АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Справа 756/5779/17 Головуючий у І-й інстанції - Тітов М.Ю.
апеляційне провадження № 22-ц/796/3030/2018 Доповідач Заришняк Г.М.
28 березня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.
при секретарі - Ткаченко І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 січня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-
ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
В обґрунтування позову зазначала, що з квітня 2013 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає.
Посилаючись на наведене, позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 4000,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26 січня 2018 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 2000 грн. щомісячно, починаючи з 26 квітня 2017 року і до досягнення ним повноліття. Розмір аліментів підлягає індексації згідно закону.
У задоволені решти позовних вимог - відмовлено.
Вирішено питання судових витрат.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року виправлено описку, допущену у резолютивній частині рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 січня 2018 року та викладено шостий абзац у наступній редакції: «Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави у розмірі 640 грн.»
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати частково і стягнути з нього аліменти на утримання дитини в розмірі ј частки його заробітку.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.
Позивачка ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечувала, вважаючи рішення суду законним.
Відповідно до п.8 ч.1 1 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України в реакції Закону №2147VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Згідно з ч. 6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
За змістом п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402- VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду в порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147- VIII від 03 жовтня 2017 року.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 рокута набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено ст.51 Конституції Українита ст.180 СК України. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Відповідно до норм чинного законодавства за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.
Згідно з ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 06 квітня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 року у них народився син - ОСОБА_3 (а.с. 5-6).
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 29.06.2017 р. шлюб між сторонами розірвано (а.с. 32).
Судом встановлено, що малолітній син сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з мамою, позивачкою у справі, за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою №87/3799 від 12 травня 2017 року, виданою Комунальним концерном «Центр комунального сервісу» (а.с.19). При цьому відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає. Вказана обставина також не заперечувалась і відповідачем в поданій апеляційній скарзі.
Сторони не можуть дійти згоди щодо розміру матеріальної допомоги на утримання дитини.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_2, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідач має постійне місце роботи, інших осіб на утриманні не має, має задовільний стан здоров'я, та з урахуванням конкретних обставин справи, виходячи з принципів розумності, суд обгрунтовано визначив розмір аліментів на утримання сина в сумі 2000 грн. щомісячно, починаючи з 26.04.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального закону й не може бути скасованим з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд мав можливість стягнути аліменти з ОСОБА_1 не в твердій грошовій сумі, а в розмірі ј частки з усіх його доходів, не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду, оскільки відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Позивачка, скориставшись своїм правом, просила стягнути аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі.
Крім того, посилання в апеляційній скарзі на те, що стягнення аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. не відповідає доходам відповідача і буде перевищувати 50 % його заробітної плати, спростовуються довідкою про доходи №3 від 20 лютого 2018 року, виданою ТОВ «Форт Нокс Груп», де відповідач працює на посаді менеджера із збуту, з якої вбачається, що його сукупний дохід за шість місяців становить 23 361 грн. 91 коп., заробітна плата за листопад та грудень 2017 р. складала відповідно 9 600 грн.. та 7200 грн., а тому позивач може сплачувати аліменти у розмірі, визначеному судом. Та обставина, що в січні 2018р. заробіток ОСОБА_1 становив 2142 грн.86 коп., не є підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки, як видно з пояснень відповідача, в січні 2018 р. він біля двох тижнів не працював, а тому не одержував зарплату.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на правильність постановленого судового рішення.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 січня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складений 02 квітня 2018 р.
Головуючий:
Судді: