть здійснюватися лише з умислом, інші дії, передбачені цією статтею, як з умислом, так і з необережності.
Суб'єктом є громадяни та посадові особи.
Тобто, незаконна порубка полягає у рубці дерев та чагарників без спеціального дозволу або з порушенням встановлених правил рубки, що зумовлює припинення його росту або якщо і не припиняє росту, але змінює первісний стан дерев і чагарників на гірший та яка здійснюється лише з умислом.
Отже, аналізуючи норми закону вбачається, що посадова особа може бути притягнута до відповідальності за незаконну порубку дерев, яка здійснювалася лише з умислом.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено у діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП, а тому вимога в частині скасування постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 119 (сто дев'ятнадцять) гривень за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбачене ст. 65 Кодексу України про адміністративне правопорушення підлягає задоволенню.
Що стосується вимоги позивача про повернення грошових коштів у розмірі 119 грн сплачені за постановою про накладення адміністративного стягнення, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано документально підтверджених доказів сплати накладеного стягнення у виді штрафу в розмірі 119,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Отже, враховуючи обставини справи та правові норми, суд вважає за необхідне скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення та закритти провадження у справі.
З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст.2, 6-10, 19, 77, 78, 205, 229, 241-246,255, 295, 382 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Держаного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_2, Державної екологічної інспекції в Харківській області, третя особа: Державне підприємство «Харківська лісова науково - дослідна станція», про визнання дій неправомірними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі та повернення сплачених за постановою грошових коштів - задовольнити частково.
Постанову № 341/04-н від 15 грудня 2016 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 119 (сто дев'ятнадцять) гривень за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбачене ст. 65 Кодексу України про адміністративне правопорушення - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 Кодексу України про адміністративне правопорушення - закрити.
В задоволені позову в частині визнання незаконними дій відповідача під час складання адміністративного протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 65 КУпАП - відмовити.
В задоволені позову в частині повернення грошових коштів у розмірі 119 грн сплачені за постановою про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відомості що не оголошуються:
Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідач 1 - Державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_2, місце знаходження за адресою: м. Харків, пл.. Свободи 5, Держпром, 1 під'їзд, 2 поверх.
Відповідач 2 - Державна екологічна інспекція в Харківській області, ідентифікаційний код юридичної особи (код ЄДРПОУ) - 37999518, місце знаходження за адресою: м. Харків, пл. Свободи 5, Держпром, 1 під'їзд, 2 поверх.
Третя особа - Державне підприємство «Харківська лісова науково-дослідна станція», ідентифікаційний код юридичної особи (код ЄДРПОУ) - 00994058, місце знаходження за адресою: 62430, Харківська область, с. Черкаська Лозова.
Повне судове рішення складено 03 квітня 2018 року
Суддя Я.А. Шинкарчук