Справа № 468/130/18-п 03.04.2018 03.04.2018 03.04.2018
Номер провадження: 33/784/144/18
.
Апеляційний суд Миколаївської області
Справа № 33/784/144/17 Головуючий суду І інстанції
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП суддя Муругов В.В.
Суддя апеляційного суду
Чебанова-Губарєва Н.В.
3 квітня 2018 року м. Миколаїв
Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області Чебанова-Губарєва Н.В.,
за участю секретаря - Єфіменка О.В.,
особи, яку притягнуто до
адміністративної відповідальності - ОСОБА_2
розглянула апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 на постанову Баштанського районного суду Миколаївської області від 7 лютого 2018 року відносно
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає в АДРЕСА_1
визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
За постановою судді, 08.12.2017 р. о 18.50 год. на 343 км автодороги Харків-Сімферополь, в м. Василівка водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ДАФ», реєстраційний номер НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка ході) в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, в присутності двох свідків відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження відносно нього закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначає, що розгляд у суді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності відбувся за його відсутності, тобто, він був позбавлений прав, гарантованих йому законом, зокрема: давати свідчення, надавати свої докази, захищатись від неправдивого обвинувачення і неправдивих доказів.
Стверджує, що надані суду працівниками поліції матеріали є сфабрикованими та неправдивими.
Вказує, що працівників поліції викликав він особисто у зв'язку з викраденням майна з кабіни його вантажного автомобілю. Приїхавши на виклик та спілкуючись з ним, працівники поліції заявили, що відчули від нього запах пива, а тому оформили протокол за керування транспортним засобом в нетверезому стані, оскільки після крадіжки і виклику поліції він дійсно переставив свій автомобіль, тому що останній перебував не в полі зору камер відеоспостереження, що очевидно і дало змогу невідомим особам здійснити вказаний злочин.
Звертає увагу на те, що працівник поліції у протоколі відносно нього написав неправду щодо його відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, до суду не надано даних, коли саме він вживав спиртні напої - до того як переставив своє авто чи після. У рапорті працівника поліції написана неправда про те, що вони приїхали на виклик сторонніх осіб і його зупинили на транспортному засобі, тому що насправді такого не було і матеріали справи доказів на підтвердження цього також не містять.
Вважає, що навіть із урахуванням зібраних поліцейськими письмових пояснень свідків, вони не змогли надати ніякого підтвердження своєму рапортові про його зупинку, оскільки із пояснень свідків слідує, що поліція приїхала незабаром після того як він переставляв свій автомобіль.
Зазначає, що працівники поліції ніколи не зупиняли його нетверезим під час керування транспортним засобом, хоча закон передбачає відповідальність саме за керування транспортним засобом в стані сп'яніння, у зв'язку з цим інспектор поліції повинен був надати докази на підтвердження факту керування і перебування у стані сп'яніння.
Стверджує, що він не відмовлявся продувати «Драгер», а матеріали справи не містять його результати, ймовірно, у зв'язку з тим, що працівника поліції не задовольнив покажчик приладу, до медичного закладу йому не пропонувалось їхати, а тому він і не висказував своєї незгоди з результатами медичного огляду на місці.
Звертає увагу на те, що питання накладення на нього стягнення, визначеного постановою судді першої інстанції, має вкрай суттєве значення для нього і його сім'ї, оскільки його батьки, які не мають роботи, є особами передпенсійного віку, живуть за рахунок доходу від свого невеличкого господарства, фактично перебувають на його утриманні. А він не має ніякого іншого заробітку окрім роботи, пов'язаної з роботою на транспорті. Він ніколи раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, має добру репутацію за місцем роботи.
Вказує на те, що події, про які йдеться в протоколі про адміністративне правопорушення відносно нього, відбулись в період, коли вони декілька днів знаходились без роботи на стоянці біля заправної станції в Запорізькій області, і ні в якому разі не свідчать, і не можуть свідчити про те, що він може собі дозволити вжити будь-що з алкогольних напоїв на роботі, під час керування транспортними засобами.
Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд доходить наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252 КУпАП, під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи.
За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за зазначених у постанові обставин ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, є законним та обґрунтованим.
Відповідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 020536 від 08.12.2017 р. зазначено, що 08.12.2017 р. о 18.50 год. на 343 км автомобільної дороги «Харків-Сімферополь» в м. Василівка водій ОСОБА_2 керував автомобілем «ДАФ», реєстраційний номер НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: сильний запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нестійка хода. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Водій від керування відсторонений, автомобіль руху транспортних засобів не заважає.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_3, 08.12.2017 р. ввечері на автозаправній станції «WOG» м. Василівка він бачив як водій вантажного автомобіля в нетверезому стані намагався виїхати на автомобільну дорогу «Харків-Сімферополь». Він зателефонував на службу «102» та повідомив про подію.
За письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, 08.12.2017 р. близько 18.45 год. вони бачили як на автозаправній станції «WOG» м. Василівка водій автомобіля «ДАФ», реєстраційний номер НОМЕР_1, у нетверезому стані виїжджав на даному автомобілі із автозаправної станції на автомобільну дорогу «Харків-Сімферополь», але на автомобільну дорогу не виїхав зупинився біля виїзду. Водій мав нестійку ходу, від нього чувся запах алкоголю. Незабаром на автозаправну станцію приїхали працівники поліції і склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, але водій відмовився від будь-яких підписів і пояснень, також він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
Пояснення свідків підтверджуються даними відеозапису, з якого вбачається, що ОСОБА_2 мав мляву мову, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, від дачі пояснень та підпису у протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суддя обґрунтовано прийняв до уваги наявні у матеріалах провадження про адміністративне правопорушення докази та дійшов висновку про відмову ОСОБА_2, який керував транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи ОСОБА_2 про необхідність врахування його матеріального становища та відсутність іншого заробітку, окрім роботи на транспорті, не є такими, що давали б підстави для зміни постанови суду першої.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Враховуючи, що ОСОБА_2 під час апеляційного розгляду був присутній, надав пояснення, апеляційний суд вважає, що таким чином його право на захист поновлено.
Отже, з урахуванням наведеного, рішення судді є законним, обґрунтованим та належним чином мотивованим, і підстав для скасування постанови судді, як того просить апелянт, не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 на постанову Баштанського районного суду Миколаївської області від 7 лютого 2018 року залишити без задоволення.
Постанову судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 7 лютого 2018 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Миколаївської області Н.В. Чебанова-Губарєва