2 квітня 2018 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду міста Києва Васильєва М.А.,
за участю
захисника ОСОБА_1
особи, яка притягнута
до адміністративної відповідальності ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року, якою
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, офіційно не працює, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір у розмірі 320 грн.,
Постановою суду ОСОБА_2 визнаний винуватим в тому, що 13 жовтня 2017 року о 06.35 год. в м. Києві по пр. Повітрофлотському, 35 керував транспортним засобом «ЗАЗ Lanos» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками накротичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло тремтіння пальців рук, нерозбірлива мова, поведінка, яка не відповідає дійсності та обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить вказану постанову скасувати, а провадженні у справі закрити.
Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що справа була розглянута у кабінеті судді, права роз'яснені не були, докази не досліджувались, відеозапис, який був зроблений під час зупинки його автомобіля працівниками патрульної поліції з метою перевірки на стан сп'яніння не переглядався.
Крім того, апелянт зазначає, що свідки, які вказані в протоколі, присутніми не були, а були запрошені тільки після з'ясування обставин, які стали підставою для складання протоколу.
Також ОСОБА_2 вказує в апеляційній скарзі, що як тільки його відпустили поліцейські, приїхав до КМКНЛ «Соціотерапія», однак огляд зміг пройти лише 14 жовтня 2017 року о 12.05 год. (зупинений був 13 жовтня 2017 року о 06.55 год.), оскільки поліцейські безперервно без черги заводили водіїв у цю лікарню.
Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_1, опитавши свідків, переглянувши відеозапис з нагрудного відеореєстратора інспектора патрульної поліції, дослідивши додаткові докази, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом першої інстанції вказані вимоги закону - дотримані.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України (в редакції від 22 березня 2017 року) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 112569 від 13 жовтня 2017 року вбачається, що 13 жовтня 2017 року о 06.35 год. в м. Києві по пр. Повітрофлотському, 35 керував транспортним засобом «ЗАЗ Lanos» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками накротичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло тремтіння пальців рук, нерозбірлива мова, поведінка, яка не відповідає дійсності та обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В графі «підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» ОСОБА_2 розписався без будь-яких застережень чи зауважень, вказавши в графі « пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення «Не вживав» (ас. 1).
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_2 пояснив, що 13 жовтня 2017 року на своєму автомобілі підвозив пасажирів до Залізничного вокзалу. По дорозі був зупинений працівниками патрульної поліції у зв'язку з порушенням ПДР України, оскільки в автомобілів не горів ліхтар. Далі працівники патрульної поліції попросили передати їм водійське посвідчення, але він відмовлявся передавати водійське посвідчення в руки, оскільки у працівників поліції є така звичка: забирати права та потім їх не повертати власнику. У працівників поліції виникли підозри щодо того, що він перебуває з ознаками наркотичного сп'яніння, і йому було запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку. Він не погоджувався пройти огляд, оскільки його вже декілька разів зупиняли з тих же підстав, але він проходив огляд, і суд закривав провадження. Згодом працівники поліції знайшли двох свідків та почали складати адміністративний матеріал. При цьому поліціянти не світили йому (ОСОБА_2.) ліхтариком, а тільки повідомили, що зіниці очей не реагують на світло, та поведінка, що не відповідає обстановці. Дії працівників поліції були незаконними взагалі. Він відмовлявся проїхати до КМНКЛ «Соціотерапія», оскільки він не може кожного разу їхати в медичний заклад, коли його зупиняють працівники поліції. Він не погоджувався пройти огляд через те, що підвозив людей до вокзалу, а тому не хотів їх підводити, і сам хотів мати додатковий заробіток. На наступний день він поїхав здавати аналізи через те, що обіцяв працівникам поліції 12 годин не керувати транспортним засобом, про що написав відповідну розписку, і весь цей час перебував в автомобілі. Тільки після сплину цих 12 годин поїхав до медичної установи та здав аналізи на вміст наркотичних речовин в організмі. Однак, в медичному закладі йому прийшлося довго чекати, оскільки поліцейські безперервно без черги заводили водіїв до лікаря.
Допитаний за клопотанням захисника ОСОБА_1 інспектор патрульної поліції ОСОБА_4 пояснив, що 13 жовтня 2017 року близько 06.35 год. по пр.. Повітрофлотському в м. Києві був зупинений автомобіль, водій якого допустив порушення ПДР України. Під час спілкування з водієм у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння. Водій від проходження медичного огляд у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями водій порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Було зібрано адміністративний матеріал, на відео з нагрудного реєстратора все видно, та підтверджує дії водія ОСОБА_2
Допитаний під час апеляційного розгляду, за клопотанням захисника ОСОБА_1, свідок ОСОБА_5 пояснив, що 13 жовтня 2017 року був запрошений працівниками патрульної поліції в якості свідка щодо відмови від проходження водієм медичного огляду для визначення стану сп'яніння. При цьому працівники поліції повідомили, що водій порушив ПДР України. Він (ОСОБА_5) бачив, як працівники поліції вели діалог з водієм. В його присутності працівники поліції ліхтариком не світили в очі водію, однак, розмова про те, що у нього о зіниці не реагують на світло, була. Працівники поліції запропонували водію пройти освідування в медичному закладі, а водій сказав, що автомобіль не залишить, і відмовився їхати в медустанову. Далі працівники поліції склали адмінпротокол, який він (ОСОБА_5) підписа, надав свої контактні дані, розписався, і поїхав. Також тоді на місці був раніше йому незнайомий чоловік, другий свідок.
