Справа № 210/53/18 Суддя 1 інстанції ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/774/161/К/18 Суддя-доповідач ОСОБА_2
29 березня 2018р. м.Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідення ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Кривому Розі в режимі відео конференції з приміщення Державна установа «Криворізька виправна колонія (№80», кримінальне провадження, щодо:
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання в Державній установі
"Криворізька виправна колонія (№80), призначене 07.09.2015р.
вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської
області за.ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.,ч.1, 4 ст.70 КК
України у виді позбавлення волі строком на 5р. 3міс.
за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 січня 2018р.
18 січня 2018р., Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, відмовив у задоволенні подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 , на підставі ст.81 КК України.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_7
засуджений ОСОБА_6
представник установи виконання покарань ОСОБА_8
В апеляційній скарзі, засуджений ОСОБА_6 , просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, вважає її незаконною та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)», звільнити його умовно-достроково від подальшого відбування покарання, застосувававши положення ст.81 КК України.
Суд першої інстанції в ухвалі зазначив, що ОСОБА_6 , в місцях позбавлення волі знаходиться з 18 лютого 2015 року, за час відбування покарання мав вісім стягнень, які погашені у встановленому законом порядку, три заохочення, при цьому, за час відбування покарання не проявляв дій, спрямованих на доведення свого виправлення.
Суд оцінив поведінку засудженого ОСОБА_6 за весь період відбування покарання, врахував фактичний термін відбутого покарання, кількість епізодів, за якими засуджений відбуває покарання, динаміку висновку адміністрації колонії щодо виправлення засудженого, дійшовши висновку, що він своєю поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення, у зв'язку із чим, відмовив у задоволенні подання.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу засуджений ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, вважає її необґрунтованою та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» про застосування до нього ст.81 КК України, звільнивши його умовно-достроково від подальшого відбування покарання.
Вказує на те, що він має стійкі соціальні зв'язку підтримує стосунки з родиною, які поліпшилися в останній час. Звертає увагу, що він сумлінно працює на виробництві, має позитивний досвід який надасть йому можливості працевлаштуватися на промисловому виробництві після звільнення з місць позбавлення волі, а також, що адміністрація установи виконання покарань з огляду на його поведінку і ставлення до праці дійшла висновку, що він став на шлях виправлення і може умовно-достроково бути звільненим від подальшого відбування покарання.
Засуджений ОСОБА_6 в судовому засіданні апеляційної інстанції, підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати ухвалу суду першої інстанції, постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання начальника установи відбування покарань, застосувати до нього ст.81 КК України та звільнити від подальшого відбування покарання.
Представник ДУ КВК (№80) ОСОБА_8 в судовому засіданні, підтримав апеляційні вимоги засудженого ОСОБА_6 просив їх задовольнити, скасувати ухвалу суду першої інстанції, задовольнити подання начальника установи та звільнити ОСОБА_6 від подальшого відбування призначеного покарання, оскільки він довів своє виправлення.
Прокурор, який брав участь в судовому засіданні при апеляційному розгляді, заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги засудженого, просив ухвалу суду щодо ОСОБА_6 залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Виходячи з вимог ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Доводи засудженого щодо необґрунтованості судового рішення колегія суддів вважає безпідставними.
Так, відповідно до вимог ч.2 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
В Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 26 квітня 2002р. «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», визначено, що слід розуміти під сумлінною поведінкою засудженого, це якщо за період відбування покарання засуджений сумлінно виконував вимоги встановленого режиму утримання у колонії, не допускав порушень, визнав вину у скоєному злочині, розкаювався у вчиненому, сплатив повністю або частково завдані злочином збитки, за час відбування покарання поводив себе як у загальній масі засуджених, так і при спілкуванні з представниками адміністрації ввічливо, тактовно, виконував законні вимоги представників адміністрації, приймав активну участь у виконанні умов розробленої для нього програми диференційованого-виховного впливу, тощо.
Отже сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого. При цьому висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе умовно-дострокове звільнення.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував всі обставини щодо особи засудженого та його ставлення до праці за весь час відбування покарання, тому доводи апеляційної скарги в цій частині необґрунтовані і суперечать матеріалам справи і протоколу судового засідання.
Як вбачається із матеріалів справи, суд встановив, що з 25.02.2015р. ОСОБА_6 перебуває в місцях позбавлення волі, під час утримання в Дніпропетровському слідчому ізолятора характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав (ар. особ. спр.34 ч.2).
З 28.10.2015р. і по теперішній час відбуває покарання в Державній установі Криворізька виправна колонія (№80), за час відбування покарання мав вісім стягнень, які погашені у встановленому законом порядку, має три заохочення за 2016-2017 роки, при цьому, та протязі цього часу не проявляв дій, спрямованих на доведення свого виправлення(ар.соб. спр.31, 65, 49, 83, 85, 92, 98 103, 118, 125, ч.2).
Також суд врахував, що засудженому 31 березня 2016 року на засіданням комісії Криворізької ВК №80 УДПтСУ у Дніпропетровській області було відмовлено в застосуванні положень ст.101 КВК України, щодо переведення до дільниці соціальної реабілітації, у зв'язку з діючими стягненнями (ар. особ. спр.64, ч.2), також 16 лютого 2017 року на засіданні комісії Криворізької ВК №80 УДПтСУ у Дніпропетровській області йому було відмовлено в поданні про заміну призначеного покарання більш м'яким відповідно до ст.82 КК України, оскільки засуджений лише стає на шлях виправлення (ар. особ. спр.160, ч.2).
Суд першої інстанції, ураховуючи наведені обставини, в сукупності, дійшов переконання, що засуджений не довів свого виправлення, в розумінні вимог визначених ст. 81 КК України і лише стає на шлях виправлення тому застосування умовно-дострокового звільнення щодо нього є передчасним, з такою думкою погоджується колегія суддів.
Отже, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і вмотивованою, тому не вбачає підстав для її скасування з доводів зазначених в апеляційній скарзі засудженого.
Керуючись ст.ст.405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 січня 2018р., якою відмовлено у задоволенні подання начальника Державної установи Криворізька виправна колонія (№80) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст.81 КК України засудженого ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Апеляційного суду
Дніпропетровської області
ОСОБА_2 . ОСОБА_3 ОСОБА_4