Справа № 152/161/18
1-кс/152/44/18
02 квітня 2018 року м. Шаргород
Слідчий суддя Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді поміщення особи до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку,
26 березня 2018 року до Шаргородського районного суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді поміщення особи до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку - ОСОБА_5 до трьох місяців, тобто до 03 травня 2018 року.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018020360000027 від 02 лютого 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , 02 лютого 2018 року біля 13 години рубав дрова біля господарчої споруди на подвір'ї власного домогосподарства, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 . В цей час до його домогосподарства прийшов ОСОБА_7 , який почав шарпати його за верхній одяг та між ними розпочалась словесна суперечка. В ході суперечки ОСОБА_5 , діючи умисно, маючи особисту неприязнь до ОСОБА_7 , з метою позбавлення життя останнього, тримаючи у руках сокиру та використовуючи її як знаряддя злочину, наніс два удари гострою її частиною ОСОБА_7 у голову, спричинивши при цьому тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, відкритого перелому лобної кістки, травматичної ампутації лівого вуха. Після отриманих ударів ОСОБА_7 впав на землю, а ОСОБА_5 вважаючи, що позбавив життя потерпілого, залишив його лежати на землі, а сам пішов на присадибну ділянку біля свого домогосподарства. Однак незважаючи на те, що ОСОБА_5 діяв з метою протиправного позбавлення життя ОСОБА_7 та вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не довів свій злочинний умисел з причин, що не залежали від його волі, адже ОСОБА_7 прийшов до свідомості та самостійно залишив господарство і в подальшому був доставлений до реанімаційного відділення Шаргородської ЦРЛ.
Таким чином ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України - закінчений замах на умисне вбивство, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншої людини.
ОСОБА_5 02 лютого 2018 року о 22 годині 25 хвилин затриманий в порядку ст. 208 КПК України, та 03 лютого 2018 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 03 лютого 2018 року до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді поміщення особи до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, термін дії якої визначено в межах шістдесяти днів, тобто до 03 квітня 2018 року.
Враховуючи те, що на цей час триває ряд судових експертиз, тому не вдалось закінчити досудове розслідування, слідчий просить продовжити строк запобіжного заходу до трьох місяців, тобто до 03 травня 2018 року.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав зазначене клопотання і просив його задовольнити.
У судовому засіданні слідчий СВ Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 клопотання підтримав, посилаючись на обставини, викладені у ньому та просив задовольнити його у повному обсязі.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що визнає себе винуватим у вчиненні злочину, просив його випустити на кілька днів для того щоб взяти з дому продукти харчування, оскільки в закладі, де він утримується, погано годують.
Захисник ОСОБА_6 підтримав клопотання про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_5 .
Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, додані слідчим до клопотання, прийшов до наступного висновку.
Згідно із ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також, в тому числі, запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення, тощо.
Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено: «що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого королівства»). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства»). Однак, вимога, що підозра має ґрунтуватися на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі «Чеботарі проти Молдови»).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного; 4) наявність у підозрюваного постійного місця роботи, навчання, та інші, встановлені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 508 КПК України до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, можуть бути застосований судом запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
Згідно ч. 2 ст. 508 КПК України передбачені частиною першою цієї статті запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби.
З матеріалів клопотання вбачається, що підозрюваний ОСОБА_5 хворіє на шизофренію у параноїдній формі, безперервного типу перебігу і не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, що вбачається із висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 05 березня 2018 року (а.п. 15-19).
З матеріалів, доданих слідчим до клопотання, вбачається, що до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 , який кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України (а.п. 2).
03 лютого 2018 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України (а.п. 10).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину також підтверджується: протоколом огляду місця події від 02 лютого 2018 року, а саме домогосподарства АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено змив речовини бурого кольору, дерев'яне поліно із нашаруванням речовини бурого кольору, сокиру із залишками речовини бурого кольору; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 .
02 лютого 2018 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину (а.п. 4, 5).
Отже, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Окрім того, слідчим суддею встановлено наявність наступних ризиків в разі перебування підозрюваного ОСОБА_5 на свободі, а саме останній може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти нові злочини.
При цьому, слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_5 характеризується негативно, офіційно не працює, перебуває на обліку в Шаргородський ЦРЛ з діагнозом шизофренія параноїдна форма, безперервний тип перебігу.
Згідно приписів ст. 508 КПК України, до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи:
1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом;
2) поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
Передбачені частиною першою цієї статті запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби.
Відповідно до ч. 3 ст. 508 КПК України застосування вказаного запобіжного заходу здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим кодексом.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання на строк від семи до п'ятнадцяти років, враховуючи те, що підозрюваний страждає на хронічне душевне захворювання у вигляді шизофренії параноїдної форми, безперервного типу перебігу, на теперішній час не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, суд доходить висновку про обгрунтовність клопотання та вважає за необхідне його задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 508 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді поміщення особи до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку до трьох місяців, тобто до 03 травня 2018 року.
Помістити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Комунального закладу «Вінницька обласна психіатрична лікарня №2» (селище Березина, Медмістечко, Вінницький район Вінницька область).
Строк дії цієї ухвали визначити до 03 травня 2018 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття провадження в порядку, передбаченому статтями 284, 288, п. 2 ч. 2 ст. 314, ч. 6 ст. 340, ст. 417, п. 3 ч. 1 ст. 346 КПК України.
Згідно зі статтями 309, 392, 395 КПК України, на ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1