В суді апеляційної інстанції, з метою перевірки доводів апеляційної скарги, встановлено, що на диску міститься папка із найменуванням «0173», в якій наявні 4 відеофайли:
- перший відеофайл розпочинається о 06:36:47 та закінчується о 06:38:29 год., з якого вбачається, що працівники поліції ведуть діалог з ОСОБА_2 та з'ясовують, чи він погоджується проїхати до медичного закладу «Соціотерапія», на що ОСОБА_2 відповідає, що відмовляється. Працівники поліції пропонують надати ОСОБА_2 водійське посвідчення, а ОСОБА_2 відповідає, що вони не отримають. При цьому з відео проглядається, що ОСОБА_2 працівникам поліції вказує на те, що, якщо вони бажають, можуть забрати машину, а потім машину самі йому й привезуть, намагається кудись піти. Працівник поліції вимагають у ОСОБА_2 зупинитися, на що останній сперечається. Після цього працівник поліції запитує останнього, що трапилось, а ОСОБА_2 поводить себе в цей час надто збуджено, і поліцейський попереджає останнього, якщо він (ОСОБА_2.) і надалі так буде вести себе, чинити опір, то вони (поліціянти) затримають його в порядку, передбаченому Законом;
- другий відеофайл розпочинається о 06:48:59 та закінчується о 06:49:01 год., та повторюється разом з першим відеофайлом;
- третій відео-файл розпочинається о 06:54:11 та закінчується о 06:54:26 год., при цьому його вміст і зміст є незрозумілим;
- четвертий відеофайл розпочинається о 06:49:01 та закінчується о 06:54:09 год., та на відео вбачається, що працівники поліції, в присутності двох свідків, пояснює причину зупинки автомобіля, те, що у ОСОБА_2 вбачються ознаки наркотичного сп'яніння, пропонує пройти огляд у лікаря нарколога на стан сп'яніння, роз'яснюють ОСОБА_2 про те, що на підставі ст. 265 КУпАП вилучається посвідчення водія, але ОСОБА_2 наполягає на тому, що водійське посвідчення вилучає суд, а тому він (ОСОБА_2.) зазначає, що дії поліцейських є незаконними, і також запитує поліцейських, хто йому буде відшкодовувати збитки за катання до медичного закладу, на що патрульний відповідає, що йому нададуть тимчасовий дозвіл на керування транспортним засобом, інші питання він може вирішити в судовому порядку. Працівник поліції повідомляє, що за відмову від проходження огляду передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки це є порушенням п. 2.5 ПДР України. ОСОБА_2, далі будучи в збудженому стані, що видно на відео, запитує в поліцейського, які ознаки останній виявив у нього (ОСОБА_2.), на що працівник поліції перераховує: поведінка, що не відповідає обстановці, зіниці очей не реагують на світло, незрозуміла мова та рухи. ОСОБА_2 відмовляється від проходження. З відео вбачається, що інспектор патрульної поліції говорить, про протокол затримання в разі подальшої негативної поведінки ОСОБА_2, а також працівник поліції зазначив, що якщо він (ОСОБА_2.) не хоче їхати до медичного закладу, то останній щось приховує.
Інспектор патрульної поліції пояснив, що на відео інспектор патрульної поліції ОСОБА_6 вів бесіду з ОСОБА_2, але й також були деякі фрагменти з його (ОСОБА_4.) участю. Він (ОСОБА_4.) заповнював протокол про адмінправопорушення. У водія були виявлені ознаки, які передбачені Інструкцією про порядок огляду водіїв на стан сп'яніння, що знижують увагу та швидкість реакції. Водію було чітко запропоновано пройти огляд у медичному закладі в присутності двох свідків.
Свідок ОСОБА_5 пояснив, що він не був присутній під час подій, які зафіксовані на перших відеофайлах. Те, що зафіксоване у 4 відеофайлі, це відбувалося при ньому, працівники поліції роз'яснювали особі (ОСОБА_2.), наслідки відмови від проходження огляду в КМНКЛ «Соціотерапія» та у зв'язку з чим на ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення.
В суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1 пояснила, що матеріалами справи не підтверджується винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки законних підстав для направлення водія до закладу охорони здоров'я не було.
Разом з тим, згідно з п. 2 Інструкції про порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що у працівників поліції, враховуючи поведінку ОСОБА_2, виникли об'єктивні сумніви щодо перебування його в певному стані, а саме стані наркотичного сп'яніння, про що і зазначено було працівниками поліції з вказівкою вказаних ознак, а тому доводи захисника є безпідставними.
З метою перевірки фактичних обставин справи та доводів апеляційної скарги апеляційним судом направлено запит до КМНКЛ «Соціотерапія» щодо надання акту огляду про проходження водієм ОСОБА_2 медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують увагу та швидкість реакції відповідно до якого ОСОБА_2 в порядку самозвернення пройшов медичний огляд 14 жовтня 2017 року о 12.50 год. (ас. 38-39).
Однак, відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 9 листопада 2015 року № 1452/735 передбачено, що зметою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Тому апеляційний суд не може брати до уваги акт огляду ОСОБА_2, як доказ невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_2 огляд пройдено тільки 14 жовтня 2017 року о 12.50 год., що значно перевищує 2-годинну норму, яка необхідна для проведення такого огляду.
Доводи ОСОБА_2 про те, що свідки під час його відмови від проходження ним огляду в закладі охорони здоров'я були відсутні, є необґрунтованими та такими, що спростовуються як відеозаписом з нагрудного відеореєстратора інспектора патрульної поліції, так і поясненнями свідка ОСОБА_5, які надані останнім безпосередньо під час апеляційного розгляду.
За обставин, перевірених та встановлених під час апеляційного розгляду, висновок суду першої інстанції по порушення ОСОБА_2 п. 2.5 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є законним та обґрунтованим, а тому підстави для скасування постанови суду відсутні.
З огляду на викладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП суддя апеляційного суду, -
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року, якою ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір у розмірі 320 грн. 00 коп. - залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва М.А. Васильєва