Справа № 640/11955/15-к
н/п 1-кп/640/49/18
"14" лютого 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про продовження міри запобіжного заходу ОСОБА_6 ,-
В ході розгляду кримінального провадження за обвинуваченям ОСОБА_6 , суд в порядку ст. 331 КПК України поставив на обговорення питання щодо продовження обвинуваченій міру запобіжного заходу тримання під вартою.
Прокурор просив продовжити обвинуваченій міру запобіжного заходу тримання під вартою, посилаючись на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, у тому числі особливо тяжкого. Неодноразово виїзжала до Російської Федерації, де проходила військову підготовку. Вважає присутній ризик її втечі, можливість продовження злочинної діяльності, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Також посилався на положення ч. 5 ст. 176 КПК України, що не передбачає застосування до осіб, які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, інших запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
Обвинувачена ОСОБА_6 та її захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_7 проти продовження міри запобіжного заходу заперечували, посилалися на те, що обвинувачена тривалий час тримається під вартою та відсутні підстави для подальшого тримання її під вартою, оскільки вона має постійне місце мешкання у м.Харкові і її стан здоров"я погіршився, у зв"зку з чим просили змінити обвинуваченій міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 60 діб, виходячи з наступного:
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає не лише особі обвинуваченої, а й характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого вона обвинувачується, такий включає можливість перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню її від суду.
Колегія суддів враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Водночас, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював і те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Крім того, ч. 5 ст. 176 КПК України прямо вказує на неможливість застосування до обвинуваченої запобіжного заходу більш м'якого виду.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи мету застосування запобіжних заходів, доведеність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, розцінюючи зазначені ризики як реальні та такі, що виправдовують обмеження свободи фізичної особи, колегія суддів з урахуванням викладеного продовжує відносно ОСОБА_6 строк тримання під вартою до 14.04.2018 р. включно. Відносно погіршення стану здоров"я ОСОБА_6 суду даних не дадано. У задоволенні клопотання про зміну міри запобіжного заходу у вигляди тримання під вартою на домашній арешт суд відмовляє.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 331 КПК України, колегія суддів,-
Продовжити ОСОБА_6 міру запобіжного заходу тримання під вартою до 14 квітня 2018 року.
У задоволенні клопотання про зміну міри запобіжного заходу відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3